06 липня 2022 року
м. Хмельницький
Справа № 676/2271/22
Провадження № 22-ц/4820/1207/22
Хмельницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Корніюк А.П. (суддя - доповідач), П'єнти І.В., Талалай О.І., секретар судового засідання Гриньова А.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 676/2271/22 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 27 травня 2022 року (суддя Вдовичинський А.В.) про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа орган опіки та піклування Кам'янець-Подільської міської ради про позбавлення батьківських прав та встановлення опіки.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд
В травні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та призначити її опікуном малолітньої дитини ОСОБА_3 .
Одночасно із позовною заявою, ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій зазначала, що малолітня дитина ОСОБА_4 та її матір (донька позивача) ОСОБА_5 проживали разом із позивачкою, однак ОСОБА_5 , будучи солдатом ЗСУ, зникла безвісти під час бойових дій, а малолітня ОСОБА_4 знаходиться під опікою позивачки та її чоловіка. Заявниця зазначала, що ОСОБА_2 є батьком їх онуки, який протягом 13 років не опікувався дитиною та ухиляється від виконання свого батьківського обов'язку по утриманню дитини. Однак, з того часу, як відповідачу стало відомо зникнення безвісти ОСОБА_5 під час бойових дій, він з метою власного незаконного збагачення подав до Військової частини НОМЕР_1 заяву з проханням перерахувати йому, як батькові ОСОБА_6 , всі грошові виплати, що передбачені Порядком виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх. А тому відповідач, зловживаючи своїми тим, що він є законним представником ОСОБА_6 , має намір заволодіти щомісячними виплатами грошового забезпечення за березень-квітень 2022 року в розмірі близько 230000 грн, з травня 2022 року - 46000 грн щомісячно на період воєнного стану, після відміни воєнного стану 16000 грн щомісячно.
Враховуючи вищезазначене, ОСОБА_1 просила заборонити виплати ОСОБА_2 , як законному представнику малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , коштів будь-яких видів, що належать до виплати як доньці безвісти зниклого під час бойових дій військовослужбовця до вирішення по суті спору про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3 та набрання рішенням суду законної сили.
Ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 27 травня 2022 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись із цією ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить визнати оскаржуване судове рішення незаконним та таким, що сприяє виникненню додаткових судових процесів і призводитиме до грубого порушення прав малолітньої дитини на матеріальне забезпечення. Суд першої інстанції пославшись та процитувавши п. 7 Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, не звернув уваги на те, що вона, як мати безвісно відсутньої ОСОБА_5 , позбавлена можливості звернутися за отриманням матеріального забезпечення для себе за наявності малолітньої дитини, особи, яка пропала безвісти. Заявниця зазначала, що суд прийшов до помилкового висновку про те, що вид забезпечення позову, який вона просить застосувати, виходить за межі позовних вимог, адже вона просила до вирішення спору заблокувати отримання коштів, належних її онуці, відповідачем, який умисно та свідомо не виконує протягом 12 років своїх батьківських обов'язків щодо доньки ОСОБА_4 .
Апелянтка також вказує, що судом невірно встановлено, що спір про повернення сплачених ОСОБА_2 коштів є окремим спором і після вирішення спору про позбавлення його батьківських прав вона зможе звернутися до суду з таким позовом до ОСОБА_2 , адже отримані відповідачем кошти не зможуть бути повернуті, оскільки у останнього відсутнє будь-яке майно, кошти та офіційне місце працевлаштування.
А тому, ОСОБА_1 вважає, що наявні підстави для скасування оскаржуваної ухвали та прийняття нового судового рішення про задоволення її заяви щодо забезпечення позову.
Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 06 липня 2022 року заяву виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради про розгляд справи без участі представника повернуто заявнику без розгляду.
ОСОБА_1 у заяві від 27.06.2022 просила задовольнити її апеляційну скаргу та розглядати справу за її відсутності.
Учасники справи до суду не з'явилися, хоча про день і час розгляду справи повідомлені належним чином.
Колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. (ч. 1 ст. 263 ЦПК України).
Оскаржуване рішення відповідає вказаним нормам закону.
Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що заявлені ОСОБА_1 вимоги про заборону виплат відповідачу, як законному представнику малолітньої ОСОБА_3 коштів, що належать до виплати дитині, як доньці безвісти зниклого під час бойових дій військовослужбовця є неспівмірними із заявленими ОСОБА_1 позовними вимогами.
Дійшовши такого висновку, суд обґрунтовано послався на відповідні норми матеріального та процесуального права і ці висновки суду узгоджуються з матеріалами справи.
За змістом частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
Аналіз матеріалів справи свідчить, що предметом спору є позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав та встановлення опіки ОСОБА_1 над малолітньою дитиною ОСОБА_3 .
Враховуючи підстави та предмет позову, суд першої інстанції при вирішенні заяви про забезпечення позову виходив з того, що ця заява ОСОБА_1 , окрім посилань на загальні норми процесуального права, а також на намір відповідача, як законного представника малолітньої ОСОБА_4 , заволодіти щомісячними виплатами грошового забезпечення, що належать до виплати малолітній дитині, як доньці безвісти зниклого під час бойових дій військовослужбовця, не містять мотивів співмірності застосування такого заходу забезпечення позову із предметом спору щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та встановлення опіки ОСОБА_1 над малолітньою ОСОБА_7 .
Саме лише посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість вчинення дій, що створять перешкоди для виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
З огляду на вищенаведене, доводи апеляційної скарги про наявність законних підстави для забезпечення позову у тому виді, про вжиття якого просить ОСОБА_1 , є безпідставними.
Також, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що незгода ОСОБА_1 із отриманням ОСОБА_2 , як законним представником малолітньої ОСОБА_6 щомісячного грошового забезпечення, що належить до виплати малолітній дитині, як доньці безвісти зниклого під час бойових дій військовослужбовця, може бути предметом розгляду окремого спору.
Аналізуючи доводи апеляційної скарги про незаконність висновку суду першої інстанції щодо права ОСОБА_1 , як матері зниклої безвісти під час бойових дій військовослужбовця ОСОБА_5 на звернення із заявою про отримання грошового забезпечення в порядку встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884, судова колегія вважає їх такими, що не впливають на законність оскаржуваної ухвали. Адже ОСОБА_1 не позбавлена саме права на звернення щодо отримання зазначеної виплати, однак такі виплати мають бути проведені з дотриманням п. 7 Порядку виплат грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх.
Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права і підстав для її скасування чи зміни в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382 - 384, 389 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 27 травня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 06 липня 2022 року.
Судді А.П. Корніюк
І.В. П'єнта
О.І. Талалай