про залишення позовної заяви без руху
06 липня 2022 року м. Житомир справа №240/28486/21
категорія 112030300
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Гурін Д.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах своєї неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Управління соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 із позовом до Управління соціальної політики Коростенської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 01.11.2021 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Перевіряючи адміністративний позов на відповідність його вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що він не відповідає вимогам даної норми Кодексу з наступних підстав.
Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Проте, всупереч вказаним положенням, позивачем не сплачено судовий збір та не додано документ про сплату судового збору. Втім, у позовній заяві міститься посилання на те, що він є звільненим від сплати судового збору на підставі частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір".
Надаючи оцінку таким доводам позивача суд звертає увагу на наступне.
За приписами пункту 7 частини 1 статті 5 Закону України 08.02.2011 №3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.
Зазначену норму слід враховувати в системному зв'язку зі статтею 53 Кодексу адміністративного судочинства України, яка визначає участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Згідно з частиною 1 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах.
Натомість, в силу частини 1 статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.
Таким чином, звертаючись з позовом в інтересах неповнолітньої дитини, позивач виступає як законний представник неповнолітньої дитини в розумінні частини 1 статті 56 Кодексу адміністративного судочинства України, а не як фізична особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб відповідно до частини 1 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України.
Законом №3674-VI не передбачено пільги від сплати судового збору законного представника, який звертається в інтересах неповнолітнього, крім законних представників дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю (пункт 9 частини 1 статті 5 Закону №3674-VI).
Отже, позивачем не доведено, що дана пільга щодо сплати судового збору, яка визначена пунктом 7 частиною 1 статті 5 Закону №3674-VI, поширюється на даний спір.
Правова позиція щодо подібного питання викладена в ухвалах Верхового Суду від 15.01.2018 у справі №607/1046/17, від 22.11.2018 у справі №754/16008/17, від 23.05.2019 у справі №640/109/19, а також узгоджуються з висновками, викладеними в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 16.04.2020 у справі №640/109/19.
Суд також додатково роз'яснює, що за приписами пункту 14 частини 2 статті 3 Закону №3674-VI судовий збір не справляється за подання заяви, апеляційної та касаційної скарги про захист прав малолітніх чи неповнолітніх осіб.
Тобто, вказана норма також не передбачає звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви до адміністративного суду в інтересах зазначених осіб. При цьому, пункт 14 частини 2 статті 3 даного Закону звільняє від сплати судового збору осіб, які в інтересах малолітніх подають саме заяви, а не позовні заяви. Разом з тим, положення вказаної норми передбачає не справляння судового збору за подання заяви про захист прав дітей, а не звільнення від сплати судового збору за позовну заяву в інтересах дітей.
На користь цього твердження свідчить також положення статті 8 Закону №3674-VI, відповідно до підпункту "ґ" пункту 2 частини 1 якої враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору за таких умов: позивачем є особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Втім, в даному випадку відсутні підстави для застосування вказаних норм статті 8 Закону №3674-VI, адже позивачем не заявлено відповідного клопотання з обґрунтуванням того, що його майновий стан не дозволяє виконати обов'язок щодо сплати судового збору.
Відтак, відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлено ставку судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2021 становить 2270,00 грн.
Отже, за подання даного позову з двома вимогами немайнового характеру, одна з яких є похідною, підлягає сплаті судовий збір в сумі 908,00 грн (2270,00 грн х 4 = 908,00 грн).
Таким чином, з метою виконання вимог Закону №3674-VI та приведення позовної заяви у відповідність із вимогами Кодексу адміністративного судочинства України, позивачу слід сплатити судовий збір за звернення до суду в розмірі 908,00 грн, а докази оплати надати суду.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду доказів сплати судового збору в сумі 908,00 грн. Платіжні реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів ГУК у Жит.обл/ТГ м.Житомир/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37976485, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA048999980313181206084006797, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу *; 101;__________ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Житомирський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до частини 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху для усунення зазначених недоліків шляхом надання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 908 грн.
На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Відмовити позивачу у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 - залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя Д.М. Гурін