Справа № 638/19392/21
Провадження № 1-кп/638/927/22
Іменем України
06 липня 2022 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинувачених - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисників - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
розглянувши у судовому засіданні у залі суду в м. Харкові в режимі відеоконференції кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України,
У провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України.
Прокурор заявив клопотання про продовження строків тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, що свідчить про наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховування від суду (оскільки обвинувачені офіційно не працевлаштовані), незаконного впливу на свідків у вказаному провадженні (оскільки обвинуваченим відомі дані свідків, зважаючи на що вони можуть на них незаконно впливати), вчинення нового кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому обвинувачуються (оскільки обвинувачені офіційно не працевлаштовані, джерела законного отримання доходів не мають).
У судовому засіданні прокурор клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинувачених підтримав та просив задовольнити. Зазначив, що застосування до обвинувачених більш м'якого запобіжного заходу не зможе усунути встановлені ризики, у зв'язку з чим застосування будь-якого запобіжного заходу, окрім як тримання під вартою є недоцільним. Зазначені ризики, які існували на час застосування до підозрюваних запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є актуальними, станом на час розгляду даного клопотання вони не зменшились та не перестали існувати.
Обвинувачений ОСОБА_4 клопотав суд про призначення йому більш мякого запобіжного заходу - домашнього арешту, його захисник клопотання обвинуваченого підтримав та просив задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_5 також клопотав про призначення більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, захисник ОСОБА_6 клопотання обвинуваченого підтримала та просила суд його задовольнити.
Вирішуючи питання доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою, суд керується наступним.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України, розгляд клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою здійснюється згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Частиною 5 ст. 199 КПК України передбачено, що слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Таким чином, підставою для продовження тримання особи під вартою є, зокрема, встановлення, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Згідно ч. 5 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 на утриманні нікого не має, не одружений, офіційно не працевлаштований, не має зареєстрованого місця проживання в м. Харкові; ОСОБА_5 на утриманні нікого не має, не одружений, офіційно не працевлаштований, та не має зареєстрованого місця проживання.
Враховуючи дані про особу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , тяжкість покарання, що їм загрожує в разі визнання їх винним, відсутність зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання в м. Харкові, інші обставини кримінального провадження, суд приходить до висновку, що на даній стадії кримінального провадження ризики здійснення обвинуваченими дій, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які були підставою для обрання відносно обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та на які посилався прокурор в клопотанні про продовження строку застосування запобіжного заходу, не зменшились та жодний з інших, більш м'яких запобіжних заходів, не здатний їм запобігти.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Так, згідно ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства. У рішенні по справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року Європейський суд з прав людини вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.
Враховуючи наведене, з метою забезпечення виконання покладених на обвинувачених процесуальних обов'язків, попередження переховуванню від суду, незаконного впливу на свідків, вчинення інших кримінальних правопорушень чи продовження кримінального правопорушення, у якому обвинувачуються, суд на даній стадії судового провадження вважає за доцільне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , на строк до 03.09.2022 року.
Також, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку щодо відсутності на даній стадії судового провадженні підстав для зміни запобіжного заходу, обраного відносно обвинувачених, а тому у задоволенні клопотань обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу відмовляє.
Згідно ст. 205 КПК України ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Одночасно суд роз'яснює обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , що згідно рішення Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року вони мають право оскаржити дану ухвалу в апеляційному порядку.
Керуючись ст. 34, 183, 314, 331, 369-372 КПК України,-
Клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» на 60 діб до 03.09.2022 року включно.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» на 60 діб до 03.09.2022 року включно.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Харкова.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя ОСОБА_1