05 липня 2022 року Справа № 280/4457/19 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорожспецсплав» про арешт коштів на рахунках платника податків у банках,
11 вересня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі-позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорожспецсплав» (далі - відповідач), в якому позивач просить суд застосувати арешт коштів на рахунках платника податків ТОВ «Запорожспецсплав» (69015, м.Запоріжжя, Мінська, буд.5) у банках, обслуговуючих такого платника податків.
Ухвалою суду від 16.09.2019 залишено позовну заяву без руху.
Ухвалою суду від 07.10.2019 продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви. У встановлений строк позивачем надано документи на виконання вимог ухвали суду.
Ухвалою суду від 21.10.2021 відкрито спрощене позовне провадження, а розгляд справи призначено без виклику сторін.
Ухвалою суду від 02.12.2019 зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі №280/4232/19.
Ухвало суду від 15.06.2022 провадження у справі поновлено.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що ГУ ДФС у Запорізькій області був виданий наказ №2814 від 15.08.2019 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Запорожспецсплав». Зазначає, що 29.08.2019 співробітниками контролюючого органу було здійснено вихід за юридичною адресою відповідача, але уповноваженим представником ТОВ «Запорожспецсплав» було відмовлено в допуску працівників контролюючого органу до проведення документальної планової виїзної перевірки про що складено Акт №1/08-01-05 від 2019. Позивач вважає, відповідач не виконує встановлені діючим законодавством обов'язки та навмисно створює умови щодо унеможливлення проведення документальної перевірки, що є підставою для накладення арешту майна, відповідно до пп.94.2.3 п.94.2 ст.94 ПК України. Просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень послався на те, що у контролюючого органу не було підстав для проведення перевірки підприємства, у зв'язку з чим відповідач правомірно відмовив у допуску до проведення податкової перевірки. Також, відповідач вказував на відсутність підстав для накладення арешту через те, що у підприємства відсутній податковий борг, до відповідача не було застосовано рішення податкового органу про застосування адміністративного арешту майна платника податків, тощо, а тому накладення арешту відповідно до пп.94.2.3 п.94.2 ст.94 ПК України не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Загальна процедура і підстави застосування адміністративного арешту контролюючими органами визначені статтею 94 ПК України.
Визначення адміністративного арешту, як виняткового способу забезпечення виконання обов'язків платника податків, наведене в пункті 94.1 статті 94 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.
Отже, норми статті 94 Податкового кодексу України регулюють застосування будь-якого адміністративного арешту незалежно від його предмета.
Згідно із пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин:
94.2.1. платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі;
94.2.2. фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон;
94.2.3. платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу;
94.2.4. відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством;
94.2.5. відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам;
94.2.6. платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі;
94.2.7. платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.
94.2.8. платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).
Відповідно до абзацу другого підпункту 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
Позивач, в обґрунтування наявності підстав для застосування арешту, посилається на пп.94.2.3 п.94.2 ст.94 ПК України, а саме на те, що відповідач відмовляється від проведення перевірки та від допуску посадових осіб контролюючого органу.
В свою чергу, пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України визначено, що непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Отже, необґрунтований не допуск співробітників контролюючого органу до перевірки є підставою, в т.ч. для застосування арешту майна/коштів такого платника податків, проте, порушення контролюючим органом порядку призначення та проведення перевірки є підставою для не допуску посадових осіб до перевірки, що виключає можливість застосування до платника податків негативних заходів, у зв'язку з таким не допуском.
Так, Верховний Суд в постанові від 18.10.2019 у справі №813/931/18 звертав увагу на те, що з метою вирішення питання про наявність підстав для застосування арешту коштів платника податків встановити наявність чи відсутність законних підстав для проведення перевірки відповідача, дотримання позивачем процедури її призначення та проведення, та відповідно зробити висновок про наявність чи відсутність у платника податків підстав відмовити посадовим особам контролюючого органу у допуску до перевірки.
Так, судом встановлено, що відповідачем у судовому порядку було оскаржено правомірність дій контролюючого органу щодо призначення та проведення перевірки.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.03.2021 по справі №280/4232/19, яке набрало законної сили 19.10.2021, задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорожспецплав», а саме вирішено:
визнати неправомірними дії Головного управління ДПС у Запорізькій області щодо проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорожспецплав» з 29.08.2019 тривалістю 20 робочих днів за період діяльності з 01.10.2016 по 30.06.2018 з метою перевірки питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та з 01.10.2016 по 30.06.2019 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДФС у Запорізькій області №2814 від 15.08.2019 «Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Запорожспецплав».
Тобто, судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено протиправність призначення податкової перевірки відповідача, а відповідно відповідач мав право не допускати співробітників контролюючого органу до перевірки, а підстави для застосування арешту, відповідно до пп.94.2.3 п.94.2 ст.94 ПК України, відсутні.
Згідно зі статтею 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Головного управління ДПС у Запорізькій області.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
У задоволенні позовних вимог Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорожспецсплав» (69015, м.Запоріжжя, вул.Мінська, буд.5) про накладення арешту - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Новікова