Справа № 185/2900/22
Провадження № 3/185/1455/22
07 липня 2022 року суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Цендра Н.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Павлоград, Дніпропетровської області, громадянина України, працюючого електромонтером на Придніпровській залізниці, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
якому відповідно до ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП роз'яснені права,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП, -
встановив:
15.04.2022 о 20-00 год. в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 перебуваючи у приміщенні квіткового магазину, в стані алкогольного сп'яніння, виражався нецензурною лайкою, та погрожував фізичною розправою охороннику ОСОБА_2 та вдарив рукою по обличчю, чим спричини фізичну біль та розбив скло вітрини.
Правопорушник ОСОБА_1 у судовому засіданні вину не визнав, повідомив, що він дійсно 15.04.2022 р. був в квітковому магазині разом з другом. У друга з охоронцем виник конфлікт, який перейшов у бійку, в ході якої його друг разом з охоронцем розбили вітрину. При цьому ОСОБА_1 зазначив, що він намагався припинити бійку.
Не дивлячись на невизнання своєї вини, вина ОСОБА_3 в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні доведена наступними доказами.
В судовому потерпілий ОСОБА_2 повідомив, що він працює сторожем на квітковому ринку. Він пам'ятає, як ОСОБА_1 разом з товаришем в стані алкогольного сп'яніння, ходили в квітковому магазині вибирали квіти. Через деякий час ОСОБА_3 вихватив букет квітів і пішов до виходу, не оплативши за нього. Він ( ОСОБА_4 ) забрав з рук ОСОБА_3 букет, після чого останній вдарив його. ОСОБА_4 вдарив у відповідь, потім підбіг інший, його ( ОСОБА_4 ) збили з ніг і в них зав'язалася бійка в ході якої була розбита вітрина. При цьому потерпілий ОСОБА_2 неодноразово зазначив, що саме ОСОБА_1 першим вдарив його.
Крім того вказані обставини підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №184954 від 15.04.2022, заявою ОСОБА_2 від 15.04.2022, та письмовими поясненнями ОСОБА_2 .
Диспозицією ст. 173 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення дрібного хуліганства, а саме за нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Відповідно до положень ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з вимогами ч.1 ст.8 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки особи, яка скоює хуліганські дії. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства.
Отже, дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства. Тобто, дрібне хуліганство відноситься до правопорушень, які посягають на суспільний порядок.
Зі змісту п.16 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про хуліганство» №10 від 22.12.2006 року слідує, що при накладенні адміністративних стягнень, передбаченихст.173 КУпАП, на осіб, які вчинили дрібне хуліганство, суддя повинен у кожному конкретному випадку враховувати характер учиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Верховний Суд України у постанові від 4 жовтня 2012 року (справа № 5-17 кс 12) сформулював правову позицію, відповідно до якої громадський порядок слід розуміти як стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров'я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного тощо.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, в основному з ініціативи правопорушника або через використання незначного (нікчемного) приводу, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою та/або фізичним насильством, зокрема із використанням травмуючих властивостей таких предметів, як вогнепальна зброя, і призводять до заподіяння моральної та матеріальної шкоди.
Особливість мотиву хуліганства полягає у причинній зумовленості. Спонуки вчинити такі дії можуть бути різні. Поєднує їх те, що вони, здебільшого, позбавлені будь-якої необхідності, нерідко постають із бажання особи показати свою ніби вищість (винятковість), чи з розгнузданого самолюбства, пов'язаного з неповагою до особи, людської гідності, байдужим ставленням до законів і правил поведінки.
Доводи ОСОБА_1 про те, що бійку розпочав його товариш, а він тільки намагався припинити бійку є необґрунтованими та розцінюються як спосіб захисту та намагання уникнути адміністративну відповідальність, оскільки вони спростовуються показами потерпілого ОСОБА_2 .
Таким чином, оцінивши докази в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення передбаченого ст.173 КУпАП, як дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини, майнове положення, обставини що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а тому до особи, яка притягується до адміністративної відповідальності слід застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі, встановленому законом.
Керуючись ст.ст.24,173,284 КУпАП, -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 51 (п'ятдесят одна) грн, (одержувач коштів: ГУК у Дн-кій обл. м.Павлоград/м.Павлоград/21081100, код за ЄДРПОУ 37988155, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.), р/рUA028999980313060106000004583, код класифікації доходів бюджету 21081100).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), р/рUA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп.
Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці.
На постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана апеляційна скарга в Дніпровський апеляційний суд через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Наталія ЦЕНДРА