16 червня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/14763/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
судді - Канигіної Т.С.,
секретаря судового засідання - Рябухи Ю.В.,
представника позивача - Жолонка О.В.,
представника відповідачів - Мартиненко Ю.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропрогрес плюс" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропрогрес плюс" (надалі - ТОВ "Агропрогрес плюс") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить (з урахуванням уточнення позову):
- визнати протиправною дію ДПС України щодо зменшення суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ДПС у Полтавській області щодо опрацювання в межах компетенції методологічних помилок, виявлених платниками податків під час роботи в Електронному кабінеті;
- зобов'язати ДПС України та ГУ ДПС у Полтавській області здійснити відповідні дії щодо збільшення суми реєстраційного ліміту на суму 1305670,37 грн в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість шляхом коригування даних в Системі електронного адміністрування ПДВ, відновлення/збільшення суми податку, на яку ТОВ "Агропрогрес плюс" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 1305670,37 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатом поданої декларації з податку на додану вартість за лютий 2021 року в приватній частині ІТС "Електронний кабінет" у меню Система електронного адміністрування ПДВ у вікні Інформація про суму перевищення за період лютий 2021 року містилася інформація про від'ємне відхилення даних податкової звітності та даних ЄРПН по контрагенту ТОВ "Укролія" на суму - 1305670,37 грн. Після подання ТОВ "Агропрогрес плюс" декларації з податку на додану вартість за березень 2021 року в приватній частині ІТС "Електронний кабінет" у меню Система електронного адміністрування ПДВ у вікні Інформація про суму перевищення за період березень 2021 року з'явилася інформація про суму перевищення за даними СЕА ПДВ у розмірі 1305670,37 грн по контрагенту ТОВ "Укролія". Згідно з інформацією з Електронного кабінету платника в СЕА ПДВ 19.04.2021 Державною податковою службою України здійснена реєстрація перевищення податкового зобов'язання над сумою податку, у наслідок чого реєстраційна сума ПДВ, на яку ТОВ "Агропрогрес плюс" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, безпідставно зменшилась на суму 1305670,37 грн.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за цим позовом, розгляд призначено за правилами загального позовного провадження, призначене підготовче провадження на 08.12.2021 /а.с. 38/.
У наданому до суду відзиві на позов представник відповідачів позов не визнав, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, вказавши що в період реєстрації податкових накладних №8 та №9 від 22.02.2021, розрахунків коригування №17 та №18 від 22.02.2021 до податкових накладних №8 та №9 від 22.02.2021, відповідно, податкових накладних №19, №20 від 22.02.2021 реєстраційний ліміт змінювався пропорційно до сум ПДВ здійснених операцій, у зв'язку з чим ДПС України, ГУ ДПС України у Полтавській області не порушено прав позивача в частині зменшення реєстраційного ПДВ на суму 1305670,37 грн за період лютий - березень 2021 року /а.с. 61-64/.
Протокольною ухвалою суду від 08.12.2021 відкладено підготовче засідання на 19.01.2022 за клопотанням представника позивача /а.с. 89/. Протокольною ухвалою суду від 19.01.2022 відкладено судове засідання на 14.02.2022 для надання додаткових доказів у справі.
Протокольною ухвалою суду від 14.02.2022 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 16.03.2022.
З огляду на запровадження в Україні воєнного стану, відповідно до наказу голови суду від 24.02.2022 № 18/13 (зі змінами, внесеними наказом від 27.02.2022 № 19/13) "Про організацію роботи суду у зв'язку із запровадженням воєнного стану", судове засідання у справі №440/14763/21, призначене на 16.03.2022, не проводилось. Наступне судове засідання призначене на 26.05.2022.
Протокольною ухвалою суду від 26.05.2022 відкладено судове засідання на 16.06.2022 для надання сторонами додаткових доказів.
У судовому засіданні 16.06.2022 представник позивача позов підтримав та просив суд його задовольнити. Представник відповідачів заперечувала проти позову, просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Агропрогрес плюс" зареєстрована як юридична особа 08.08.2007 (код ЄДРПОУ 35314117), як платник податків перебуває на обліку в ГУ ДПС у Полтавській області, є платником податку на додану вартість.
У письмових пояснень ТОВ "Агропрогрес плюс" зазначає, що згідно з умовами договорів поставки від 29.01.2021 №10039 та №10046 ТОВ "Агропрогрес плюс" 22.02.2021 відвантажує покупцю ТОВ "Укролія" 354,48 тон соняшника високоолеїнового, а саме: 140,18 тон за договором №10039 та 214,3 тон за договором №10046. У результаті технічної помилки, допущеної бухгалтером ТОВ "Агропрогрес плюс" при заповненні граф 6 (кількість (об'єм, обсяг) при складанні податкових накладних від 22.02.2021 № 8 (на 2,4 тони більше фактичної поставки за договором № 10039) та № 9 (на 2,4 тони менше фактичної поставки за договором № 10046), здійснена реєстрація в ЄРПН цих податкових накладних, які не підтверджені первинними документами, на загальну суму ПДВ 1305670,37 грн, а саме: від 22.02.2021 № 8 на кількість 142,8 тон на суму 3151023,71 грн (у т.ч. ПДВ 525170,62 грн; від 22.02.2021 № 9 на кількість 211,9 тон на суму 4682998,48 грн (у т.ч. ПДВ 780499,75 грн).
З метою виправлення помилки ТОВ "Агропрогрес плюс" складені розрахунки коригування від 22.02.2021 № 17 та № 18 (зареєстровані в ЄРПН 17.03.2021) до податкових накладних від 22.02.2021 № 8 та № 9. Натомість ТОВ "Агропрогрес плюс" складені нові податкові накладні на загальну суму ПДВ 1305670,36 грн, у яких зазначені правильні показники, визначені первинними документами, а саме: від 22.02.2021 № 19 (зареєстрована в ЄРПН 18.03.2021) на кількість 140,18 тони на суму 3097983,61 грн (у т.ч. ПДВ 516330,6 грн), (накладна від 22.02.2021 № 10); від 22.02.2021 № 20 (зареєстрована в ЄРПН 18.03.2021) на кількість 214,3 тони на суму 4736038,57 грн (у т.ч. ПДВ 789339,76 грн), (накладна від 22.02.2021 № 11).
Згідно з поданою ТОВ "Агропрогрес плюс" податкової декларації з ПДВ за лютий 2021 року задекларовано усього податкових зобов'язань (рядок 9) в сумі 1539588,00 грн. У розділі І "Податкові зобов'язання" Додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за лютий 2021 року відображено податкове зобов'язання з ПДВ по контрагенту ТОВ "Укролія" (ІПН 315776816107) у сумі 1522324,42 грн відповідно до податкових накладних: від 22.02.2021 № 19 на суму ПДВ 516330,60 грн; від 22.02.2021 № 20 на суму ПДВ 789339,76 грн; від 24.02.2021 № 10 на суму ПДВ 216654,06 грн.
Таким чином, за доводами позивача, обсяги постачання товарів та суми податку на додану вартість у податкових накладних від 22.02.2021 № 8 на суму 3151023,71 грн (у т.ч. ПДВ 525170,62 грн) та від 22.02.2021 № 9 на суму 4682998,48 грн (у т.ч. ПДВ 780499,75 грн) не підлягають відображенню в податковій декларації з податку на додану вартість, у зв'язку з вищенаведеним не були відображені в Додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за лютий 2021 року. З цих підстав не підлягають відображенню в податковій декларації з податку на додану вартість і не були відображені в рядку 7 "коригування податкових зобов'язань" податкової декларації з ПДВ за березень 2021 року розрахунки коригування від 22.02.2021 № 17 та № 18 (зареєстровані в ЄРПН 17.03.2021) до помилково складених податкових накладних від 22.02.2021 №8 та № 9 на загальну суму ПДВ 1305670,37 грн.
ТОВ "Агропрогрес плюс" відповідно до пункту 191 статті 192 Податкового кодексу України з метою виправлення помилок, допущених при складанні та реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 8 від 22.02.2021 на суму 3151 023,71 грн (у т.ч. ПДВ 525 170,62 грн) та податкової накладної № 9 від 22.02.2021 на суму 4682998,48 грн (у т.ч. ПДВ 780499,75 грн), в адресу ТОВ "Укролія" за відсутності факту здійснення господарських операцій та без підтвердження їх первинними документами складено розрахунок коригування № 17 від 22.02.2021 до податкової накладної № 8 від 22.02.2021 та розрахунок коригування № 18 від 22.02.2021 до податкової накладної № 9 від 22.02.2021.
Після подання ТОВ "Агропрогрес плюс" декларації з ПДВ за березень 2021 року в приватній частині ІТС "Електронний кабінет" (особистий кабінет) в меню Система електронного адміністрування ПДВ у вікні "Інформація про суму перевищення за березень 2021 року" наявна інформація про суму перевищення за даними СЕА ПДВ у розмірі 1305670,37 грн по контрагенту ТОВ "Укролія", яке дорівнює сумі ПДВ по розрахункам коригування № 17 від 22.07.2021 та № 18 від 22.07.2021 до помилково складених податкових накладних №8 від 22.02.2021 та № 9 від 22.02.2021.
21.05.2021 ТОВ "Агропрогрес плюс" до ДПС України подано скаргу №19 від 21.05.2021 на протиправні дії контролюючих органів, їхніх посадових (службових) осіб зі зменшення реєстраційної суми ПДВ, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зазначивши, що Державною податковою службою України здійснена реєстрація перевищення податкового зобов'язання над сумою податку, внаслідок чого реєстраційна сума ПДВ, на яку ТОВ "Агропрогрес плюс" має право зареєструвати податкові накладні та/або рахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, безпідставно зменшилась на 1305670,37 грн.
У листі ДПС України від 19.07.2021 №16498/6/99-00-18-03-01-06 зазначено, що станом на поточну дату у позивача за даними СЕА ПДВ по платнику показник сума перевищення розрахувався за березень 2021 року 1305,7 тис. грн, як різниця між податковими зобов'язаннями згідно з поданою платником декларацій з ПДВ за березень 2021 року (-) 51,5 тис грн та сумами податку за виписаними у березні 2020 року податковими накладними та розрахунками коригування до них, зареєстрованих в ЄРПН (-) 1283,3 тис. грн. У разі виникнення додаткових запитань запропоновано звертатися безпосередньо до контролюючого органу за місцем державної реєстрації.
29.07.2021 ТОВ "Агропрогрес плюс" до ГУ ДПС у Полтавській області подано скаргу від 29.07.2021 №203 на протиправні дії контролюючих органів, їхніх посадових (службових) осіб зі зменшення реєстраційної суми ПДВ, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, із проханням термінового вирішення проблемного питання та усунення технічної помилки, яка призвела до безпідставного зменшення реєстраційної суми, а також вжиття заходів щодо відповідного збільшення реєстраційного ліміту на суму 1305670,37 грн.
Листом ГУ ДПС у Полтавській області від 16.08.2021 №28528/6/16-31-18-03-25 повідомило позивача, що згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідальність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані Кодексом.
Не погодившись з бездіяльністю ГУ ДПС у Полтавській області та діями ДПС України щодо опрацювання в межах компетенції методологічних помилок, виявлених платниками податків під час роботи в Електронному кабінеті, а також щодо зменшення суми реєстраційного ліміту, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства урегульовані Податковим кодексом України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.4 статті 201 Податкового кодексу України платники податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер: покупцям - платникам податку - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця; покупцям - особам, не зареєстрованим платниками податку, - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням всього обсягу постачання товарів/послуг таким покупцям, з якими постачання мають такий характер, протягом такого місяця.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Водночас, приписи податкового законодавства передбачають право платника податку складати розрахунок коригування до податкової накладної, який, зокрема, складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов'язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг (пункт 192.1 статті 192 Податкового кодексу України).
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. При цьому, платником податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених первинними документами. У первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
З огляду на викладене, суд погоджується з доводами позивача, що обсяги постачання товарів та суми податку на додану вартість у податкових накладних від 22.02.2021 № 8 на суму 3151023,71 грн (у т.ч. ПДВ 525170,62 грн) та від 22.02.2021 № 9 на суму 4682998,48 грн (у т.ч. ПДВ 780499,75 грн) не підлягають відображенню в податковій декларації з податку на додану вартість, у зв'язку з чим правомірно не були відображені в Додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за лютий 2021 року. З цих підстав не підлягають відображенню в податковій декларації з податку на додану вартість і правомірно не були відображені в рядку 7 "коригування податкових зобов'язань" податкової декларації з ПДВ за березень 2021 року розрахунки коригування від 22.02.2021 № 17 та № 18 (зареєстровані в ЄРПН 17.03.2021) до помилково складених податкових накладних від 22.02.2021 №8 та № 9 на загальну суму ПДВ 1305670,37 грн.
Підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку.
Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з підпунктом 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.
Відповідно до пункту 71.1 статті 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Статтею 74 Податкового кодексу України визначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.
У межах цього судового провадження спірними питаннями є: оцінка правомірності поведінки податкового органу, який зменшив суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; наявність у контролюючого органу обов'язку щодо збільшення суми реєстраційного ліміту в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість.
Основні принципи функціонування Системи електронного адміністрування податку на додану вартість визначено статтею 200-1 Податкового кодексу України.
Згідно з пунктом 200-1.1 статті 200-1 Податкового Кодексу України система електронного адміністрування податку на додану вартість (далі - СЕА ПДВ) забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку:
- суми податку, що містяться у складених та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України;
- суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість;
- суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.
Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абзаців першого та другого пункту 200-1.2 статті 200-1 Податкового кодексу України установлено, що платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Розрахунки з бюджетом у системі електронного адміністрування податку на додану вартість здійснюються з цих рахунків, крім випадку, передбаченого абзацом другим пункту 87.1 статті 87 цього Кодексу.
У пункті 200-1.3 статті 201-1 Податкового кодексу України наведено, що платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (?Накл), обчислену за такою формулою: Накл = ?НаклОтр + ?Митн + ?ПопРах + ?Овердрафт -?НаклВид -? Відшкод - ?Перевищ. У цій нормі наведене значення кожного показника згаданої формули.
Таким чином, сума податку, на яку платники податку мають право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (?Накл), вміщує в себе, окрім інших складових, і суму поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість (?ПопРах).
Згідно з пунктом 200-1.5 статті 200-1 Податкового кодексу України з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у складених податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.
Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість №569, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 (надалі - Порядок №569), визначено механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування ПДВ, особливості складення податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків.
Згідно з пунктом 3 цього Порядку періодичність, структура та формат обміну інформацією і реєстрами платників податку, необхідними для функціонування системи електронного адміністрування податку, визначаються ДПС та Казначейством.
Пунктом 4 Порядку №569 визначено, що рахунок у системі електронного адміністрування податку (далі - електронний рахунок) - рахунок, відкритий платнику податку в Казначействі, на який перераховуються кошти відповідно до пункту 200-1.4 статті 200-1 Податкового кодексу України. Електронний рахунок відкривається платнику податку Казначейством автоматично на безоплатній основі.
Відповідно до абзацу першого пункту 5 Порядку №569 електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстру платників податку, який ДПС надсилає Казначейству не раніше ніж за один робочий день до дати реєстрації особи платником податку.
Згідно з пунктом 6 Порядку №569 Казначейство відповідно до вимог статті 69 Кодексу надсилає ДПС повідомлення про відкриття електронного рахунка в день його відкриття. Після надходження такого повідомлення ДПС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка.
Пунктом 8 Порядку №569 передбачено, що у разі повторної реєстрації особи платником податку йому відкривається новий електронний рахунок
Згідно з пунктом 9 Порядку №569 Платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр) на суму податку (У Накл), обчислену за такою формулою:
? Накл= ? НаклОтр + ? Митн + ? ПопРах + ? Овердрафт - ? НаклВид - ? Відшкод - ? Перевищ,
де ?НаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податку податковими накладними та розрахунками коригування, зареєстрованими в Реєстрі, яка визначається на підставі даних таких податкових накладних, складених за операціями, дата виникнення податкових зобов'язань за якими припадає на податковий період починаючи з 1 липня 2015 р., а також розрахунків коригування, складених починаючи з 1 липня 2015 р. та зареєстрованих в Реєстрі, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 р., що підлягали наданню покупцям - платникам податку;
?Митн - загальна сума податку, сплаченого платником податку безпосередньо або через уповноважену особу під час ввезення товарів на митну територію України, що визначається на підставі даних митних декларацій з урахуванням змін, внесених відповідно до аркушів коригування та додаткових декларацій, оформлених згідно із статтею 261 Митного кодексу України, виходячи із сум податку, сплачених починаючи з 01.07.2015 під час ввезення товарів на митну територію України. Під час проведення розрахунку показника ?Митн застосовуються документи (митні декларації, аркуші коригування та додаткові декларації), складені починаючи з 01.07.2021;
?ПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунка платника його електронного рахунка, в тому числі з електронних рахунків, що були додатково відкриті відповідно до пункту 200-1.2 статті 200-1 Кодексу платникам податку - сільськогосподарським підприємствам, що до 01.01.2017 застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу.
?Овердрафт - сума середньомісячного розміру сум податку, які за останні 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені (розстрочені, відстрочені), а також задекларовані платником податку - сільськогосподарським підприємством, що до 1 січня 2017 р. застосовував спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу.
Показник ?Овердрафт щокварталу (протягом перших шести робочих днів такого кварталу) підлягає автоматичному перерахунку з урахуванням показника середньомісячного розміру сум податку, які за останні 12 звітних (податкових) місяців станом на дату такого перерахунку були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені (розстрочені, відстрочені), а також задекларовані платником податку - сільськогосподарським підприємством, що до 01.01.2017 застосовував спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу. Такий перерахунок здійснюється шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком.
Платникам податку, які станом на 01.01.2016 зареєстровані платниками податку менш як 12 звітних (податкових) місяців, а також платникам, зареєстрованим платниками податку після 01.01.2016, - таке збільшення здійснюється протягом перших шести робочих днів кварталу, що настає за кварталом, в якому строк такої реєстрації досягає 12 звітних (податкових) місяців;
?НаклВид - загальна сума податку за виданими платником податку податковими накладними та розрахунками коригування, зареєстрованими у Реєстрі, яка визначається на підставі даних таких податкових накладних за операціями, дата виникнення податкових зобов'язань за якими припадає на податковий період починаючи з 1 липня 2015 р., а також розрахунків коригування, складених починаючи з 1 липня 2015 р. та зареєстрованих в Реєстрі, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 р., що підлягали наданню покупцям - платникам податку;
?Відшкод - загальна сума податку, заявлена платником податку до бюджетного відшкодування, що визначається на підставі задекларованих до відшкодування сум від'ємного значення податку, розрахованих за операціями, здійсненими після 1 липня 2015 р., згідно з податковими деклараціями з податку та уточнюючими розрахунками до них, поданими контролюючому органу, починаючи з податкової звітності за:
липень 2015 р. - для платників податку, що застосовують місячний звітний період;
III квартал 2015 р. - для платників податку, що застосовують квартальний звітний період.
Показник ?Відшкод підлягає коригуванню за результатами перевірок, що проводяться відповідно до Кодексу;
?Перевищ - загальна сума перевищення податкових зобов'язань, зазначених платником податку у поданих контролюючому органу податкових деклараціях з податку, суми податку, зазначеної у складених таким платником податкових накладних, зареєстрованих у Реєстрі, яка визначається як різниця між:
сумами податкових зобов'язань за операціями з постачання/надання товарів/послуг та отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України, здійсненими після 1 липня 2015 р., та їх подальшого коригування згідно із статтею 192 Кодексу, задекларованими платником у податкових деклараціях з податку (поданих контролюючому органу починаючи з податкової звітності за липень 2015 р. для платників податку, що застосовують місячний звітний період, за III квартал 2015 р. - для платників податку, що застосовують квартальний звітний період) з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них;
сумами податку, зазначеними платником податку в податкових накладних, що складені за такими операціями (в тому числі податкових накладних, які не видаються отримувачу, а також складених під час отримання послуг від нерезидента, місцем постачання яких визначено митну територію України), здійсненими після 1 липня 2015 р., та розрахунків коригування, складених починаючи з 1 липня 2015 р. та зареєстрованих в Реєстрі, до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року.
Загальна сума перевищення (?Перевищ) визначається за кожний звітний (податковий) період наростаючим підсумком.
Реєстрація в Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, складених до 1 липня 2015 р., здійснюється без обмеження сумою податку, обчисленою за формулою, визначеною пунктом 9 цього Порядку.
Під час проведення розрахунку суми ?Накл також використовуються показники, визначені пунктом 10 цього Порядку.
Отже, електронний рахунок в СЕА ПДВ - рахунок, відкритий платнику податків у Казначействі, на який платник перераховує кошти з власного поточного рахунка у сумі, необхідній для збільшення ліміту реєстрації, щоб зареєструвати ПН і РК в ЄРПН, та у сумі, достатній для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань з ПДВ, тоді як ліміт реєстрації це свого роду віртуальний показник, який розраховується автоматично в СЕА за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 Податкового кодексу України.
Суд зауважує, що Податковим кодексом України не визначено механізму списання показників реєстраційного ліміту.
Водночас, 12.01.2021 Міністерством фінансів України прийнято наказ № 5 "Про затвердження Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (набрав чинності 05.04.2021), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.03.2021 за № 321/35943.
Так, цей Порядок визначає правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).
Терміни в цьому Порядку вживаються в таких значеннях, зокрема: базовий запис - первинний запис в інформаційній системі; достовірність показників - відповідність інформації, що відображається в інтегрованій картці платника податків, показникам первинних документів; загальний контроль - процес контролю, що забезпечує досягнення достовірності відображення облікових показників в інтегрованій картці платника податків; звітні показники - узагальнені показники, що характеризують результати ведення оперативного обліку та відображаються в звітності податкових органів; інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу; інформаційна система - інтегрований комплекс процесів, компонентів та засобів апаратного і програмного забезпечення для виконання цільової функції; коректність даних інформаційної системи - відповідність інформації, що зберігається у підсистемах інформаційної системи, первинним показникам та встановленим алгоритмам (правилам) логічного і арифметичного контролю; облікова операція - дія в ІКП, яка призводить до змін облікових показників; облікові показники - показники в ІКП, які породжуються у процесі перетворення у підсистемах інформаційної системи первинних показників; оперативний облік - процес відображення, систематизації та узагальнення облікових показників в ІКП, який ґрунтується на принципах бухгалтерського обліку; первинні документи - документи, що складені платниками та/або податковими органами, отримані від інших органів влади згідно з чинним законодавством (податкові декларації, уточнюючі розрахунки, податкові повідомлення-рішення, рішення податкового органу, вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску, судові рішення, рішення про розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу), інформація Казначейства про надходження податків і зборів та єдиного внеску тощо); первинні показники - показники, що містяться у первинних документах та є визначальними для характеристики процесів адміністрування платежів, контроль за справлянням яких покладено на податкові органи; перекручення (викривлення) показників - неповне та/або несвоєчасне відображення показників у відповідних підсистемах інформаційної системи; показники інформаційної системи - первинні, облікові та звітні показники; попередній контроль - процес порівняння первинних показників, занесених до підсистем інформаційної системи, з обліковими показниками, відображеними в ІКП; реєстр контролю ІКП - упорядкована інформація щодо ІКП, відкритих в інформаційній системі в розрізі платників та кодів класифікації доходів бюджету/технологічних кодів класифікації єдиного внеску, які не відповідають правилам відкриття/закриття ІКП, визначених цим Порядком; реєстр співставлень показників - упорядкована інформація в розрізі платників та кодів класифікації доходів бюджету/технологічних кодів класифікації єдиного внеску щодо первинних показників, невідображених відповідними обліковими показниками в ІКП, сформована за результатами перевірки відповідності первинних та облікових показників; розрахункові операції - комплекс операцій автоматизованого процесу ведення оперативного обліку, які впливають на достовірність облікових та звітних показників щодо стану розрахунків платників з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування.
Згідно з пунктом 4 розділу І наведеного Порядку відображення/занесення первинних показників у підсистемах інформаційної системи здійснюється працівниками структурних підрозділів територіальних органів ДПС за напрямами роботи.
Відповідно до пункту 1 розділу ІV глави 3 цього Порядку проведення перевірки Документів звітності здійснюється з використанням автоматизованих алгоритмів арифметичного та логічного контролю.
Відображення даних Документів звітності проводиться в ІКП обліковими показниками (операціями) щодо нарахування/зменшення/збільшення/ виключення з обліку відповідно до умов рознесення, визначених у алгоритмах.
Отже, з урахуванням наведених обставин справи та відповідних норм законодавства, ДПС України протиправно здійснило дію щодо зменшення суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без підтвердження показників первинними документами, та, відповідно, ГУ ДПС у Полтавській області протиправно не здійснило дію щодо опрацювання в межах компетенції методологічних помилок, виявлених платниками податків під час роботи в Електронному кабінеті.
Відповідно до вимог статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Ця мета узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Європейський суд з прав людини у своїх численних рішеннях сформував сталу практику оцінки ефективності засобу юридичного захисту. Засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути "ефективним" як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством (рішення у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України", №40450/04, пункт 64).
Засіб юридичного захисту має бути "ефективним" у теорії права та на практиці, зокрема, в тому сенсі, що можливість його використання не може бути невиправдано ускладнена діями або бездіяльністю органів влади держави-відповідача (рішення у справі "Аксой проти Туреччини" (Aksoy v. Turkey), №21987/93, пункт 95).
При оцінці ефективності необхідно враховувати не тільки формальні засоби правового захисту, а й загальний правовий і політичний контекст, у якому вони діють, й особисті обставини заявника (рішення у справі "Джорджевич проти Хорватії" (Djordjevic v Croatia), №41526/10, пункт 101; рішення у справі "Ван Остервійк проти Бельгії" (Van Oosterwijck v Belgium), №7654/76 пункти 36-40). Отже, ефективність засобу захисту оцінюється не абстрактно, а з урахуванням обставин конкретної справи та ситуації, у якій опинився позивач після порушення.
Обираючи належний та ефективний спосіб захисту прав позивача, з огляду невиконання податковим органом покладених на нього функцій щодо опрацювання в межах компетенції методологічних помилок, виявлених платником податків під час роботи в Електронному кабінеті, суд вважає за необхідним зобов'язати ДПС України та ГУ ДПС у Полтавській області здійснити відповідні дії щодо збільшення суми реєстраційного ліміту на суму 1305670,37 грн в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість шляхом коригування даних в Системі електронного адміністрування ПДВ, відновлення/збільшення суми податку, на яку ТОВ "Агропрогрес плюс" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 1305670,37 грн.
Враховуючи вищезазначене, перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, враховуючи задоволення позову, на користь позивача підлягають відшкодуванню судові витрати, сплачені позивачем за подання цього позову.
При зверненні до суду з цим позовом позивачем був сплачений судовий збір у загальному розмірі 2270,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 15.09.2021 №956.
Таким чином, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору в розмірі 2270,00 грн підлягають стягненню на користь позивача з відповідачів солідарно.
Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 132, 139, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропрогрес плюс" (вул. Комарова, 4, с. Карлівка, Полтавська область, 39500, код ЄДРПОУ 35314117) до Державної податкової служби України (Львівська пл.8, м. Київ 53, 04053, код ЄДРПОУ 43005393), Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ ВП 44057192) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною дію Державної податкової служби України щодо зменшення суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Полтавській області щодо опрацювання в межах компетенції методологічних помилок, виявлених платниками податків під час роботи в Електронному кабінеті.
Зобов'язати Державну податкову службу України та Головне управління ДПС у Полтавській області здійснити дії щодо збільшення суми реєстраційного ліміту на суму 1305670,37 грн в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість шляхом коригування даних в Системі електронного адміністрування ПДВ, відновлення/збільшення суму податку, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю "Агропрогрес плюс" має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму 1305670,37 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська пл.8, м. Київ 53, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропрогрес плюс" (вул. Комарова, 4, с. Карлівка, Полтавська область, 39500, код ЄДРПОУ 35314117) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1135 (одна тисяча сто тридцять п'ять) гривень 00 копійок.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ ВП 44057192) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропрогрес плюс" (вул. Комарова, 4, с. Карлівка, Полтавська область, 39500, код ЄДРПОУ 35314117) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1135 (одна тисяча сто тридцять п'ять) гривень 00 копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 27.06.2022.
Суддя Т.С.Канигіна