Слідчий суддя у 1-й інстанції: ОСОБА_1 Справа № 991/2004/22
Доповідач: ОСОБА_2 Провадження №11-сс/991/204/22
07 липня 2022 рокумісто Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_2 , перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_3 , подану на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 червня 2022 року,
07.07.2022 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.06.2022, якою, з його слів, йому відмовлено у задоволенні скарги на невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями по провадженню №11-сс/991/204/22 справу передано судді-доповідачеві ОСОБА_2 , судді, які входять до складу колегії: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить (1) поновити строк на подання апеляційної скарги, (2) скасувати ухвалу слідчого судді від 23.06.2022 та (3) задовольнити вимоги скарги. Крім того, в поданій апеляційній скарзі заявник просить розгляд скарги провести в режимі відеоконференції.
За спеціальним правилом, передбаченим ч. 1 ст. 422 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), отримавши апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, суддя-доповідач невідкладно витребовує з суду першої інстанції відповідні матеріали та не пізніш як за день повідомляє особу, яка її подала, прокурора та інших заінтересованих осіб про час, дату і місце апеляційного розгляду.
Однак наявність вищевказаного правила, як вважає суддя-доповідач, не позбавляє його обов'язку перш ніж вчиняти зазначені в ч. 1 ст. 422 КПК дії, за загальним правилом і виходячи із передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 399 КПК наслідків невідкладно перевірити чи: (1) апеляційну скаргу подано на ухвалу, яка підлягає апеляційному оскарженню; (2) судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст. 394 КПК; (3) апеляційну скаргу подано особою, яка вправі її подавати; (4) апеляційна скарга підлягає розгляду в цьому суді апеляційної інстанції; (5) апеляційна скарга подана в межах строку на апеляційне оскарження, а якщо її подано з пропуском такого строку, то чи порушує особа, яка її подала питання про його поновлення.
Тобто на цій стадії суддя-доповідач має вирішити питання щодо можливості призначення до розгляду у судовому засіданні на певний день і в певний час колегією суддів апеляційної скарги, що надійшла від ОСОБА_3 , у т. ч. з'ясувати чи відсутні/наявні підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження або повернення апеляційної скарги.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суддя-доповідач установив, що таку скаргу подано з дотриманням правил підсудності, на ухвалу, котра, виходячи зі змісту рішення Конституційного Суду України №4-р(II)/2020 від 17.06.2020, підлягає оскарженню в апеляційному порядку, особою, яка має на це право, але з ймовірним пропуском строку на оскарження, встановленого ст. 395 КПК.
Ураховуючи, що особа, яка звернулася з апеляційною скаргою, подала клопотання про поновлення строків на апеляційне оскарження, вказане не перешкоджає призначенню справи до розгляду в судовому засіданні. Адже питання щодо поновлення зазначеного строку вирішуватиметься не суддею-доповідачем одноособово, а колегією суддів у судовому засіданні.
Щодо доцільності проведення судового засідання в режимі відеоконференції, то заявник не навів жодних мотивів щодо цього, а також не надав доказів на їх підтвердження.
Судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі: 1) неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров'я або з інших поважних причин (ст. 138 Кримінального процесуального кодексу України /далі - КПК/); 2) необхідності забезпечення безпеки осіб; 3) проведення допиту малолітнього або неповнолітнього свідка, потерпілого; 4) необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження; 5) наявності інших підстав, визначених судом достатніми (ч. 1 ст. 336 КПК).
Із відповідного переліку вбачається, що введення законодавцем до кримінального процесуального закону положень п. п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 336 КПК, які передбачають можливість проведення судових засідань у режимі відеоконференції, було обумовлено, з одного боку, необхідністю у ситуаціях, коли участь певних осіб у судовому розгляді є обов'язковою, скоротити строки кримінального провадження (підп. 6 п. 3 пояснювальної записки до проекту КПК), а з іншого боку, потребою створити умови, які дозволяли б забезпечувати людям, незалежно від їх майнового стану, місця проживання, стану здоров'я чи перебування в умовах дії складних життєвих обставин, можливість скористатися правом на безпосередню участь у розгляді їх справи судом, установленим законом.
Отже, зазвичай необхідність проведення судового засідання у режимі відеоконференції, коли йдеться про підстави, передбачені п. п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 336 КПК, має бути (1) обумовлена потребою скоротити строки судового провадження у ситуації, (2) коли без участі того, хто просить про відеоконференцію, проведення судового розгляду є неможливим, так як може (а) не дозволити суду правильно встановити обставини, об'єктивне з'ясування яких за відсутності такої особи в засіданні неможливе, та/або (б) призвести до порушення права людини, гарантованого п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, коли розгляд справи за участі певної особи є обов'язковим.
Водночас ураховуючи, що в ч. 1 ст. 336 КПК законодавець використав слово «може», то така норма кримінального процесуального закону закріплює не обов'язок, а право суду прийняти рішення стосовно проведення судового засідання чи засідань у режимі відеоконференції.
Разом із тим, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків (ч. ч. 1, 2, 6 ст. 22 КПК).
Вищевказане у поєднанні із положеннями ч. 1 ст. 336 КПК вказує на те, що клопотання стосовно проведення судового засідання у режимі відеоконференції (1) має містити не лише наведення фактів, наявність яких обумовлює потребу в дистанційному судовому провадженні, (2) але й до нього зазвичай повинні бути долучені докази, які б підтверджували існування однієї з підстав, передбачених у ч. 1 ст. 336 КПК. Тобто сама по собі наявність клопотання сторін судового провадження про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не покладає на суд обов'язку його задоволення.
Таким чином, рішення про проведення судового засідання в режимі відеоконференції може бути прийнято виключно за умови доведеності наявності однієї із зазначених у ч. 1 ст. 336 КПК підстав.
Ураховуючи необґрунтованість заявленого клопотання і те, що КПК не передбачає вимог щодо обов'язкової участі сторін у судовому розгляді апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів щодо відмови у задоволенні скарги на невнесення відомостей до ЄРДР, натомість визначаючи значно скорочені у порівнянні із загальним порядком строки їх розгляду (ч. 2 ст. 422 КПК), суддя-доповідач вважає, що підстав для задоволення клопотання немає.
Тому, для забезпечення дотримання строків апеляційного розгляду та виконання вимог КПК потрібно витребувати з Вищого антикорупційного суду матеріали судової справи за єдиним унікальним №991/2004/22, які містять оскаржувану ухвалу, та повідомити учасників судового провадження про дату, час і місце розгляду апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 7, 8, 9, 110, ч. 5 ст. 115, ч. 2 ст. 369, ст. 395, ст. 396, ч. 2 ст. 401, ст. ст. 422, 424 Кримінального процесуального кодексу України, ч. 2 ст. 3, ч. 1 ст. 8, ч. ч. 1 і 2 ст. 55, п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України, суддя
Судове засідання по розгляду апеляційної скарги ОСОБА_3 , поданої на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23 червня 2022 року, призначити в приміщенні Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (м. Київ, провул. Хрестовий, 4, зал судових засідань № 1) на 11 липня 2022 року о 14:00 год.
У задоволенні клопотання ОСОБА_3 про проведення судового засідання з розгляду апеляційної скарги в режимі відеоконференції відмовити.
Витребувати з Вищого антикорупційного суду матеріали судової справи за №991/2004/22, які містять оскаржувану ухвалу, зобов'язавши їх надати не пізніше як до 14 год 00 хв 09 липня 2022 року.
Повідомити про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги учасників судового провадження ( ОСОБА_3 , прокурора, Національне антикорупційне бюро України).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: ОСОБА_2