Єдиний унікальний номер 938/449/21
Судове провадження № 1-кс/938/71/22
про розгляд клопотання про тимчасовий доступ до речей
07 липня 2022 року селище Верховина
Слідчий суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
заявників ОСОБА_3 та його представника - адвоката ОСОБА_4
слідчого - ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12021091130000013 від 07.05.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України, про дозвіл на тимчасовий доступ до речей, -
Адвокат ОСОБА_4 , який представляє потерпілого в кримінальному провадженні №12021091130000013 від 07.05.2021 року, а саме ОСОБА_3 , звернувся з клопотанням про тимчасовий доступ до речей, а саме мобільного телефону «XiominRedmi 8Pro» ІМЕІ: НОМЕР_1 громадянки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки с.Великий Ходак Верховинського району Івано-Франківської області.
Клопотання обґрунтоване тим, що у провадженні Верховинського РВП ГУ НП в Івано-Франківській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021091130000013 від 07.05.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України.
Дане кримінальне провадження розпочато за фактом незаконного проникнення до житла чи до іншого володіння особи, а саме господарства та земельну ділянку гр. ОСОБА_3 , вчинене зі застосування насильства гр. ОСОБА_7 , в результаті якого гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_8 отримали тілесні ушкодження.
Як вбачається з вказаного клопотання, учасниками даної події були ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , які між собою є родичами, проживають по сусідству та сім'я ОСОБА_10 перебуває в неприязних відносинах з сім'єю ОСОБА_11 .
Як зі слів потерпілих ОСОБА_3 , ОСОБА_8 так зі слів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , занесених слідчим до їх протоколів допиту, вищевказана подія була зафіксована гр. ОСОБА_6 на її мобільний пристрій «XiominRedmi 8Pro» ІМЕІ: НОМЕР_1 .
Клопотання також обґрунтоване тим, що, отримавши доступ до відео файлів вказаного мобільного телефону, слідчий зміг би встановити наявність чи відсутність фактів та обставини, що мають значення для кримінального провадження, оскільки інших доказів досудовим розслідуванням здобути не представилося можливим в силу того, що того дня зразу після інциденту ОСОБА_3 звернувся на лінію «102», а ОСОБА_7 зник з місця події, сховавшись у своєму будинку. Законних підстав, щоб зайти в будинок ОСОБА_7 та отримати від нього покази про обставини справи, а також освідувати його на предмет алкогольного сп'яніння, працівники поліції не мали, що в свою чергу спричинило втрату основних доказів протизаконних дій гр.. ОСОБА_7 .
У добровільному порядку, як зазначено в клопотанні адвоката ОСОБА_4 , отримати вищевказаний відеозапис органом досудового розслідування не представилося можливим, оскільки гр. ОСОБА_6 , хоча і підтвердила той факт, що вона фіксувала на свій мобільний телефон інцидент, який став підставою для реєстрації кримінального провадження, однак надати добровільно цей відеозапис відмовилася.
У подальшому, як вбачається з цього клопотання, ухвалами слідчого судді відмовлено в задоволенні клопотань слідчого про проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 з метою вилучення належного їй мобільного пристрою, а також про тимчасовий доступ до вищевказаного мобільного телефону.
Прокурор - процесуальний керівник даного кримінального провадження, в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений (а.с. 46), про причини неявки не повідомив. Його неприбуття в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання ( ч. 4 ст.163 КПК України ).
У судове засідання з'явилися заявники ОСОБА_3 та його представник - адвокат ОСОБА_4 , слідчий ОСОБА_5 , які просили задоволити вказане клопотання.
Оскільки на виконання вимог ч. 2 ст. 163 КПК України стороною кримінального провадження, яка звернулася з цим клопотанням, доводилося наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення речі - мобільного телефону, щодо якої клопочеться перед слідчим суддею про тимчасовий доступ, то в судове засідання не викликалася особа, у володінні якої така річ знаходиться, а саме ОСОБА_6 .
Слідчий суддя, перевіривши відповідність вказаного клопотання вимогам ст.160 КПК України, заслухавши думку заявників та слідчого, приходить до такого висновку.
Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12021091130000013 від 07.05.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України, за фактом незаконного проникнення ОСОБА_7 до гаража ОСОБА_3 , який, як стверджує потерпілий, мав місце 28.02.2021 року, зі застосуванням фізичного насильства до ОСОБА_3 та його дочки ОСОБА_8 . Дане кримінальне провадження зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 07.05.2021 року (а.с.4).
Органу досудового розслідування фактично необхідний відеозапис, який здійснений 28.02.2021 року свідком ОСОБА_6 на її мобільний телефон, у зв'язку з чим 23.07.2021 року слідчий Верховинського РВП звернувся до слідчого судді Верховинського районного суду з клопотанням про проведення обшуку за місцем її проживання в домогосподарстві батька ОСОБА_12 .
Ухвалою слідчого судді Верховинського районного суду від 23.07.2021 року відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 в домогосподарстві батька ОСОБА_12 , оскільки вибраний слідчим спосіб не є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення відеозапису за 28.02.2021 року та не є пропорційним втручанню в особисте та сімейне життя, як свідка ОСОБА_6 , так і інших осіб, які проживають з нею, - ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 . Зокрема, як вбачалося зі матеріалів, долучених до клопотання про надання дозволу на обшук, органом досудового розслідування встановлюється факт незаконного проникнення ОСОБА_7 до гаража ОСОБА_3 , який, як стверджує потерпілий, мав місце 28.02.2021 року, дане кримінальне провадження зареєстровано в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 07.05.2021 року, представник потерпілого - адвокат ОСОБА_4 звернувся до слідчого з клопотанням про проведення обшуку з метою вилучення мобільного телефону ОСОБА_6 25.05.2021 року, з клопотанням про надання дозволу на обшук слідчий звернувся до суду 23.07.2021 року (а.с.48-50). Також на час розгляду клопотання про надання дозволу на обшук, незважаючи на те, що пройшло майже 5 місяців після вищевказаної події, яка розслідується та мала місце 28.02.2021 року, слідчий не з'ясував у свідка ОСОБА_6 , чи збереглися у її мобільному телефоні вищевказані записи.
Ухвалою слідчого судді Верховинського районного суду від 04.05.2022 року продовждено строк досудового розслідування в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12021091130000013 від 07.05.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.162 КК України, на 4 місяці, тобто до 07.09.2022 року.
У подальшому аж 13.06.2022 року, тобто майже рік та 4 місяці після вищевказаної події, яка розслідується та мала місце 28.02.2021 року, слідчий Верховинського РВП за клопотанням адвоката ОСОБА_4 , яке поступило до слідчого 08.06.2022 року, звернувся до слідчого судді Верховинського районного суду про тимчасовий доступ до речей, а саме до належного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки с.Великий Ходак Верховинського району Івано-Франківської області, мобільного телефону, в якому знаходяться відео файли, які мають значення для об'єктивного дослідження всіх обставин справи, а саме, чи дійсно ОСОБА_7 під час конфлікту, який відбувся 28.02.2021 року між ним та ОСОБА_3 , проник в середину гаражного приміщення з можливістю їх вилучити та скопіювати на електронний носій інформації (а.с.1-3).
Оскільки на виконання вимог ч. 2 ст. 163 КПК України слідчим не доводилося наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення речі - мобільного телефону, щодо якого клопоталося перед слідчим суддею про тимчасовий доступ, то в судове засідання викликалася особа, у володінні якої така річ знаходиться, а саме ОСОБА_6 .
У подальшому 14.06.2022 року через канцелярію суду від ОСОБА_6 поступила заява про розгляд даного клопотання в її відсутності, в якій вона повідомила, що на її мобільному телефоні відсутні будь-які відеофайли, що стосуються конфлікту, який відбувся 28.02.2021 року, оскільки їх було нею видалено ще в березні минулого року, тобто в березні 2021 року, про що вона повідомляла поліцію (а.с.26-27).
Також, в порушення ст. ст. 160, 163 КПК України, слідчий не зазначив у клопотанні від 14.06.2022 року, до якого саме мобільного телефону (марку, колір, ІМЕІ) слід надати тимчасовий доступ.
Враховуючи вищевказане, ухвалою слідчого судді Верховинського районного суду від 16.06.2022 року відмовлено в задоволенні клопотання слідчого Верховинського РВП про надання тимчасового доступу до мобільного телефону ОСОБА_6 (а.с. 29-30).
У силу ст.131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є тимчасовий доступ до речей і документів.
Згідно з вимогами ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити виїмку).
З аналізу норм ст.ст. 160, 163 КПК України вбачається, що сторона кримінального провадження у своєму клопотанні повинна зазначити речі, тимчасовий доступ до яких планується отримати, а також довести, що речі, щодо яких клопочеться перед слідчим суддею про тимчасовий доступ, перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної особи.
Однак, як вбачається з листа ОСОБА_6 , який поступив 14.06.2022 року до Верховинського районного суду, на її мобільному телефоні відсутні будь-які відеофайли, що стосуються конфлікту, який відбувся 28.02.2021 року, оскільки їх було нею видалено ще в березні минулого року, тобто в березні 2021 року, про що вона повідомляла поліцію (а.с.26-27).
Крім того, слідчий суддя враховує, що у ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» закріплено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У справі «Функе проти Франції» (рішення ЄСПЛ від 25.02.1993
року, ІНФОРМАЦІЯ_2 зазначається: «Суд вважає, що митні служби спровокували пред'явлення обвинувачення п. Функе з метою отримання деяких документів, про існування яких в них були припущення, проте повної впевненості не було. Не маючи можливості або не бажаючи отримати їх в будь-який інший спосіб, вони намагалися примусити заявника надати докази свого власного порушення».
У справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення ЄСПЛ від 28.10.1994 року, ІНФОРМАЦІЯ_2 ) вказано: «Відповідно, факти цієї справи слід відрізняти від фактів у справі Функе, в якій митні органи порушили кримінальну справу проти заявника з наміром примусити його надати докази стосовно злочинів, які він нібито вчинив. Такий ступінь примусу в тій справі Суд визнав несумісним зі статтею 6, оскільки це фактично позбавило імунітет від самообвинувачення його суті».
Крім того, у відповідно до ч. 1 ст. 63 Конституції України, особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом.
Згідно з п.1 ч. 1 ст. 3 КПК України, дружина відноситься до близьких родичів та членів сім'ї і вона має право відмовитися давати показання або пояснення щодо себе або свого чоловіка.
Таким чином, на підставі зазначених рішень Європейського суду та Конституції України можна дійти висновку про право свідка ОСОБА_6 , яка є дружиною ОСОБА_7 , надавати будь-які докази щодо винуватості її чоловіка і примусити її надати такі докази, в тому числі й шляхом тимчасового доступу до її мобільного телефону на підставі ухвали слідчого судді, є несумісним із ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод , оскільки це фактично позбавить її імунітету від обвинувачення її близького родича та члена сім'ї.
Відповідно до ч. 1 ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.
Враховуючим вищевказане, слідчий суддя вважає, що отримання від свідка ОСОБА_6 , яка є дружиною ОСОБА_7 , поза її волею будь-яких доказів щодо винуватості її чоловіка у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України, може призвести до визнання таких доказів недопустимими.
Вказана ухвала оскарженню не підлягає відповідно до положень ст. 307 КПК України, однак, слідчий суддя вважає за необхідне роз'яснити учасникам справи їх право на апеляційне оскарження цього судового рішення на підставі п. 17 ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 24 КПК, які його гарантують (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі № 237/1459/17 (провадження № 13-19кс18).
На підставі викладеного, керуючись ст. 63 Конституції України, ст.ст. 3, 131, 132, 160, 162, 163, 164 КПК України,-
У задоволенні клопотання адвокат ОСОБА_4 , який представляє потерпілого в кримінальному провадженні №12021091130000013 від 07.05.2021 року, - ОСОБА_3 про тимчасовий доступ до речей, а саме мобільного телефону «XiominRedmi 8Pro» ІМЕІ: НОМЕР_1 громадянки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки с.Великий Ходак Верховинського району Івано-Франківської області,- відмовити.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: Наталія ЧЕКАН