Справа № 638/9834/21
Провадження № 1-кп/638/768/22
Іменем України
06 липня 2022 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у судовому засіданні в м. Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР №12021221200000566 від 15.05.2021 року за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянин України, не одружений, офіційно не працевлаштований, на утриманні малолітніх дітей не має, зареєстрований, та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий: 06.12.2005 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 321 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, згідно ст. 75 КК України, звільненого від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік; 18.06.2010 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі, згідно ст. 75 КК України, звільненого від відбуття покарання з іспитовим строком 3 роки; 18.12.2013 року Ленінським районним судом м. Харкова, за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі; 10.12.2013 року Червонозаводським районним судом м. Харкова, за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі; 24.12.2013 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі; 24.12.2013 року Комінтернівським районним судом м. Харкова, за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі; 17.03.2014 року Фрунзенським районним судом м. Харкова, за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі; 26.04.2017 року Дзержинським районним судом м. Харкова, за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі; 28.12.2018 року Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст.186, 70 ч. 4 КК України до позбавлення волі на строк 5 років; звільнився з місць позбавлення волі 01.10.2019 року за відбуттям строку покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення-злочину передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,
встановив:
30.06.2021 р. до Дзержинського районного суду м. Харкова з Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню, зареєстрованому в ЄДР 15.05.2021 року №12021221200000566 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення-злочину передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений покладався на розсуд суду.
Суд, вислухавши думки учасників процесу з приводу заявленого клопотання, дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що під час досудового розслідування відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, ухвала Дзержинського районного суду м. Харкова від 03.06.2021 року, строком до 01.08.2021 року.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України, розгляд клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою здійснюється згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Частиною 5 ст. 199 КПК України передбачено, що слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Таким чином, підставою для продовження тримання особи під вартою є, зокрема, встановлення, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Згідно ч. 5 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років (ч. 2 ст. 186 КК України).
Судом встановлено, що ОСОБА_4 на утриманні дітей не має, не одружений, офіційно не працевлаштований, раніше неодноразово судимий.
Враховуючи дані про особу ОСОБА_4 тяжкість покарання, що йому загрожує в разі визнання його винним, інші обставини кримінального провадження, суд приходить до висновку, що на даній стадії кримінального провадження ризики здійснення обвинуваченим дій, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та на які посилався прокурор в клопотанні про продовження строку застосування запобіжного заходу, не зменшились та жодний з інших, більш м'яких запобіжних заходів, не здатний їм запобігти.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Так, згідно ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства. У рішенні по справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року Європейський суд з прав людини вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.
Враховуючи наведене, з метою забезпечення виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків, попередження переховуванню від суду, незаконного впливу на свідків, вчинення інших кримінальних правопорушень чи продовження кримінального правопорушення, у якому обвинувачується, суд на даній стадії судового провадження вважає за доцільне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_4 , на строк до 03.09.2022 року.
Також, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку щодо відсутності на даній стадії судового провадженні підстав для зміни запобіжного заходу, обраного відносно обвинуваченого.
Згідно ст. 205 КПК України ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Одночасно суд роз'яснює обвинуваченому ОСОБА_4 , що згідно рішення Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року вони мають право оскаржити дану ухвалу в апеляційному порядку.
Керуючись ст. 34, 183, 314, 331, 369-372 КПК України,-
ухвалив:
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в державній установі «Харківська слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів - до 03.09.2022 року.
Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, а ОСОБА_4 , в той же строк, але з моменту вручення копії ухвали.
Головуючий: