Справа № 303/1441/19
Закарпатський апеляційний суд
04.07.2022 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі :
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретарки судових засідань - ОСОБА_4 ,
та учасників судового розгляду : захисника обвинуваченого ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали контрольного провадження у кримінальному провадженні № 11-кп/4806/288/22, за апеляційною скаргою, яку подав адвокат ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 ,
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 травня 2022 року, задоволено клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , про повернення обвинувального акту прокурору, відтак обвинувальний акт у кримінальному провадженні №1201907012000068, внесеному 15.01.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, - повернуто прокурору для усунення порушень вимог КПК України, та задоволено клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого за ч. 1 ст. 115 КК України,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого.
Цією ухвалою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід - тримання під вартою без визначення застави, строком на 60 діб, тобто до 23 липня 2022 року включно та відмовлено у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 з тримання під вартою на домашній арешт у темну пору доби.
В ухвалі суду вказується на те, що обвинувальний акт у кримінальному провадженні №1201907012000068, внесеному 15.01.2019 до ЄРДР відносно обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, ОСОБА_5 , - повернуто прокурору для усунення порушень вимог КПК України, й обвинуваченому ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. В ухвалі суду вказується на те, що 12 травня 2022 року до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області з Львівського апеляційного суду, відповідно до ухвали цього суду від 01.04.2022, надійшли матеріали кримінального провадження (у двох томах) щодо ОСОБА_5 за обвинуваченням за ч. 1 ст. 115 КК України, для нового розгляду зі стадії підготовчого судового засідання, запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 до проведення підготовчого судового засідання в суді першої інстанції залишено тримання під вартою, але не більше ніж 60 днів. Клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою мотивоване тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрювався та обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. Тяжкість інкримінованого його кримінального правопорушення та невідворотність покарання у випадку визнання його винним за ч. 1 ст. 115 КК України, може спонукати обвинуваченого ОСОБА_5 до порушення процесуальних обов'язків, тому, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Прокурор вважає, що жоден із менш суворих запобіжних заходів, не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Просить клопотання задовольнити у повному обсязі. Окрім того, в ухвалі вказується на те, що стороною обвинувачення доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, з огляду на те, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні умисного, кримінального правопорушення (злочину) проти життя і здоров'я особи, що вказує на його нестійкі моральні переконання та відсутність у нього поняття цінності людського життя, немає постійного місця роботи, та постійного доходу. Вказане свідчить про те, що перебуваючи на волі, обвинувачений ОСОБА_5 , може переховуватися від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, незаконно впливати на свідків, вчиняти інші кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України не може запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам, відтак, на переконання суду, стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Водночас, у судовому засіданні не здобуто відомостей, які би безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою за станом здоров'я, також судом не отримано відомостей, щодо міцних соціальних зв'язків чи іншого комплексу обставин, які би переважили ризики передбачені ст. 177 КПК України. При цьому, суд не знайшов жодних підстав для задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 з тримання під вартою на домашній арешт у нічний час доби, оскільки адвокатом у клопотанні не враховано, що відповідно до Ухвали Львівського апеляційного суду від 01.04.2022, запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 залишено тримання під вартою до проведення підготовчого судового засідання в суді першої інстанції, але не більше ніж 60 днів.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 просить поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення, зазначаючи, що такий пропущено із поважних причин. Окрім того, апелянт вважає, що судом необґрунтовано застосовано щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Апелянт стверджує, що його підзахисний перебуває під вартою починаючи з 17 січня 2019 року і по сьогодні, тобто понад три роки і чотири місяці. Вважає, що твердження прокурора про наявність ризиків, визначених у ст. 177 КПК України, є необґрунтованими та надуманими, позаяк такі відсутні. Адвокат вважає, що місцевим судом безпідставно не взято до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_5 має постійне місце проживання, у нього неповнолітній син, уже тривалий час він перебуває під вартою, що жодним чином не перешкоджає встановленню істини у справі. Просить ухвалу суду скасувати, постановити нову, якою змінити відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт із забороною залишати житло у нічний час доби та покласти на нього обов'язки передбачені ст. 194 КПК України.
Заслухавши доповідь судді про суть ухвали, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, про основні доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення захисника обвинуваченого ОСОБА_5 , - адвоката ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Апеляційна скарга розглядається у відсутності обвинуваченого та сторони обвинувачення, неявка яких, з огляду на положення ч. 4 ст. 422-1 КПК України, не перешкоджає її розгляду. З матеріалів контрольного провадження вбачається, що вказані особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, заяв про відкладення розгляду апеляційної скарги та відомостей про поважність причин їхньої неявки не подавали. При цьому, береться до уваги і те, що сторона захисту не заявляла клопотання про розгляд апеляційної скарги за участі обвинуваченого ОСОБА_5 й апеляційним судом не визнавалась обов'язковість явки як обвинуваченого, так і прокурора в судове засідання. Разом із тим, під час розгляду апеляційної скарги брав участь захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 , який не заперечував щодо розгляду апеляційної скарги без участі обвинуваченого та прокурора.
Відповідно до ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України для цього підстав.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим статтею 177 цього Кодексу ризикам, крім випадків, передбачених частиною п'ятою ст. 176 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статі 184 цього Кодексу повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається у порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу. Ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, може бути оскаржена в апеляційному порядку. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції, не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
Висновок суду першої інстанції про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 колегія суддів вважає належним чином умотивованим, викладені в судовому рішенні судження такими, що ґрунтуються на вимогах закону та узгоджуються з наявними в матеріалах контрольного провадження доказами та обставинами кримінального провадження.
Так, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги те, що обставини, які були підставою для попередніх обрання та продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не змінились, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України ризики не зменшились, не відпали і продовжують існувати.
Разом із тим, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції при вирішенні питання щодо запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 обґрунтовано взяв до уваги тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до особливо тяжких злочинів, та покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_5 , у разі доведення його вини (позбавлення волі на строк від 7 до 15 років), те, що судове провадження не закінчено й на даний час не допитані учасники кримінального провадження, а також не досліджені інші докази.
Тому, колегія суддів вважає, що, виходячи з тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_5 обвинувачується, характеру та конкретних обставин, за яких скоєно діяння, які свідчать про його підвищену суспільну небезпеку, а також даних про його особу (раніше не судимий, не одружений, не працюючий, не має постійного джерела доходу), є обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, може переховуватись від суду, незаконно впливати на учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, чи вчинити інше кримінальне правопорушення.
Тому, колегія суддів вважає, що запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою є необхідним із метою забезпечення дієвості кримінального провадження та належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
При цьому, колегія суддів зазначає, що застосований щодо ОСОБА_5 запобіжний захід із урахуванням його тривалості та у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку й кореспондується з характером суспільного інтересу, в зв'язку з чим, із урахуванням сукупності викладених обставин щодо тривалості перебування обвинуваченого під вартою, даних про його особу, у силу характеру інкримінованого йому діяння та одночасної потреби у проведенні судом дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення (допит свідків, дослідження письмових та речових доказів), суд першої інстанції дійшов належного висновку про застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із чим погоджується й колегія суддів, вважаючи, що інші, більш м'які, запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не будуть достатніми для запобігання встановленим у кримінальному провадженні ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а також дієвості кримінального провадження.
При оцінці доводів апеляційної скарги про те, що ОСОБА_5 перебуває під вартою починаючи з 17 січня 2019 року і по сьогодні, тобто понад три роки і чотири місяці, - апеляційний суд, окрім наведеного вище, бере до уваги й те, що обвинувачений ОСОБА_5 перебував під вартою на підставі обґрунтованих та умотивованих судових рішень.
Доводи апеляційної скарги про те, що твердження прокурора про наявність ризиків, визначених у ст. 177 КПК України, є необґрунтованими та надуманими, позаяк такі відсутні, - апеляційний суд із урахуванням наведеного вище відхиляє як такі, що не знайшли свого підтвердження та спростовані вищевикладеними судженнями.
При цьому, апеляційний суд бере до уваги і те, що у матеріалах судового провадження відсутні й стороною захисту не надано доказів про наявність у ОСОБА_5 будь-яких захворювань, які б свідчили про неможливість тримання його під вартою в умовах ізоляції від суспільства.
Відхиляючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів враховує і те, що навіть якщо обвинувачений і не має на меті ухилятися від суду, незаконно впливати на будь-кого з учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином чи вчиняти інші кримінальні правопорушення, однак, обставини, за яких вчинено інкриміноване йому кримінальне правопорушення, його тяжкість та інші наведені вище обставини, а також вищенаведені дані про його особу, дають обґрунтовані підстави вважати, що такі ризики мають місце, і їх запобіганню буде достатнім лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що в свою чергу свідчить про неможливість застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 інших, більш м'яких, запобіжних заходів у цьому кримінальному провадженні.
Тому, доводи апеляційної скарги про те, що обвинувачений ОСОБА_5 має постійне місце проживання, у нього неповнолітній син, уже тривалий час він перебуває під вартою, що жодним чином не перешкоджає встановленню істини у справі, - апеляційний суд визнає такими, що жодним чином не спростовують наявність вищеописаних ризиків та відповідно не впливають на висновки суду першої інстанції про доцільність застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Разом із тим, колегія суддів вважає, що, дійшовши висновку про застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд першої інстанції обґрунтовано не визначив йому розмір застави, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення із застосуванням насильства, що призвело до смерті людини.
У зв'язку з наведеним вище, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив клопотання прокурора про застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 про зміну обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу.
Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для зміни чи скасування ухвали суду першої інстанції, колегією суддів не встановлено.
За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга, доводи якої не знайшли свого підтвердження і не впливають на висновки суду першої інстанції, задоволенню не підлягає, а ухвала суду першої інстанції, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 407 КПК України, як законна та обґрунтована, підлягає залишенню без зміни.
Приймаючи рішення колегія суддів також бере до уваги положення ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що під час апеляційного розгляду не встановлено фактів, які б могли істотно вплинути на висновки суду першої інстанції чи спростувати їх, і на такі стороною захисту не вказується як в апеляційній скарзі, так і не вказувалось під час її розгляду.
Керуючись ст. ст. 177, 183, 199, 376, 404, 405, 407, 419, 422-1 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу, яку подав адвокат ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 , залишити без задоволення.
Ухвалу Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 25 травня 2022 року, якою задоволено клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, ОСОБА_5 , та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави, строком на 60 діб, до 23 липня 2022 року включно, - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: