79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
06.08.07 Справа№ 4/212-2/11А
за позовною заявою: Відкритого акціонерного товариства “Львівобленерго», м. Львів
до відповідача: Державна інспекція з контролю за цінами у Львівській області, м. Львів
про: скасування рішення № 182 від 18.12.2006 р. Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін
Суддя Артимович В.М.
При секретарі Митник М.Б.
За участю представників:
від позивача: Борис В.Ю. - представник;
Білобрама Т.Б. -представник;
від відповідача: Грицак О.О. -представник;
Миколаївська Г.І. -представник.
Представникам позивача та відповідача роз'яснено права і обов'язки, передбачені ст.ст. 49, 51 КАС України, в тому числі право заявляти відводи. У відповідності до п. 2-1 Прикінцевих та перехідних положень КАС України технічна фіксація судового процесу не здійснювалась, про що сторони подали відповідне клопотання.
Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Відкритого акціонерного товариства “Львівобленерго», м. Львів, надалі -позивач, до Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області, м. Львів, надалі -відповідач, про скасування рішення № 182 від 18.12.2006 р. Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін в розмірі 3378866,40 гривень, надалі - рішення. Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені документи достатніми для прийняття до провадження вказаної вище позовної заяви ВАТ “Львівобленерго»до відповідача про скасування рішення. Позовні вимоги позивач мотивує тим, що нарахування споживачам плати за спожиту електричну енергію із 01.11.2005 р. по 01.11.2006 р. було проведено ним законно і обґрунтовано за роздрібним тарифом на електричну енергію, який діяв на початок розрахункового періоду, а не на кінець розрахункового періоду, як зазначає відповідач в акті № 000822 від 08.12.2006 р., надалі - акт, згідно з умовами чинних договорів на постачання електричної енергії та Правилами користування електричною енергією в редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України (НКРЕ) № 928 від 22.08.2002 р. Також у позовній заяві ВАТ “Львівобленерго»вказує, що правомірність зазначеного вище механізму проведення розрахунків зі споживачами за спожиту електроенергію та відсутність факту отримання позивачем необґрунтованої виручки у відповідності до вимог ст.ст. 72, 255 КАС України підтверджується постановою господарського суду Львівської області від 09.02.2006 р. у справі № 2/1195-10/337, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 27.06.2006 р. у справі № 2/1195-10/337.
Відповідачем 03.04.2007 р. подано письмові заперечення № 10/5-1/680 від 30.03.2007 р. (вх. № 7207) на позов, в яких він просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог ВАТ “Львівобленерго»з тих мотивів, що підставою для прийняття оспорюваного рішення про застосування до позивача економічних санкцій стало встановлення факту порушення позивачем порядку застосування роздрібних тарифів на електроенергію, що призвело до нарахування завищеної плати за відпущену електричну енергію споживачам. Такі порушення, як зазначає відповідач, полягають у застосуванні позивачем тарифу на електроенергію, який діяв на кінець розрахункового періоду, в той час, як нормою п. 6.12 Правил користування електричною енергією в редакції постанови НКРЕ № 910 від 17.10.2005 р. та умовами договорів про постачання електричної енергії, укладених позивачем, встановлено застосування тарифу, який діє на початок розрахункового періоду. Зазначені дії позивача, на думку відповідача, призвели до застосування завищених регульованих (фіксованих) тарифів та отримання за період листопад 2005 р. -жовтень 2006 р. необґрунтованої виручки в сумі 1126288,80 грн., що у відповідності до ст. 14 Закону України “Про ціни і ціноутворення»є підставою для застосування економічних санкцій.
Позивачем 07.05.2007 р. подано суду (вх. № 9385) додаткові пояснення № 112-2409, в яких він вказує на порушення відповідачем п. 3.2 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затв. наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 р. № 298/519 та зареєстрованого Мін'юстом України 18.12.2001 р. за № 1047/6238, що полягає у невідображенні відповідачем в акті механізму порушення позивачем державної дисципліни цін. Також позивач зазначає про те, що ним не порушено п. 6.12 Правил користування електричною енергією в редакції постанови НКРЕ № 910 від 17.10.2005 р., оскільки ці правила не поширюються на спірні правовідносини.
У додаткових поясненнях № 112-2792 від 24.05.2007 р. (вх. № 10829) ВАТ “Львівобленерго»в обґрунтування позовних вимог посилається на лист НКРЕ № 05-39-06/70 від 15.01.1999 р., в якому НКРЕ у зв'язку з можливою щомісячною зміною тарифів на електроенергію вважало за доцільне прирівняти поняття “календарний місяць»і “розрахунковий період»в разі обов'язкового передбачення цієї умови в договорах на користування електричною енергією. Додаткові пояснення позивача № 112-3335 від 17.07.2007 р. (вх. № 14541) містять ті самі доводи, що й вказані вище додаткові пояснення.
Відповідачем 20.07.2007 р. подано додаткові пояснення № 10-1877 від 19.07.2007 р. (вх. № 15166), де він зазначає на незастосуванні позивачем схеми розрахунків зі споживачами електроенергії, зазначеної в укладених договорах, що є порушенням п. 6.12 Правил користування електричною енергією в редакції постанови НКРЕ № 910 від 17.10.2005 р. Також відповідач вважає неправомірним посилання позивача в додаткових поясненнях на лист НКРЕ від 15.01.1999р. № 05-39-06/70, оскільки в ньому йдеться про ринкові тарифи, а спір стосується регульованих роздрібних тарифів на електричну енергію.
Листом від 23.07.2007 р. позивач подав суду (вх. № 15244) витяг з акту № 28-е від 12.12.2006 р. перевірки НКРЕ про планову перевірку додержання ліцензіатом законодавства про електроенергетику та ліцензійних умов, в якому, як зазначає позивач, НКРЕ не встановлено факту порушення позивачем при нарахуванні плати споживачам електроенергії п. 6.12 Правил користування електричною енергією в редакції постанови НКРЕ № 910 від 17.10.2005 р. та п. 7.9 Правил користування електричною енергією в редакції постанови НКРЕ № 928 від 22.08.2002 р.
Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених в ухвалах суду від 06.03.2007 р., 03.04.2007 р., 31.05.2007 р., 27.06.2007 р., 09.07.2007 р., 24.07.2007 р.
Ухвалою суду від 03.04.2007 р. було закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду на 31.05.2007 р.
Розпорядженням голови господарського суду від 27.06.2007 р. у зв'язку з відрядженням судді Зварич О.В. справу передано судді Артимовичу В.М.
В судовому засіданні 24.07.2007 р., в яке позивач та відповідач забезпечили явку своїх представників, оголошувалась перерва до 02.08.2007 р., а згодом до 06.08.2007 р. Представники позивача позов підтримали з підстав, наведених у позові та додаткових поясненнях, надавши суду в обґрунтування правомірності позовних вимог постанову господарського суду Львівської області від 23.01.2007 р. у справі № 2/1749-22/388А та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 25.04.2007 р. у справі № 2/1749-22/388А, якою залишено в силі судове рішення від 23.01.2007 р. Представники відповідача надали пояснення, аналогічні до тих, які містяться у запереченні на позов та додатковому поясненні, а також надали суду копію касаційної скарги № 10/1-1/1345 від 26.07.2006 р. на судові рішення місцевого господарського суду та апеляційного господарського суду у справі № 2/1195-10/337, зазначивши при цьому, що Вищим адміністративним судом України вказана касаційна скарга станом на 06.08.2007 р. до провадження не прийнята.
В судовому засіданні 06.08.2007 р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Повний текст рішення виготовлений, оформлений і підписаний 10.08.2007 р.
Розглянувши документи і матеріали, подані учасниками процесу, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються їх вимоги і заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив:
В період із 27.11.2006 р. по 08.12.2006 р. відповідачем проведена перевірка порядку формування та застосування тарифів на електроенергію позивачем за період із 01.11.2005 р. по 01.11.2006 р., за результатами якої складено акт № 000822 від 08.12.2006 р. В акті відповідачем вказано, що позивач при нарахуванні плати за спожиту електричну енергію застосовував тариф, який діяв на кінець розрахункового періоду, хоча в укладених договорах зі споживачами -юридичними особами передбачено застосування тарифу, який діяв на початок розрахункового періоду, що призвело до порушення вимог постанови НКРЕ № 910 від 17.10.2005 р. та завищення плати за спожиту електроенергію в сумі 1126288,80 грн.
На підставі зазначеного акту відповідачем прийнято рішення № 182 від 18.12.2006 р. про застосування щодо позивача економічних санкцій в сумі 3378866,40 грн. за порушення державної дисципліни цін, що полягало в порушенні вимог постанов НКРЕ № 910 від 17.10.2005 р., № 963 від 26.10.2005 р., № 1057 від 23.11.2005 р, № 1220 від 23.12.2005 р., № 72 від 26.01.2006 р., № 260 від 23.02.2006 р., № 386 від 24.03.2006 р., № 536 від 25.04.2006 р., № 647 від 24.05.2006 р., № 993 від 25.07.2006 р., № 1138 від 23.08.2006 р., № 1263 від 25.09.2006 р., № 1400 від 24.10.2006 р.
Законом України “Про електроенергетику»визначаються основні засади діяльності в електроенергетиці і регулюються відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, постачанням і використанням енергії та захистом прав споживачів галузі. Нормою ст. 12 вказаного Закону до основних завдань НКРЕ, зокрема, віднесено забезпечення проведення цінової та тарифної політики в електроенергетиці та розроблення і затвердження правил користування електричною енергією.
Матеріалами справи підтверджується, що перевірка формування та застосування позивачем тарифів на електроенергію відповідачем проведена за період із 01.11.2005 р. по 01.11.2006 р. В цей період діяли Правила користування електричною енергією як в редакції постанови НКРЕ № 928 від 22.08.2002 р., так і в редакції постанови НКРЕ № 910 від 17.10.2005 р., яка набрала чинності 29.11.2005 р.
Норми, в яких зазначені схеми розрахунків зі споживачами електроенергії, містять п. 7.9 Правил в редакції постанови НКРЕ № 928 від 22.08.2002 р. та п. 6.12 Правил в редакції постанови НКРЕ № 910 від 17.10.2005 р. Пунктом 7.9 Правил встановлено схеми розрахунків між енергопостачальними компаніями та споживачами, однією з яких є схема, при якій період між датами зняття показів засобів обліку прирівнюється до розрахункового періоду і величина коштів, які має сплатити споживач, визначається як добуток обсягу електричної енергії, спожитої між датами зняття показів засобів обліку, на тариф, який діяв на початок розрахункового періоду. Згідно однієї зі схем розрахунків, що міститься у п. 6.12, період між датами на початку та в кінці розрахункового періоду прирівнюється до періоду дії тарифу (календарного місяця), і величина коштів, які має сплатити споживач, визначається як добуток обсягу електричної енергії, спожитої (переданої) між датами зняття показів засобів обліку, на тариф, який діяв на початок або кінець розрахункового періоду відповідно до умов договору.
Окрім того, вказані вище пункти Правил передбачають закріплення в договорі між енергопостачальними компаніями та споживачами електроенергії обраної схеми розрахунків та її незмінність до закінчення терміну дії договору. Матеріалами справи підтверджується, що на виконання вказаних вище норм Правил користування електричною енергією додатки № 2 “Порядок розрахунків»до договорів про постачання електричної енергії, укладених між ВАТ “Львівобленерго»та споживачами послуг -юридичними особами згідно Правил в редакції постанови НКРЕ № 928 від 22.08.2002 р., містять схему розрахунків, яка передбачає оплату електроенергії по тарифу, який діяв на початок розрахункового періоду (п. 7 додатку № 2 “Порядок розрахунків»). Також п. 2 додатку № 2 “Порядок розрахунків»містить поняття розрахункового періоду, яким вважається період з відповідного числа місяця до такого ж числа наступного місяця та прирівнюється до календарного.
Тобто, схема розрахунків за електроенергію, що закріплена у договорах позивача зі споживачами -юридичними особам, відповідає нормам як п. 7.9 Правил в редакції постанови НКРЕ № 928 від 22.08.2002 р., так і п. 6.12 Правил в редакції постанови НКРЕ № 910 від 17.10.2005 р. Поняття ж “розрахунковий період», що міститься у Правилах в редакції постанови НКРЕ № 928 від 22.08.2002 р., так і в Правилах в редакції постанови НКРЕ № 910 від 17.10.2005р., свідчить про їх ідентичність.
У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Крім того, принцип загальнообов'язковості судового рішення, закріплений у ст.ст. 124, 129 Конституції України, реалізований законодавцем у ст. 14 і ст. 255 КАС України, згідно якої обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Постановою господарського суду Львівської області від 09.02.2006 р. у справі № 2/1195-10/337, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 27.06.2006р. у справі № 2/1195-10/337, встановлено правомірність порядку застосування позивачем роздрібних тарифів на електричну енергію, при якому початок календарного місяця буде початком розрахункового періоду, а відповідно нарахування споживачам плати проводиться позивачем за роздрібним тарифом на електричну енергію, який був введений з “1»числа поточного календарного місяця (абз. 5-7 постанови господарського суду Львівської області від 09.02.2006 р., а.с. 99).
Проаналізувавши постанову господарського суду Львівської області від 09.02.2006 р. у справі № 2/1195-10/337 і ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 27.06.2006р. у справі № 2/1195-10/337, з'ясувавши матеріали та фактичні обставини даної справи, зокрема, виходячи з того, що поняття “розрахункового періоду»є однаковим у Правилах в редакції постанови НКРЕ № 928 від 22.08.2002 р. та в Правилах в редакції постанови НКРЕ № 910 від 17.10.2005 р., п. 7.9 Правил в редакції постанови НКРЕ № 928 від 22.08.2002 р. та п. 6.12 Правил в редакції постанови НКРЕ № 910 від 17.10.2005 р. містять схему розрахунків, при якій оплата електроенергії споживачами здійснюється по тарифу, який діяв на початок розрахункового періоду, і така схема закріплена в договорах позивача про постачання електричної енергії, суд дійшов висновку щодо наявності для даної справи преюдиційного факту відсутності порушення позивачем державної дисципліни цін при застосуванні позивачем роздрібних тарифів на електроенергію, введених з “1»числа поточного календарного місяця.
Отже, нарахування плати за електроенергію споживачам -юридичним особам за період із 01.11.2005 р. по 01.11.2006 р. шляхом застосування роздрібного тарифу на електричну енергію, що був введений на початок поточного календарного місяця, проведено позивачем у відповідності до норм чинного законодавства України та укладених зі споживачами договорів, що відповідно свідчить про відсутність порушення позивачем порядку застосування роздрібних тарифів на електричну енергію, відсутність порушення вимог постанови НКРЕ № 910 від 17.10.2005 р. та інших постанов НКРЕ, зазначених в рішенні № 182, та відповідно неотримання позивачем неогрунтованої виручки в сумі 1126288,80 грн.
У відповідності до ст. 14 Закону України “Про ціни і ціноутворення», п. 1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства. Відсутність факту порушення позивачем державної дисципліни цін та відповідно відсутність отримання необґрунтованої виручки свідчать про безпідставність застосування відповідачем економічних санкцій згідно рішення № 182.
Виходячи з вищевикладеного суд дійшов висновку, що рішення № 182 від 18.12.2006 р. прийнято відповідачем з порушення норм чинного законодавства України, зокрема, п. 6.12 Правил користування електричною енергією в редакції постанови НКРЕ № 910 від 17.10.2005 р., ст. 14 Закону України “Про ціни і ціноутворення», п. 1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, а тому позовні вимоги ВАТ “Львівобленерго»про його скасування підлягають задоволенню.
У відповідності до ст. 94 КАС України сплачений позивачем судовий збір в розмірі 3,40 грн. підлягає стягненню на користь позивача з Державного бюджету України. Враховуючи матеріали даної справи, слід зазначити, що згідно ч. 2 ст. 89 КАС України судовий збір, сплачений у більшому розмірі, ніж встановлено законом, повертається ухвалою суду за клопотанням особи, яка його сплатила.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 7, 11, 14, 69-71, 72, 86, 89, 94, 158, 160-163, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов Відкритого акціонерного товариства “Львівобленерго»задоволити повністю.
2. Скасувати рішення № 182 від 18.12.2006 р. Державної інспекції з контролю за цінами у Львівській області, м. Львів, про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін в розмірі 3378866,40 гривень.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства “Львівобленерго»(79026 м. Львів, вул. Козельницька, 3; код ЄДРПОУ 00131587) сплаченого судового збору в розмірі 3,40 грн.
4. Постанова набирає законної сили у відповідності до вимог ст. 254 КАС України.
5. Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 186 КАС України.
Суддя Артимович В.М.