06 липня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/1875/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді - Казанчук Г.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (надалі позивач) звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Управління СБУ в Кіровоградській області щодо ненарахування та невиплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 10.11.2011 року по день фактичної виплати індексації 25 лютого 2022 року;
- зобов'язати Управління СБУ в Кіровоградській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 10.11.2011 року по день фактичної виплати індексації 25 лютого 2022 року.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 проходив службу в Управілінні СБУ в Кіровоградській області з 10.11.2011 року по 2018 року, про те, під час проходження служби йому не нараховувалась індексація грошового забезпечення. Рішеннями Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.11.2019 року у справі №340/2514/19 та від 05.10.2021 року №340/5388/21 зобов'язано управління СБУ в Кіровоградській області нарахувати та виплату індексацію грошового зобов'язання, на виконання яких позивачу виплачено 84483,81 грн. При цьому, у день розрахунку позивачу не нараховано та не виплачено компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь за час затримки виплати, а тому позивач звернувся в суд з даним позовом.
Від управління Служби безпеки України в Кіровоградській області (надалі відповідач) надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що у право на нарахування компенсації позивач набуває в момент отримання доходу, отже при визначенні право на отримання компенсації за період з 10.11.2011 року по 25.02.2022 року слід враховувати, що частину 2 статті 2 Закону України ''Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати'' згідно Закону №1214-ІХ від 04.02.2021 року доповнено таким видом доходу як ''сума індексації грошових доходів громадян''. Право на отримання компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення позивач отримав 23.01.2018 року, тобто у день звільнення, виплата індексації здійснена 14.05.2020 року, а сума перерахованої індексації 25.02.2022 року. З огляду на вказана, на момент виплати позивачу суми індексації компенсація втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати передбачена не була, а отже підстави для її виплати у відповідача були відсутні.
Позивач відповідь на відзив не подав.
Рух справи:
Ухвалою судді від 28.03.2022 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 04.05.2022 року відкрито провадження у даній справі та вирішено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам встановлено строки для надання заяв по суті справи.
Дослідивши письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, надані докази, заслухавши доводи позивача, суд, -
Позивачем вказано, а відповідач не заперечував, що з 10.11.2011 року по 23.01.2018 року він проходив службу в управлінні СБУ в Кіровоградській області.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.11.2019 року у справі 340/2514/19 визнана протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення та зобов'язано Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 10 листопада 2011 року по 23 січня 2018 року з урахуванням виплачених сум індексації грошового забезпечення у травні 2014 року та жовтні 2014 року; визнана протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2018 рік та зобов'язано Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2015 року по 2018 рік, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби. Вказане рішення суду набрало законної сили 12.03.2020 року (а.с. 31-35).
На виконання рішення суду нарахована та виплачена індексація в сумі 4834,33 грн. у травні 2020 року (а.с.28-30).
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.10.2021 року у справі 340/5388/21 визнано протиправними дії Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області щодо не нарахування та не виплати у повному обсязі індексації грошового забезпечення у період з 10.11.2011 по 23.01.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року та зобов'язано Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 10.11.2011 по 23.01.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум. Вказане рішення суду набрало законної сили 09.02.2022 року (а.с.36-38).
На виконання вказаного рішення суду 25 лютого 2022 року нарахована та виплачена індексація в сумі 79649,48 грн. (а.с.6).
У день виплати індексації відповідач не нарахував та не виплатив компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Отже наявність протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.
Вирішуючи спір, суд виходить з того, що спірні правовідносини врегульовані Законом України ''Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати'' від 19 жовтня 2000 року № 2050-III .
Згідно зі статтею 1 Закону України ''Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати'' підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
З метою реалізації Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" Кабінет Міністрів України постановою від 21 лютого 2001 року №159 від затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.
За приписами пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 5 КАС України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Таким чином, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом вже порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим та наявним, станом на день звернення до суду.
Порушення вимог закону рішенням, діями, чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи бездіяльністю. Вирішуючи спір, суд має пересвідчитись у наявності у особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
ЄСПЛ у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (п. 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").
Відповідно до статті 7 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
Відповідальність власника або уповноваженого ним органу (особи) за несвоєчасну виплату доходів визначається відповідно до законодавства.
Аналогічна за змістом норми викладена у пункті 8 Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінет Міністрів України постановою від 21 лютого 2001 року №159.
Отже, в даному випадку, для отримання компенсації позивач мав би звернутись із відповідною заявою про нарахування компенсації на несвоєчасно нараховану індексації, натомість, матеріали справи не містять жодної інформації про звернення позивача до відповідача, та більш того, відсутня відмова у нарахуванні компенсації, які згідно наведеної норми Закону може бути оскаржена до суду. Тобто, суд констатує про відсутність наявності спору з приводу нарахування компенсації, оскільки позивач не надав докази звернення з такою заявою.
Звернення до суду є способом захисту не наявних суб'єктивних прав, а лише порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах, а тому встановлена судом відсутність порушеного права та з огляду на передчасність звернення до суду є підставою для відмови у задоволенні позові.
Така правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 07.02.2019 року у справі №144/1883/15-а, від 01.07.2019 року у справі № 460/1019/16-а, від 08.11.2019 року у справі №157/1231/15-а, від 23.09.2020 року у справі №809/295/17, від 12.05.2021 року у справі №640/11938/20.
Принагідно суд зауважує, що не надає правової оцінки наявності самого права на отримання компенсації, з огляду на те, що такий аналіз є передчасним.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність порушеного права ОСОБА_1 , а відтак, адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Оскільки судом викладений висновок про відмову в задоволенні позову, тому розподіл судових витрат не проводиться.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 143, 242-246, 250, 251, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області (вул. Дворцова, 9, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25006; код ЄДРПОУ 20001585) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук