Справа № 500/1855/22
07 липня 2022 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб'юка П.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання протиправним рішення про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах та зобов'язання вчинити дії,
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області, в якій просить:
визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 07 лютого 2022 року №191950014639 про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 ;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 в спеціальний стаж період роботи на посаді старшого оглядача вагонів з 01 квітня 1996року по 01 квітня 2014 року та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за вислугу років з дня звернення до відповідача - 01 лютого 2022 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач працював на Львівській залізниці з 1989 року по 2022 рік на посадах, які дають право на отримання пенсії за вислугу років відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.1982 №583, п. «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.2 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується трудовою книжкою та довідкою пільгового трудового стажу № 7 від 31.01.2022 виданою ВСП «Експлуатаційне вагонне депо Тернопіль» регіональної філії «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця».
Позивачем було подано до Головного Управління пенсійного фонду України в Тернопільській області заяву про призначення пенсії за вислугу років. Однак, рішенням відповідача від 07.02.2022 №191950014639 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком, з посиланням на те, що посади «старший оглядач вагонів пункту технічного обслуговування вагонів» та «старший оглядач - ремонтник вагонів пункту технічного обслуговування вагонів», на яких позивач працював з 01.04.1996 по 01.04.2014 не передбачені згідно списку професій і посад затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 583, тому стаж 01.04.1996 по 01.04.2014 зараховано до загального стажу роботи, а не спеціального. Позивач вважає дане рішення про відмову в призначенні пенсії за вислугу років неправомірним.
Ухвалою суду від 21.04.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач, Головне Управління пенсійного фонду України в Тернопільській області, подав до суду 23.05.2022 відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області посилається на те, що професії “старший оглядач вагонів пункту технічного обслуговування обслуговування вагонів” та “старший оглядач-ремонтник вагонів пункту технічного обслуговування вагонів”, відсутні в списку професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №583. Відповідач вважає неможливим зарахування стажу позивача в спеціальний стаж періоду роботи на посаді старшого оглядача вагонів з 01.04.1996 по 01.04.2014, та призначення пенсії з дотриманням умов, передбачених Законом України “Про пенсійне забезпечення”.
Представник позивача подав 24.05.2022 на адресу суду клопотання про залучення до участі у справі щодо першої позовної вимоги Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області як відповідача, оскільки оскаржене рішення прийнято саме цим органом, подав уточнену позовну заяву з наступними позовними вимогами:
визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 07 лютого 2022 року №191950014639 про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 ;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 в спеціальний стаж період роботи на посаді старшого оглядача вагонів з 01 квітня 1996року по 01 квітня 2014 року та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за вислугу років з дня звернення до відповідача - 01 лютого 2022 року.
Ухвалою суду від 25.05.2022 задоволено клопотання відповідача та залучено до участі в адміністративній справі №500/4855/22 другого відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області, якому встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Копію ухвали від 16.06.2022 отримано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області.
Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області - правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений судом, не скористався, про причини неподання суд не повідомив, з клопотанням про продовження процесуального строку для подання відзиву не звертався.
У зв'язку з наведеним та враховуючи положення частини шостої статті 162 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у позовній заяві, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 громадянин України народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданим 02.03.2000 (аркуш справи 17).
Згідно із записами, які містяться у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 (аркуші справи 20-21), він працював:
з 02.08.1989 по 15.08.1989 на посаді електрика по ремонту рухомого складу 4-го розряду пункту технічного обслуговування вагонів Тернопіль;
з 16.08.1989 по 31.01.1996 на посаді оглядача ремонтника 5-го розряду того ж цеху;
з 01.04.1996 по 31.05.2000 на посаді старшого оглядача вагонів 5-го розряду того ж цеху;
з 01.06.2000 по 04.02.2013 на посаді старшого оглядача вагонів 6-го розряду того ж цеху;
з 05.02.2013 по 01.04.2014 на посаді старшого оглядача - ремонтника вагонів 6-го розряду пункту технічного обслуговування Тернопіль;
з 02.04.2014 по 11.05.2014 на посаді слюсаря з ремонту рухомого складу 4-го розряду пункту технічного обслуговування вагонів Тернопіль;
з 12.05.2014 по 30.08.2014 на посаді бригадира підприємств залізничного транспорту та метрополітенів 5-го розряду пункту технічного обслуговування вагонів Тернопіль;
з 31.08.2014 по 05.12.2014 на посаді оглядача - ремонтника вагонів 5-го розряду пункту технічного обслуговування вагонів Тернопіль;
з 06.12.2014 по 31.01.2022 на посаді старшого оглядача - ремонтника вагонів 6-го розряду пункту технічного обслуговування вагонів Тернопіль.
Відповідно до наказу (розпорядження) №6/ос від 31.12.2021 ОСОБА_1 звільнений з посади старшого оглядача - ремонтника вагонів 6 розряду за власним бажанням, у зв'язку з виходом на пенсію за вислугу років.
Згідно із довідкою виробничого структурного підрозділу "Експлуатаційне вагонне депо Тернопіль" АТ «Українська Залізниця» від 10.03.2021 №224 загальний пільговий стаж позивача становить 24 роки 8 місяців 0 днів (аркуш справи 27).
З досягненням 55-річного віку позивач 01.02.2022 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області із заявою №952 про призначення йому пенсії за вислугу років з урахуванням пільгового стажу.
Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області рішенням від 07.02.2022 №191950014639 відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії у зв'язку із недостатністю трудового стажу для призначення відповідного виду пенсії, оскільки до пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 01.04.1996 по 01.04.2014 за довідкою від 31.01.2022 №7, виданою виробничим структурним підрозділом “Експлуатаційне вагонне депо Тернопіль”, оскільки, професії “старший оглядач вагонів пункту технічного обслуговування вагонів” та “старший оглядач - ремонтник вагонів пункту технічного обслуговування вагонів” відсутні в списку професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 № 583 (аркуш справи 26).
Вважаючи зазначені висновки, викладені у рішенні від 07.02.2022 №191950014639 протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За правилами ч. 1 ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечений за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 51 Закону №1788-XII передбачено, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 52 Закону №1788-XII право на пенсію за вислугу років мають робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітені.
Згідно з п. "а" ч. 1 ст. 55 Закону №1788-XII право на пенсію за вислугу років мають: робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар'єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи, - після досягнення 55 років і при стажі роботи, зокрема, для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацами другим і третім цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року право на пенсію за вислугу років надається за наявності стажу роботи, встановленого абзацами п'ятнадцятим - двадцять третім пункту "б" частини першої статті 13 цього Закону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року №583 затверджений Список професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років.
До Списку професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років включені оглядачі вагонів магістральних залізниць, зайняті на пунктах технічного (технічного і комерційного) обслуговування вагонів станцій позакласних, 1 та 2 класу; оглядачі-ремонтники вагонів магістральних залізниць, зайняті на пунктах технічного (технічного і комерційного) обслуговування вагонів станцій позакласних, 1 та 2 класу; слюсарі по ремонту рухомого складу магістральних залізниць, зайняті на пунктах технічного (технічного і комерційного) обслуговування вагонів станцій позакласних, 1 та 2 класу.
У рішенні про відмову в призначенні пенсії Головне управління Пенсійного фонду в Київській області зазначило, що посада старшого оглядача вагонів пункту технічного обслуговування вагонів та посада старший оглядач-ремонтник вагонів пункту технічного обслуговування вагонів не передбачена Списком професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою КМУ від 12.10.1992 №583.
Однак, як вбачається із примітки до статті 43 "Довідника кваліфікованих характеристик професій працівників. Залізничний транспорт і метрополітен", старший оглядач - ремонтник вагонів тарифікується на один розряд вище оглядачів ремонтників вагонів, якими він керує.
Відповідно до "Класифікатора професій" ДК003:2010 професійна назва "оглядач вагонів", а додаток "старший" є похідним словом до професії, яке може застосовуватися відповідно до додатку В "Класифікатора професій" цього довідника.
Як вбачається із примітки до статті 43 "Довідника кваліфікованих характеристик професій працівників. Залізничний транспорт і метрополітен", старший оглядач - ремонтник вагонів тарифікується на один розряд вище оглядачів ремонтників вагонів, якими він керує.
Згідно "Класифікатора професій" ДК003:2010 професійна назва "оглядач вагонів", а додаток "старший" є похідним словом до професії, яке може застосовуватися відповідно до додатку В "Класифікатора професій" цього довідника.
Міністерством праці та соціальної політики України листом від 03.02.2011 №0132/0/14-11/036 надано роз'яснення, що якщо в переліки і Списки включені професії під загальною назвою, то правом на пенсію за вислугу років користуються працівники всіх найменувань по цих професіях та посадах, тобто старші, головні, провідні, а також помічники.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09.07.2020 у справі №308/13118/16-а.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Тобто, зазначення в трудовій книжці у відповідності з наказами підприємства поряд з професією оглядач вагонів похідної назви посади "старший" свідчить про більше коло обов'язків працівника та додаткові до нього кваліфікаційні умови, але зі збереженням належності посади до тієї категорії професій, які надають право на отримання пенсії за вислугу років за Списком, затвердженим постановою КМУ N 583 від 12 жовтня 1992 року.
Враховуючи наведене, суд вважає, що утворена від назви професії "оглядач вагонів" похідна назва "старший оглядач вагонів", на якій позивач працював 24 роки 8 місяців, є професією працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті, та дає право на пенсію за вислугу років, тому позивач має право на пенсію за вислугу років відповідно до п. "а" ч.1 ст. 55 Закону №1788-XII.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду в Київській області щодо відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 є протиправним.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду в Тернопільській області зарахувати до пільгового трудового стажу періоди роботи на певних посадах, суд зазначає наступне.
На законодавчому рівні поняття "дискреційні повноваження" суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
У даній справі, умови, за яких пенсійний орган відмовляє у призначенні пенсії, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, пенсійний орган повинен призначити пенсію. Повноваження пенсійного органу та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови звернення особи з усіма необхідними для призначення пенсії документами, - призначити пенсію. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.
Разом з тим, статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Така правова позиція узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 16.09.2015 у справі №21-1465а15.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З метою ефективного відновлення порушеного права позивача, його позов підлягає задоволенню в повному обсязі, в тому числі і щодо вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду в Тернопільській області призначити пенсію за віком на пільгових умовах з дня звернення - 01.02.2022.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, усі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень вказаного Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
З огляду на це, сплачений позивачем судовий збір в сумі 992,40 грн відповідно до квитанції від 14.04.2022, підлягає стягненню пропорційно з кожного відповідача за рахунок їх бюджетних асигнувань на користь позивача.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 07 лютого 2022 року №191950014639 про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 в спеціальний стаж період роботи на посаді старшого оглядача вагонів з 01 квітня 1996 року по 01 квітня 2014 року та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за вислугу років з дня звернення до відповідача - 01 лютого 2022 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 496 (чотриста дев'яносто шість) грн. 00 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 496 (чотриста дев'яносто шість) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 );
відповідач:
- Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3, м. Тернопіль, 46001; код ЄДРПОУ: 14035769);
- Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області (місцезнаходження: вул. А. Саєнка, 10 м. Фастів, Київська область, 08500; код ЄДРПОУ: 22933548).
Головуючий суддя Баб'юк П.М.