07 липня 2022 року Справа № 280/12999/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012)
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в здійсненні перерахунку та виплати позивачу пенсії за віком, із зарахуванням до загального трудового стажу періодів роботи з 01.01.2004 по 21.07.2004, з 15.09.2004 по 20.07.2005, з 28.09.2005 по 24.07.2006, з 13.09.2006 по 12.02.2007, з 01.03.2007 по 11.06.2007, з 24.08.2007 по 07.02.2008, з 12.03.2008 по 16.06.2008, з 28.08.2008 по 24.11.2008, з 16.01.2009 по 24.06.2009, починаючи з 24.12.2018, та з урахуванням заробітної плати для обчислення пенсії за період з січня 2001 року по червень 2009 року, на підставі довідок №№65, 66 від 10.08.2020, виданих Державним унітарним підприємством міста Москви “Мосгортранс”, починаючи з 24.10.2020;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком, із зарахуванням до загального трудового стажу періодів роботи з 01.01.2004 по 21.07.2004, з 15.09.2004 по 20.07.2005, з 28.09.2005 по 24.07.2006, з 13.09.2006 по 12.02.2007, з 01.03.2007 по 11.06.2007, з 24.08.2007 по 07.02.2008, з 12.03.2008 по 16.06.2008, з 28.08.2008 по 24.11.2008, з 16.01.2009 по 24.06.2009, починаючи з 24.12.2018, та з урахуванням заробітної плати для обчислення пенсії за період з січня 2001 року по червень 2009 року, на підставі довідок №№65, 66 від 10.08.2020 року, виданих Державним унітарним підприємством міста Москви “Мосгортранс”, починаючи з 24.10.2020.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що Державним унітарним підприємством міста Москви “Мосгортранс” видано довідки від 10.08.2020 року №№ 65, 66 про розмір заробітної плати для обчислення пенсії позивача. При цьому в довідках зазначено, що з усіх сум, що включені в довідку, здійснювалися відрахування до Федерального бюджету Російської Федерації згідно чинного законодавства. Стверджує, що в липні 2021 року позивач звернулася до відповідача із заявою, в якій просила здійснити перерахунок її пенсії з урахуванням періодів роботи з 2001 року по 2009 рік в Державному унітарному підприємстві міста Москви “Мосгортранс”, а також з урахуванням відомостей про заробітну плату за 2001-2009 роки, отриману на зазначеному підприємстві. Проте листом ГУ ПФУ в Запорізькій області від 16.08.2021 року повідомлено позивача про те, що згідно довідок від 10.08.2020 року №№ 65, 66 за період робіт з 01.01.2001 року по 30.06.2009 року, які надійшли на адресу управління 25.09.2020 року, відрахування страхових внесків з нарахованих сум заробітної плати проводились з 2012 року. З діями відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії позивач не згодна. На підставі викладеного, просить позовні вимоги задовольнити.
Відповідач позовну заяву не визнав, у відзиві вх. № 4508 від 20.01.2022 вказав, що зарахування до страхового стажу з 01 січня 2004 року періодів роботи на території держав -- учасниць Співдружності Незалежних держав, у тому числі періодів роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, та врахування заробітної плати за періоди роботи на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав, здійснюється за умови підтвердження сплати страхових внесків до відповідних фондів держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав, на території яких провадилась трудова діяльність. Зазначає, що згідно довідок № 65,66 від 10.08.2020 року, видані (мовою оригіналу) “Госудраственным унитарным предприятием города Москвы “Мосгортранс” за період з 01.01.2001 року по 30.06.2009 p.p., які надійшли на адресу управління 25.09.2020 року (вхідний № 4363/10), відрахування страхових внесків з нарахованих сум заробітної плати проводились з 2012 року. Повідомляє, що управління не має законних підстав для зарахування зазначених довідок для зарахування періоду з 01.01.2004 року по 30.06.2009 року до страхового стажу в зв'язку із тим, що відсутня сплата страхових внесків. Отже, відсутні підстави для врахування зазначеного періоду до розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії. Вважає позовні вимоги необгрунтованими та просить відмовити у їх задоволенні
Ухвалою суду від 28.12.2021 (суддя Лазаренко М.С.) відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/12999/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
Розпорядженням від 01.06.2022 призначено повторний розподіл справи, у зв'язку з призовом на військову службу під час мобілізації судді Лазаренка М.С.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.06.2022 справу передано на розгляд головуючому судді Максименко Л.Я.
Ухвалою суду від 03.06.2022 справу прийнято до свого провадження с.Максименко Л.Я. та вирішено продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження, без виклику сторін.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 в липні 2021 року звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою, в якій просила здійснити перерахунок її пенсії з урахуванням періодів роботи з 2001 року по 2009 рік в Державному унітарному підприємстві міста Москви “Мосгортранс”, а також з урахуванням відомостей про заробітну плату за 2001-2009 роки, отриману на зазначеному підприємстві.
Листом ГУ ПФУ в Запорізькій області від 16.08.2021 року повідомлено позивача про те, що згідно довідок від 10.08.2020 року №№ 65, 66 за період робіт з 01.01.2001 року по 30.06.2009 року, які надійшли на адресу управління 25.09.2020 року, відрахування страхових внесків з нарахованих сум заробітної плати проводились з 2012 року. Вказано також, що немає законних підстав для зарахування зазначених довідок для зарахування періоду з 01.01.2004 року по 30.06.2009 року до страхового стажу та до розрахунку заробітної плати для обчислення пенсії..
Позивач не погодившись з діями відповідача та з вимогою вчинити певні дії, звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно з частинами першою, другою статті 5 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі також - Закон № 1058-IV), цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до приписів статті 8 Закону № 1058-IV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Частинами першою, другою та четвертою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Частиною 4 статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637).
Згідно з пунктом 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
У пункті 20 Порядку №637 встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
З наведеного слідує, що основним документом, яким підтверджується стаж роботи, є трудова книжка і лише, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Аналогічна правова позиція сформована у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №291/99/17, що враховується судом на підставі ч. 5 ст. 242 КАС України.
Судом встановлено, що у періоди з 01.01.2004 по 21.07.2004, з 15.09.2004 по 20.07.2005, з 28.09.2005 по 24.07.2006, з 13.09.2006 по 12.02.2007, з 01.03.2007 по 11.06.2007, з 24.08.2007 по 07.02.2008, з 12.03.2008 по 16.06.2008, з 28.08.2008 по 24.11.2008, з 16.01.2009 по 24.06.2009 ОСОБА_1 працювала водієм тролейбуса на регулярних пасажирських маршрутах 1 класу 1 тролейбусного парку м. Москви Державного унітарного підприємства міста Москви “Мосгортранс”, що підтверджується записами №№ 13-43 в трудовій книжці ОСОБА_1 .
Крім того, позивачкою також надано копії довідок Державного унітарного підприємства міста Москви “Мосгортранс” від 10.08.2020 року №№ 65, 66 про розмір заробітної плати для обчислення пенсії ОСОБА_1 .
Тобто, страховий стаж позивача підтверджений належним чином оформленою трудовою книжкою.
Посилання відповідача, як на підставу для відмови у зарахуванні до страхового стажу періодів роботи на Державному унітарному підприємстві міста Москви “Мосгортранс” несплату страховихі внесків, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону №1058-IV якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Відповідно до вимог статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди та членів їх сімей проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
Статтею 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Згідно абзацу 2, 3 статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації “Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн” від 14.01.1993, трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
Аналіз наведеного вказує на те, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
Статтею 8 Закону № 1058-ІV передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Як визначено статтею 1 Закону № 1058-ІV страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, яке діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (пункт 1 частини 1 статті 24 Закону №1058-ІV).
Згідно з статті 20 Закону №1058-ІV, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.
Обчислення страхових внесків із сум, виражених в іноземній валюті, здійснюється шляхом перерахування зазначених сум у національну валюту України за курсом валют, установленим Національним банком України на день обчислення страхових внесків.
Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до статті 106 Закону №1058-ІV виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів; ухилення від взяття на облік або несвоєчасне подання заяви про взяття на облік страхувальника як платника страхових внесків.
За змістом вищезазначених норм, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Внаслідок невиконання страхувальником обов'язку по сплаті внесків позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.
Судом враховано правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 17.07.2019 (справа № 144/669/17) та від 20.03.2019 (справа № 688/947/17), згідно з якою несплата страхувальником страхових внесків не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи на такому підприємстві, оскільки працівник не несе відповідальності за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку сплати страхових внесків.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх рішень, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню повністю.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 908,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 158-Б; код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо відмови в здійсненні перерахунку та виплати позивачу пенсії за віком, із зарахуванням до загального трудового стажу періодів роботи з 01.01.2004 по 21.07.2004, з 15.09.2004 по 20.07.2005, з 28.09.2005 по 24.07.2006, з 13.09.2006 по 12.02.2007, з 01.03.2007 по 11.06.2007, з 24.08.2007 по 07.02.2008, з 12.03.2008 по 16.06.2008, з 28.08.2008 по 24.11.2008, з 16.01.2009 по 24.06.2009, починаючи з 24.12.2018, та з урахуванням заробітної плати для обчислення пенсії за період з січня 2001 року по червень 2009 року, на підставі довідок №№65, 66 від 10.08.2020, виданих Державним унітарним підприємством міста Москви “Мосгортранс”, починаючи з 24.10.2020.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області провести перерахунок та виплату позивачу пенсії за віком, із зарахуванням до загального трудового стажу періодів роботи з 01.01.2004 по 21.07.2004, з 15.09.2004 по 20.07.2005, з 28.09.2005 по 24.07.2006, з 13.09.2006 по 12.02.2007, з 01.03.2007 по 11.06.2007, з 24.08.2007 по 07.02.2008, з 12.03.2008 по 16.06.2008, з 28.08.2008 по 24.11.2008, з 16.01.2009 по 24.06.2009, починаючи з 24.12.2018, та з урахуванням заробітної плати для обчислення пенсії за період з січня 2001 року по червень 2009 року, на підставі довідок №№65, 66 від 10.08.2020 року, виданих Державним унітарним підприємством міста Москви “Мосгортранс”, починаючи з 24.10.2020.
Стягнути на користь ОСОБА_1 908 (дев'ятсот вісім) грн.00коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення в повному обсязі складено та підписано 07.07.2022.
Суддя Л.Я.Максименко