Справа № 541/2027/21 Номер провадження 22-ц/814/995/22Головуючий у 1-й інстанції Куцин В.М. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.
05 липня 2022 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Панченка О.О.,
суддів: Абрамова П.С., Пікуля В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника Полтавської обласної прокуратури - Харенка Володимира Миколайовича на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 31 січня 2022 року, постановленого під головуванням судді Куцин В.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області ,Полтавської обласної прокуратури ,Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди , завданої бездіяльністю органу, що має здійснювати досудове розслідування та прокуратури,-
Зміст позовних вимог
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Миргородського міськрайонного суду Полтавської області з позовною заявою про компенсацію моральної шкоди , завданою бездіяльністю органу, що має здійснювати досудове розслідування , та прокуратури.
У своїй позовній заяві ОСОБА_1 вказував , що 18 квітня 2019 року Миргородським міськрайонним судом Полтавської області у справі 541/2378/16-ц прийнято рішення , що набрало законної сили 20 вересня 2019 року,яким частково задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та зобов'язано останню не чинити перешкод позивачу у спілкуванні та вихованні сина шляхом надання систематичних побачень з дитиною кожну суботу місяця з 14 до 18 години.
Всупереч рішенню суду та неодноразовим вимогам державного виконавця, ОСОБА_2 рішення суду умисно не виконувала , переховувалася сама та переховувала дитину, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження.
Окрім того позов мотивовано тим , що досудове розслідування кримінального провадження №12019170260000867 від 08.11.2019 року , з правовою кваліфікацією за ст.382 КК України , за фактом умисного невиконання судового рішення, що набрало законної сили, було проведено не ефективно та з порушенням розумних строків досудового розслідування ( 18 місяців), що потягло за собою закриття кримінального провадження у зв'язку з закінченням строків досудового розслідування та уникнення ОСОБА_2 передбаченої законом відповідальності.
Такі дії слідчих та прокурорів, призвели до погіршення емоційного стану позивача , появи у нього надмірної дратівливості та погіршення сну , що негативно вплинуло на якість його життя, як особи з другою групою інвалідності.
Просив суд стягнути на його користь за рахунок коштів Державного бюджету України в рахунок відшкодування завданої шкоди йому службовими особами Миргородського РВП ГУ НП в Полтавській області та Полтавської обласної прокуратури, моральну шкоду у розмірі 48000 грн. та 5000грн.- в рахунок відшкодування судових витрат на правову допомогу .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 31 січня 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 6500 грн., у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення мотивовано тим, що позивач реалізував свої права передбачені нормами КПК України ,оскарживши дії та бездіяльність органів
досудового розслідування . Стороною позивача доведено факт тривалої протиправної бездіяльності посадових осіб відповідачів , який для позивача демонстрував ігнорування його доводів , зважаючи на надання формальних відповідей на чисельні звернення ,неналежне здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019170260000867 . Разом з тим позивач при розгляді справи не в повній мірі довів розмір завданої моральної шкоди, а тому суд першої інстанції прийшов до висновку про заподіяння позивачу моральної шкоди , визначивши її розмір відповідно до характеру та розміру душевних страждань, враховуючи вимоги розумності і справедливості.
Суд першої інстанції зазначив , що позивач просив стягнути з держави загалом 48000 грн., однак , такий розмір є значно завищеним. Відшкодування моральної шкоди має бути не більше, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи й не повинен призводити до її збагачення.
Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги
Не погодившись з рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 31 січня 2022 року, представник Полтавської обласної прокуратури - Харенко Володимир Миколайович оскаржив його в апеляційному порядку.
Відповідач посилається на те, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, вказує що фактично суд у своєму рішенні констатував загальними фразами тривале та неефективне досудове розслідування.
У апеляційній скарзі прохав , рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 , стягнути з позивача на користь Полтавської обласної прокуратури судові витрати - судовий збір за подачу апеляційної скарги.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст..369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до наступних висновків
Встановлені обставини справи
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ГУ НП в Полтавській області, Полтавської обласної прокуратури ,Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, що завдана бездіяльністю органу , який має здійснювати досудове розслідування та прокуратури.
Як свідчать матеріали кримінального провадження №12019170260000867 з 16.10.2020 слідчим були проведені наступні дії:
17.11.2020 до суду направлено клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів , які перебувають у володінні Полтавського апеляційного суду, а саме до матеріалів справи 541/2378/16-ц з можливістю отримання належним чином завірених копій. Ухвалою слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області вказане клопотання задоволено.
24.11.2020 отримано доступ до матеріалів справи 541/2378/16-ц та вилучено копії документів про що складено відповідний протокол.
02.12.2020 начальнику відділу освіти Чугуївської міської ради Харківської області направлено лист щодо надання інформації про те, чи працює ОСОБА_2 на даний час у вказаному відділі. Згідно інформації Чугуївської ЗОШ від 03.12.2020 ОСОБА_2 з 03.10.2019 працювала в школі медичною сестрою , а 03.08.2020 звільнилася з посади за згодою сторін.
24.12.2020 проведено допит ОСОБА_1 , та свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ..
Ухвалою слідчого судді Миргородського міськрайонного суду Полтавської області Городівського О.А. від 07 травня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого Назарчук В.В. про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019170260000867 на 12 місяців.(а.с.16)
08 травня 2021 року слідчий СВ Миргородського ВП ГУНП в Полтавський області Назарчук В.В. на підставі ухвали слідчого судді від 07.05.2021 року про відмову у продовженні строку досудового розслідування виніс постанову про закриття кримінального провадження №12019170260000867 за ч.1,ст..382 КК України, у зв'язку з закінченням строку досудового розслідування.(а.с.14-15)
Застосування норм права , що регулюють спірні правовідносини
Ст.55 Конституції України передбачає, що. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно ст. 56 Конституції України Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до частини 6 статті 1176 Цивільного Кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.
Згідно частини 1 статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.
Отже, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
При вирішенні спорів про відшкодування шкоди за статтями1167,1174 ЦК України доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв'язок між протиправною дією та негативними наслідками.
Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.
В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою , що зазначено у ст.ст.1167,1173,1174 ЦК України.
Частинами 1,6 ст.28 КПК України визначено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.
Суд здійснює нагляд за дотримання верховенства права та законності процесуальної діяльності слідчого та прокурора , забезпечує дотримання основоположних прав та інтересів особи та реалізує відповідний судовий контроль за їх діяльністю , що має на меті усунути недоліки в такій діяльності.
При цьому наявність певних недоліків у процесуальній діяльності зазначених посадових осіб сама по собі не може свідчити про незаконність їх діяльності як такої й ,відповідно, не може бути підставою для безумовного стягнення моральної або матеріальної шкоди.
У свою чергу посилаючись на вищезазначену ухвалу слідчого судді від 07 травня 2021 року , якою встановлено , що при продовженні строку досудового розслідування жодної процесуальної дії у справі проведено не було , позивач довів завдану йому моральну шкоду .
Задовольняючи позов ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди ,на підставі оцінки зібраних у справі доказів і встановлених на їх підставі обставин справи, суд дійшов висновку про доведеність факту тривалої протиправної бездіяльності посадових осіб відповідачів , які вочевидь для заявника демонструють ігнорування його доводів , зважаючи на надання йому формальних відповідей на чисельні звернення, неналежне здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні , що призвело до закриття кримінального провадження . Тому суд встановивши ще й ту обставину, що позивач має інвалідність 2 групи (відповідно довідки МСЕК а.с.18) прийшов до висновку , що позивачу дійсно заподіяно моральну шкоду , визначивши її розмір відповідно до характеру та розміру душевних страждань, завданих потерпілому, враховуючи вимоги розумності і справедливості.
Враховуючи вищевикладені обставини та норми чинного законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при частковому задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , вірно встановив обставини справи , правильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до п.1,ч.1,ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин , колегія суддів приходить до висновку що апеляційна скарга не підлягає задоволенню а рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 31.01.2022 року - підлягає залишенню без змін.
Щодо судових витрат
Відповідно до ч.ч. 1,13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Враховуючи те, що суд апеляційної інстанції залишає рішення Миргородського міськрайонного суду без змін, розподіл судових витрат суд не здійснює.
Керуючись ст.141.,367, п.1,ч.1,ст 374,ст.375,ст.382,384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу представника Полтавської обласної прокуратури Харенка Володимира Миколайовича - залишити без задоволення.
Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 31 січня 2022 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає сили з дня її прийняття та може бути оскарження до Верхового Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Повний текст постанови складено 05 липня 2022 року.
Головуючий суддя О.О. Панченко
Судді П.С. Абрамов
В.П. Пікуль
Виготовлено з автоматизованої
системи документообігу суду
05 липня 2022 року
Помічник судді Д. В. Передерій