Провадження № 11-сс/803/964/22 Справа № 205/3471/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
30 червня 2022 року Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,(в режимі відеоконференції)
захисника ОСОБА_8
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі, матеріали з кримінального провадження № 22022050000000774 за апеляційною скаргою прокурора Донецької обласної прокуратури ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 червня 2022 року, про відмову у продовженні застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, стосовно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного за ч.2 ст.111 КК України,
Ухвалою слідчого судді від 17 червня 2022 року відмовлено у продовженні застосування стосовно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 30 червня 2022 року задоволено апеляційну скаргу прокурора, скасовано ухвалу слідчого судді та постановлено нову ухвалу про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 .
Разом із цим, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_7 вказував про побиття його 17 та 18 травня 2022 року. При цьому, не зазначив де відбувалося побиття та хто здійснював дані дії.
Заслухавши головуючого суддю, підозрюваного та захисника які вважали за необхідне провести перевірку, прокурора, який проти призначення перевірки не заперечував, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів приходить до таких висновків.
Згідно із ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Стаття 3 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує, що нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гiднiсть, поводженню або покаранню.
Виходячи з практики Європейського Суду з прав людини у випадках, коли особа висуває небезпідставну скаргу на жорстоке поводження з боку представників держави, що порушує статтю 3 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, обов'язком національних органів є проведення «ефективного офіційного розслідування», спроможного встановити факти та виявити і покарати винних. В іншому випадку загальна юридична заборона катувань та нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження та покарання була б, незважаючи на основоположну важливість, неефективною на практиці, та у деяких випадках представникам держави було б можливо фактично безкарно порушувати права тих, хто знаходиться під їхнім контролем (п. 102, рішення ЄСПЛ «Ассенов та інші проти Болгарії» та п. 131, рішення ЄСПЛ «Лабіта проти Італії»).
Зі змісту ч. 6 ст. 206 КПК України слідує, якщо під час будь-якого судового засідання особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб), слідчий суддя, суд зобов'язані зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та , зокрема, доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи.
Відповідно до вимог ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ними з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язані внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про державне бюро розслідувань”, Державне бюро розслідувань вирішує завдання із запобігання, виявлення, припинення, розкриття і розслідування, зокрема, злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів, крім випадків, коли ці злочини віднесено до підслідності детективів Національного антикорупційного бюро України.
Отже, враховуючи те, що перевірка заяв повинна проводитись неупередженою особою, про що зазначено в рішенні ЄСПЛ «Захаркін О.М. проти України» від 24 червня 2010 року, а також те, що при наявності підстав та доказів, вказане ОСОБА_7 діяння може бути розцінене як кримінально-каране, а суд апеляційної інстанції, в силу своїх повноважень, позбавлений можливості перевірити достовірність вказаних ним обставин, колегія суддів вважає за необхідне доручити керівнику Територіального відділення управління Державного бюро розслідувань, розташованому у м. Полтаві, яке поширює свою дільність на Дніпропетровську область, провести перевірку зазначених підозрюваним ОСОБА_7 обставин щодо застосування до нього недозволених методів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22022050000000774.
Керуючись ст. 206, 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд,-
Доручити керівнику Територіального відділення управління Державного бюро розслідувань, розташованому у м. Полтаві, яке поширює свою дільність на Дніпропетровську область, провести перевірку зазначених підозрюваним ОСОБА_7 обставин щодо застосування до нього недозволених методів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22022050000000774, у відповідності з вимогами Закону України “Про державне бюро розслідувань” та нормами КПК України.
Копію ухвали направити до Територіального відділення управління Державного бюро розслідувань, розташованому у м. Полтаві, за адресою: вул. Соборності, 37, м. Полтава, 36014.
Про результати перевірки невідкладно повідомити орган досудового розслідування.
Контроль за виконанням ухвали покласти на директора Територіального відділення управління Державного бюро розслідувань, розташованому у м. Полтаві, або посадову особу, яка тимчасово виконує його обов'язки.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4