Справа № 638/1909/22
Провадження № 2-з/638/93/22
Іменем України
23 лютого 2022 року м. Харків
м. Харків
Суддя Дзержинського районного суду міста Харкова Агапов Р.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики у сумі 40 223,56 доларів США.
Ухвалою від 11.02.2022 відкрито провадження у справі, та призначено підготовче судове засідання на 04 березня 2022 року о 14 год 30 хв.
22.02.2022 до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій останній просив забезпечити позов шляхом встановлення заборони відчуження належної відповідачу квартири АДРЕСА_1 .
Заява обґрунтована припущенням позивача, що під час розгляду справи відповідач з метою уникнення цивільно-правової відповідальності матиме змогу реалізувати вказану квартиру, передати її в заставу (іпотеку) або використати для виконання зобов'язань перед іншими кредиторами.
Також, на обґрунтування заяви позивач також надав копію скрін-шоту екрану мобільного телефону позивача, на якому відображено переписку з відповідачем з приводу погашення боргу та висновок суб'єкта оціночної діяльності щодо вартості квартири АДРЕСА_1 .
Суд, вивчивши доводи поданої заяви та матеріали позовної заяви, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.153 Цивільного процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
З врахуванням наведеного, сторони в судове засідання не викликались, оскільки суд дійшов висновку про розгляд вказаної заяви за їх відсутності у відповідності до положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно положень п. 2 ч. 1 ст. 150 Цивільного процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст.149 Цивільного процесуального кодексу України).
При цьому, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року (справа № 183/5864/17-ц, провадження № 61-38692св18).
Разом з тим, заявником не надано суду доказів вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання, таких наприклад як підготовчі дії до реалізації спірної нерухомості.
Само лише посилання позивача як на доказ існування загрози реалізації спірної квартири на користь інших осіб, на копію електронного листування з особою, яка підписана в мобільному телефоні позивача як ОСОБА_3 , не береться судом до уваги, оскільки по перше, з наданої копії листування неможливо встановити особу співрозмовника та адресу квартири, про яку йде мова, а по друге, навіть зазначення співрозмовником (за умови що саме він є відповідачем по справі) про неможливість використання спірної квартири у якості забезпечення виконання зобов'язання не спростовує факту існування у останнього права власності на спірну квартиру та можливість звернення стягнення на неї виконавчою службою у разі задоволення відповідного позову.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову необґрунтована та задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, відмовити.
Із урахуванням пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, яка набрала чинності 15.12.2017) ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали складено 23.02.2022 року.
Суддя Р.О. Агапов