Справа № 182/8453/21
Провадження № 2/0182/1021/2022
Іменем України
23.06.2022 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Кобеляцької - Шаховал І.О.
секретар Іванова Т.С.
за участю відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин, -
Позивач звернулась до суду з позовною заявою до відповідача про встановлення факту родинних відносин.
Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її рідна тітка (рідна сестра її матері) ОСОБА_3 , яка до дня смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . За життя, а саме - 10 жовтня 2002 року - ОСОБА_3 склала заповіт, який було посвідчено завідуючою Першої Нікопольської державної нотаріальної контори Чубенко І.С., реєстровий № 1-2436, згідно якого належну їй квартиру, що знаходиться в АДРЕСА_1 , заповіла в рівних частках ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та їй - ОСОБА_2 , а належне їй право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває в колективній власності КСП «Дніпро», розміром 5,88 га, в умовних кадастрових га, заповіла в рівних частках ОСОБА_1 та їй - ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,020 га, кадастровим номером 1222955700:01:014:0038, розташованої на території Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ДП № 101694, виданого 22 жовтня 2004 року, та земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,220 га, кадастровим номером 1222955700:01:012:0386, розташованої на території Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯА № 181050, виданого 25 жовтня 2004 року. Зазначені земельні ділянки є результатом трансформації права на земельну частку (пай) спадкодавця з умовних кадастрових га в реальні земельні ділянки шляхом визначення меж. В передбачений ч.1 ст.1270 ЦК України 6-й місячний строк з часу відкриття спадщини, а саме - 24 лютого 2021 року - вона звернулася до приватного нотаріуса Нікопольського міського нотаріального округу Апалькова Є.В. з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , у зв'язку з чим в нотаріальній конторі було заведено спадкову справу № 60/2021.
Її рідна сестра ОСОБА_1 24 лютого 2021 року подала до приватного нотаріуса Апалькова Є.В. заяву про відмову від прийняття спадщини на її користь. Зважаючи на те, що вищезазначений заповіт ОСОБА_3 не охоплює належні їй земельні ділянки, площею 6,020 га та 0,220 га, оскільки формулювання заповіту стосується лише права на земельну частку (пай), спадкування даного майна має відбуватись у порядку спадкування за законом. Ч.2 ст.1223 ЦК України передбачає, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Згідно ст.1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття. Ст.1262 ЦК України визначає, що у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері. Відповідно до ч.3 ст.1266 ЦК України, племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини. Враховуючи, що її тітка ОСОБА_3 не мала ані дітей, ані чоловіка, а, відповідно відсутністю спадкоємців першої черги спадкування за законом, спадкоємцем який би відносився до другої черги спадкоємців за законом мала би бути їх з ОСОБА_1 мати - ОСОБА_5 .Зважаючи на те, що її мати ОСОБА_5 померла раніше своєї сестри ОСОБА_3 , а саме: ІНФОРМАЦІЯ_2 , єдиними спадкоємцями другої черги спадкування за правом представлення після смерті тітки являються лише вони з сестрою ОСОБА_1 . Зважаючи на те, що її сестра ОСОБА_1 відмовилась від прийняття спадщини на її користь, спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 буде здійснюватись нею одноособово. У зв'язку із неможливістю нею підтвердити родинні відносини зі спадкодавцем ОСОБА_3 , приватний нотаріус Нікопольського районного нотаріального округу Апальков Є.В. Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 428/02-31 від 05.08.2021 року відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,020 га та 0,220 га, після смерті ОСОБА_3 та для встановлення факту родинних відносин зі спадкодавцем рекомендував звернутися до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області. Постанова була отримана в нотаріальній конторі її сестрою ОСОБА_1 , яка діяла від її імені на підставі нотаріально посвідченої довіреності. З приводу підтвердження родинних відносин зі спадкодавцем ОСОБА_3 , пояснює, що ОСОБА_3 є рідною сестрою її матері ОСОБА_6 . Їхніми батьками є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Вона має на руках свідоцтво про народження тітки ОСОБА_3 . За життя вона не змінювала своє дівоче прізвище. З ланцюжка документів, які б підтвердили її родинний зв'язок з тіткою, випадає свідоцтво про народження її матері ОСОБА_9 , 1935 року народження. Зважаючи на те, що мати народилася ще до Великої Вітчизняної війни 1941- 1945 року, отримати дублікат її свідоцтва про народження або витяг з актового запису про народження не представляється можливим. Дошлюбне прізвище матері « ОСОБА_10 » було змінено на прізвище « ОСОБА_11 » після укладення шлюбу 12 січня 1957 року з ОСОБА_12 , який є її батьком, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу від 01.09.2021 року. Згодом шлюб між матір'ю ОСОБА_13 та батьком ОСОБА_12 було розірвано. 24 квітня 1982 року мати уклала шлюб з ОСОБА_14 та змінила прізвище « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_15 », що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу від 01.09.2021 року. Її родинний зв'язок з матір'ю підтверджується її свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 та її свідоцтвом про укладення шлюбу з ОСОБА_16 , серії НОМЕР_2 , копії яких долучені до заяви. Родинний зв'язок її сестри ОСОБА_1 з матір'ю підтверджується її свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_3 , витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу з ОСОБА_17 від 18.06.2015 року, свідоцтвом про розірвання шлюбу з ОСОБА_17 та свідоцтвом про одруження з ОСОБА_18 , серії НОМЕР_4 , копії яких долучені до позовної заяви. Окрім вищезазначених письмових доказів, факт її родинних відносин з ОСОБА_3 може бути підтверджений показами свідків. Встановлення факту родинних відносин з померлою ОСОБА_3 необхідно їй для отримання свідоцтва про право на спадщину. В зв'язку з чим звернулась до суду і просить встановити факт родинних відносин між нею, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнавши, що ОСОБА_3 доводиться їй рідною тіткою.
В судове засідання заявниця не прибула, надала свою заяву про розгляд справи у свою відсутність, позов підтримала та просила суд її задовольнити (а.с.37).
Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог не заперечувала. Додатково суду пояснила, що її батьком та батьком позивачки є ОСОБА_12 . Їх тітка, спадкодавиця по справі, не була заміжня і не мала дітей. Вона доглядала за тіткою, яка померла в неї на руках.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши відповідачку та свідків, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного.
Згідно зі ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод”, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до § 23 рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2007 року, заява № 3572/03 у справі «Цихановський проти України» національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також, чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
Як встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_3 (а.с.5) - рідна тітка (рідна сестра матері сторін по справі), яка до дня смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 . За життя, а саме - 10.10.2002 року - ОСОБА_3 склала заповіт, який було посвідчено завідуючою Першої Нікопольської державної нотаріальної контори Чубенко І.С., реєстровий № 1-2436, згідно якого належну їй квартиру, що знаходиться в АДРЕСА_1 , заповіла в рівних частках ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , а належне їй право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває в колективній власності КСП «Дніпро», розміром 5,88 га в умовних кадастрових одиницях, заповіла в рівних частках ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.7). Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина у вигляді земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 6,020 га, кадастровим номером 1222955700:01:014:0038, розташованої на території Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровської області, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ДП № 101694, виданого 22.10.2004 року (а.с.8), та земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 0,220 га, кадастровим номером 1222955700:01:012:0386, розташованої на території Червоногригорівської селищної ради Нікопольського району Дніпропетровсько області, яка належала спадкодавцю на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯА № 181050, виданого 25.10.2004 року (а.с.9). Зазначені земельні ділянки є результатом трансформації права на земельну частку (пай) спадкодавця з умовних кадастрових га в реальні земельні ділянки шляхом визначення меж. В передбачений ч.1 ст.1270 ЦК України 6-й місячний строк з часу відкриття спадщини, а саме - 24.02.2021 року - позивачка звернулася до приватного нотаріуса Нікопольського міського нотаріального округу Апалькова Є.В. з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , у зв'язку з чим в нотаріальній конторі було заведено спадкову справу № 60/2021. Відповідачка ОСОБА_1 24.02.2021 року подала до приватного нотаріуса Апалькова Є.В. заяву про відмову від прийняття спадщини. Зважаючи на те, що вищезазначений заповіт ОСОБА_3 не охоплює належні їй земельні ділянки, площею 6,020 га та 0,220 га, оскільки формулювання заповіту стосується лише права на земельну частку (пай), спадкування даного майна має відбуватись у порядку спадкування за законом.
Відповідно до ч.2 ст.1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно ст.1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.
Ст.1262 ЦК України визначає, що у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Відповідно до ч.3 ст.1266 ЦК України, племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.
В судовому засіданні було встановлено, що тітка сторін по справі ОСОБА_3 не мала ані дітей, ані чоловіка, і, відповідно, спадкоємицею другої черги спадкоємців за законом мала б бути мати сторін по справі - ОСОБА_5 . Зважаючи на те, що ОСОБА_5 померла раніше своєї сестри ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), єдиними спадкоємцями другої черги спадкування за правом представлення після смерті тітки являються сторони по справі. Зважаючи на те, що відповідачка ОСОБА_1 відмовилась від прийняття спадщини на користь позивачки, спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 здійснюється позивачкою одноособово. У зв'язку із неможливістю підтвердити родинні відносини зі спадкодавцем ОСОБА_3 документально, приватний нотаріус Нікопольського районного нотаріального округу Апальков Є.В. відмовив у вчиненні нотаріальної дії 05.08.2021 року (а.с.10-11). Позивачка має свідоцтво про народження тітки ОСОБА_3 . За життя тіцтка не змінювала своє дівоче прізвище. З ланцюжка документів, які б підтвердили її родинний зв'язок з тіткою, випадає лише свідоцтво про народження матері ОСОБА_9 , 1935 року народження. Зважаючи на те, що мати сторін по справі народилася ще до Великої Вітчизняної війни 1941- 1945 року, отримати дублікат її свідоцтва про народження або витяг з актового запису про народження не представляється можливим. Дошлюбне прізвище матері сторін по справі « ОСОБА_10 » було змінено на прізвище « ОСОБА_11 » після укладення шлюбу 12.01.1957 року з ОСОБА_12 , який є батьком сторін, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу від 01.09.2021 року (а.с.19). Згодом шлюб між матір'ю ОСОБА_13 та батьком ОСОБА_12 було розірвано. 24.04.1982 року мати уклала шлюб з ОСОБА_14 та змінила прізвище « ОСОБА_11 » на « ОСОБА_15 », що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу від 01.09.2021 року (а.с.20). Родинний зв'язок позивачки з матір'ю підтверджується її свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 (а.с.13) та її свідоцтвом про укладення шлюбу з ОСОБА_16 , серії НОМЕР_2 (а.с.14). Родинний зв'язок ОСОБА_1 з матір'ю підтверджується її свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_3 (а.с.15), витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу з ОСОБА_17 від 18.06.2015 року (а.с.16), свідоцтвом про розірвання шлюбу з ОСОБА_17 (а.с.17) та свідоцтвом про одруження з ОСОБА_18 , серії НОМЕР_4 (а.с.18).
Крім вищезазначених письмових доказів, факт родинних відносин позивачки з ОСОБА_3 в судовому засіданні було підтверджено показами свідків.
Так, свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що сторони по справі - доньки її двоюрідної сестри. ОСОБА_3 та мати сторін по справі - рідні сестри, а їй доводяться - двоюрідними. Позивачка та відповідачка - рідні племінниці ОСОБА_3 .
Свідок ОСОБА_19 суду пояснила, що сторони по справі - її троюрідні сестри. Їх мами - двоюрідні сестри. ОСОБА_20 - двоюрідна сестра її мами та рідна сестра матері сторін п справі, їм же вона - тітка. ОСОБА_20 все життя була одинокою, не мала ні чоловіка, ні дітей.
Встановлення факту родинних відносин позивачки з померлою ОСОБА_3 необхідно їй для отримання свідоцтва про право на спадщину.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги ОСОБА_2 знайшли своє підтвердження дослідженими в судовому засіданні доказами та показаннями свідків, а тому є підставою для задоволення заяви.
Керуючись ст2-5, 9-10, 12, 28, 131, 223, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.
Встановити факт родинних відносин між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнавши ОСОБА_3 рідною тіткою ОСОБА_2 .
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал