ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про відмову у відкритті провадження
"06" липня 2022 р. справа № 300/2585/22
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Скільський І.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Калуської міської ради, Виконавчого комітету Калуської міської ради, Управління комунальної власності Калуської міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до Калуської міської ради, Виконавчого комітету Калуської міської ради, Управління комунальної власності Калуської міської ради, в якій просить:
- визнати дії Калуської міської ради та утвореного, підконтрольного та підзвітного їй Виконавчого комітету Калуської міської ради по фактичному привласненню спільної власності мешканців будинку (допоміжного приміщення котельної, розташованої на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 за адресою АДРЕСА_1 ) протиправними;
- зобов'язати відповідачів організувати та профінансувати капітальний ремонт житлового будинку разом з допоміжними приміщеннями ( АДРЕСА_1 ), в тому числі допоміжного приміщення ( АДРЕСА_1 ), що перебуває у спільній власності співвласників багатоквартирного будинку (пункт «а» підпункту 9 ст.28, ст.29 Закону України «Про місцеве самоврядування») за рахунок коштів: - завданої відповідачами матеріальної шкоди внаслідок вказаних у позові протиправних дій (бездіяльності) відповідачів (ст. 56 Конституції України); - амортизаційних відрахувань зі сплати комунальних послуг від початку експлуатації будинку (1959р.) до часу ліквідації відповідачами комунальних житлово-експлуатаційних організацій; - визначеної суми орендної плати для комунального підприємства «Ритуальна служба» у відповідності до Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Методики розрахунку орендної плати та порядку надавання в оренду комунального майна територіальної громади м. Калуша, затвердженої рішенням Калуської міської ради від 10.08.2006р. №62 та визначену у спосіб встановлений законом суму коштів (з правових підстав зазначених у позові) за період оренди починаючи з 30.08.2006 р. з врахуванням індексу інфляції та 3% річних по час ухвалення судового рішення у відповідності до Програми капітального ремонту житлового фонду Калуської територіальної громади на 2021-2023 роки (затверджена рішенням Калуської міської ради від 17.12.2020 р.) всього в об'ємі 30% від кошторисної вартості об'єкту ремонту, перерахувати на спеціальний рахунок який відкрито в управлінні житлово-комунального господарства Калуської міської ради за цільовим призначенням: « 30відсотків спів фінансування співвласниками будинку АДРЕСА_1 на капітальний ремонт будинку та допоміжних приміщень» решту 70% виділити з місцевого бюджету (алгоритм визначено у публічній інформації (додаток 10) номер рахунку витребувати у відповідачів).
Пунктом 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Згідно ч.1 ст.3 КАС України, порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
У відповідності до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України, суб'єктом владних повноважень є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала правові позиції щодо правил віднесення спорів до адміністративної юрисдикції, які полягають в наступному:
«До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для класифікації спору як публічно-правового. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати такий спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Водночас приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єкта владних повноважень.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, що спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язані з реалізацією особою майнових прав або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень суб'єкта владних повноважень є способом захисту цивільних прав цієї особи».
У даній справі спір виник щодо протиправності, на думку позивача, дій відповідачів щодо віднесення (привласнення) спільної власності мешканців будинку допоміжного приміщення котельні розташованої на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 до об'єктів комунальної власності та щодо проведення капітального ремонту житлового будинку разом з допоміжними приміщеннями, що перебуває у спільній власності співвласників багатоквартирного будинку в якому живе позивач.
У відповідності до ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПУ України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до пункту 13 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» №8 від 20.05.2013 року, справи у спорах про захист порушених, невизнаних або оспорюваних інтересів, що виникають із житлових правовідносин, згідно з частиною першою статті 15 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року №1618-IV розглядаються за правилами цивільного судочинства, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
У даному випадку, спір про визнання протиправними дій відповідачів щодо віднесення (привласнення) спільної власності мешканців будинку допоміжного приміщення котельні розташованої на прибудинковій території будинку АДРЕСА_1 до об'єктів комунальної власності (розпорядження таким майном) та щодо проведення капітального ремонту житлового будинку разом з допоміжними приміщеннями, що перебуває у спільній власності співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , є спором, який виник із житлових правовідносин та не стосується захисту прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, а пов'язаний з вирішенням питання майнового інтересу у сфері приватноправових відносин. Такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі суб'єкта владних повноважень як відповідача та підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Отже, між сторонами існує спір про право, який має приватноправовий характер, що в свою чергу виключає розгляд цієї справи в порядку адміністративного судочинства.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (п. 24 рішення у справі Сокуренко і Стригун проти України) суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Таким чином, враховуючи суть спірних правовідносин та суб'єктний склад, дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має розглядатися за правилами цивільного судочинства.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що зазначену позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а тому слід відмовити у відкритті провадження.
У зв'язку із підвищенням професійної кваліфікації судді Скільського І.І. (наказ голови Івано-Франківського окружного адміністративного суду №139-ОС-ОС від 30.06.2022), дана ухвала складена в перший робочий день « 06.07.2022».
Керуючись статтями 170, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити у відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Калуської міської ради, Виконавчого комітету Калуської міської ради, Управління комунальної власності Калуської міської ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
З врахуванням приписів частини шостої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснити позивачу, що дану справу належить розглядати в порядку цивільного судочинства.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію цієї ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвалу суду може бути оскаржено в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя /підпис/ Скільський І.І.