22.02.2007 Справа № А38/275-06
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кузнецової І.Л.,
суддів: Швеця В.В. (доповідач), Чимбар Л.О.
при секретарі судового засідання: Гайдук Ю.А.
за участю представників:
від позивача: Земляний О.Ю., довіреність №б/н від 21.09.06, представник;
від відповідача: Жаворонков С.М., довіреність №41653/10/10-039 від 12.10.06, начальник юридичного відділу;
від відповідач: Проненко В.І., довіреність №41378/10/10-039 від 03.10.06, головний державний податковий ревізор-інспектор;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 9 листопада 2006 року у справі №А38/275-06;
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Авіасервіс», місто Дніпропетровськ;
до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Дні-пропетровська;
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “Авіасервіс» звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення:
№0000972303/0 від 31 травня 2006 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 916369,5 гривень, у тому числі за основним платежем 610913 гривень, суми штрафних (фінансових) санкцій 305456,5 гривень;
№0000972303/1 від 27 червня 2006 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 916369,5 гривень, у тому числі за основним платежем 610913 гривень, суми штрафних (фінансових) санкцій 305456,5 гривень;
№0000972303/2 від 21 серпня 2006 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 842464,5 гривень, у тому числі за основним платежем 561643 гривень, суми штрафних (фінансових) санкцій 280821,5 гривень, прийнятих відповідачем Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі міста Дніпропетровська.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем зроблений неправомірний висновок про заниження підприємством позивача податку на додану вартість у 2003, 2004 та 2005 роках.
Оскільки позивач вважає, що послуги залу V.I.P., які надавались позивачем у перевіряємому періоді, підпадають під дію підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про податок на додану вартість», відповідно до якого, за нульовою ставкою оподатковуються операції з поставки для заправки або постачання повітряних суден, що виконують міжнародні рейси для навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату.
Операції з поставки товарів і послуг, які комплексно необхідні для обслуговування повітряних суден, які виконують міжнародні рейси, оподатковуються за 0 % ставкою, якщо надання таких товарів, послуг безпосередньо пов'язане з виконанням рейсу.
Постановою господарського суду у справі №А38/275 від 9 листопада 2006 року (суддя Бишевська Н.А.) позовні вимоги задоволені повністю.
Приймаючи спірну постанову господарський суд послався на Лист ДПА України №393/10/16-1221 від 15 січня 1998 року та Комітету ВРУ з питань фінансів і банківської діяльності №06-10/819 від 12 листопада 1997 року, відповідно до якого міжнародна практика, яка стосується фінансово-бухгалтерського обслуговування міжнародних перевезень вантажів та пасажирів, постачання літака за своїм змістом означає здійснення експлуатаційних закупок для технічно-функціональних потреб літаків.
Тобто, під постачанням повітряних суден, які виконують міжнародні польоти, господарський суд вважає, що слід розуміти заправку цих літаків пально-мастильними матеріалами, навігаційні послуги з забезпечення польоту українською територією, в тому числі транзитного польоту, навігаційні послуги, пов'язані з посадкою-зльотом на аеродромах України, наземне обслуговування літаків, надання послуг персоналу з обслуговування повітряних суден, послуги в українських аеропортах з обслуговування пасажирів міжнародних рейсів, бортове харчування та напої, якими укомплектовуються літаки, що виконують міжнародні рейси.
Тому, господарський суд вважає неправомірним висновок відповідача, який викладений в акті перевірки, що послуги залу V.I.P. не є обов'яз-ковими, оскільки ними пасажири користуються за бажанням, тому дані послуги являються додатковими та не підпадають під дію підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про податок на додану вартість», тобто пільговий режим оподаткування.
Відповідач не погодившись з постановою господарського суду подав апеляційну скаргу. Вважає, що вона винесена з порушенням закону. Господарський суд при винесенні постанови неправильно застосував норми матеріального права.
Відповідач просить спірну постанову скасувати та у позовних вимогах відмовити посилаючись на те, що відповідно підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про податок на додану вартість» при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить “0» відсотків до бази оподаткування; у тому числі за нульовою ставкою оподатковуються операції з поставки для заправки або постачання повітряних суден, що виконують міжнародні рейси для навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату.
Організація роботи з надання послуг V.I.P.-залу не дозволяє вважати їх пов'язаними із поставкою для заправки або постачання повітряних суден і. відповідно, такими, до яких можливе застосування нульової ставки податку на додану вартість.
На апеляційну скаргу, Позивач надав заперечення у якому посилається на те, що висновки, викладені в апеляційній скарзі безпідставні і необгрунтовані, тому просить постанову залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення посилаючись на те, що висновок відповідача про порушення позивачем підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про податок на додану вартість» є помилковим.
Відповідно до вищевказаної норми, об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.
Позивач наполягає на тому, що він не допускав порушення даної норми та не заперечує проти того, що ним надавались послуги, які відповідно до вищевказаної норми є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.
Позивач оподатковував свої послуги з постачання повітряних суден, відповідно до наданих податкових накладних та відображення цих операцій у податковому обліку, а саме у рядку 2.2 декларації з податку на додану вартість. Але застосовував ставку відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про податок на додану вартість», тому, що позивач вважає, що операції з постачання повітряних суден, які виконують міжнародні рейси, є об'єктом оподаткування та оподатковуються за нульовою ставкою.
Вказане вище, свідчить про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є незаконними хоча б з тих підстав, що вказане в них порушення підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про податок на додану вартість» допущено позивачем не було.
Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, вважає необхідним в задоволені апеляційної скарги відмовити. Постанову місцевого господарського суду Дніпропетровської області залишити без змін.
Відмовляючи в задоволені апеляційної скарги судова колегія виходила з наступного:
Господарським судом у судовому засіданні встановлено, що між ТОВ “Компанія “Авіасервіс» та ВАТ АК “Дніпроавіа» було укладено договори доручення №410 від 2 серпня 2001 року та №472 від 31 липня 2003 року на передачу функцій з обслуговування V.I.P. пасажирів і вантажних відправлень на комерційному складі в аеропорту Дніпропетровськ.
Відповідно до даних договорів підприємство позивача здійснює операції з обслуговування пасажирів та операції, пов'язані з обробкою (прийом, сортування, маркування, зберігання, видача, доставка) вантажу, пошти, багажу без супроводу, надає транспортні послуги по перевезенню пасажирів та багажу за межами митного кордону України, забезпечує в повному обсязі вимоги авіаційної безпеки пасажирів, забезпечує обов'язкове проходження пасажирами, які перетинають кордон, процедури прикордонного та митного контролю, а також ветеринарного, екологічного, санітарно-карантинного контролю та виконує інші функції з обслуговування пасажирів та вантажів міжнародних рейсів.
На підставі підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про податок на додану вартість», позивач відобразив операції з надання послуг за вище укладеними договорами як операції, які оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою відповідно до якого за нульовою ставкою оподатковуються операції з поставки для заправки або постачання повітряних суден, що виконують міжнародні рейси для навігаційної діяльності чи перевезення пасажирів або вантажів за плату.
Відповідач зробив висновок який відобразив в акті перевірки, на підставі тієї ж норми, що операції з поставки товарів і послуг, які комплексно необхідні для обслуговування повітряних суден, які виконують міжнародні рейси, оподатковуються за 0 % ставкою, якщо надання таких товарів, послуг безпосередньо пов'язане з виконанням рейсу.
Послуги залу V.I.P. не є обов'язковими, так як ними пасажири користуються за бажанням. Дані послуги являються додатковими та не підпадають під дію підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про податок на додану вартість», тобто пільговий режим оподаткування.
Тому, сума податкового зобов'язання, визначена в податкових пові-домленнях-рішеннях, на думку відповідача, складається з порушення підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість:
за 2003 рік - 70 317 гривень;
за 2004 рік 241865 гривень;
за 2005 рік 224825 гривень.
Господарський суд при задоволенні позовних вимог послався на лист Державного департаменту авіаційного транспорту (Укравіатранс) від 12 листопада 2002 року №1.15-5926, наданого на запит ДПА у Дніпропетровській області для встановлення значення терміну “постачання повітряного судна», послуги залу “V.I.P.» є послугами з обслуговування пасажирів та їх багажу і є складовою обслуговування вильоту повітряного судна з аеропорту.
Відповідно до роз'яснень, викладених в листі Державної податкової адміністрації України №393/10/16-1221 від 15 січня 1998 року та листі Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності №06-10/819 від 12 листопада 1997 року, відповідно до міжнародної практики, яка стосується фінансово-бухгалтерського обслуговування міжнародних перевезень вантажів та пасажирів, постачання літака за своїм змістом означає здійснення експлуатаційних закупок для технічно-функціональних потреб літаків, тобто під постачанням повітряних суден, які виконують міжнародні польоти, слід розуміти заправку цих літаків пально-мастильними матеріалами, навігаційні послуги з забезпечення польоту українською територією, в тому числі транзитного польоту, навігаційні послуги, пов'язані з посадкою-зльотом на аеродромах України, наземне обслуговування літаків, надання послуг персоналу з обслуговування повітряних суден, послуги в українських аеропортах з обслуговування пасажирів міжнародних рейсів, бортове харчування та напої, якими укомплектовуються літаки, що виконують міжнародні рейси.
Судова колегія вважає, що правомірним є також посилання господарського суду на рішенням від 26 листопада 2002 року №20884/10/25-008 ДПА у Дніпропетровській області відповідно до якого ДПА повністю задовольнила скаргу позивача та визнала, що дані послуги підпадають під визначення постачання повітряних суден та оподатковуються податком на додану вартість за нульовою ставкою.
В рішенні ДПА у Дніпропетровській області вказано, що ТОВ “Компанія “Авіасервіс» при визначенні своїх податкових зобов'язань, застосування нульової ставки податку на додану вартість, повинно керуватись підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про податок на додану вартість».
Крім того, оскільки при наданні послуг за договорами доручення №410 від 2 серпня 2001 року та №472 від 31 липня 2003 року ТОВ “Компанія “Авіасервіс», діяло від імені та за дорученням аеропорту Дніпропетровськ, тому послуги надані позивачем підпадають під визначення аеропортових послуг. Відповідно, дані послуги надаються при здійсненні операцій з постачання повітряних суден.
Стосовно твердження відповідача, що вартість авіаквитка складається з вартості послуг перевізника та вартості наземних послуг пов'язаних з обслуговуванням повітряних суден та виконанням рейсу то дані висновки також не відповідають вимогам Закону України “Про податок на додану вартість».
Доводи відповідача стосовно того, що послуги V.I.P.-залу повинні оплачуватись у складі вартості квитка, та оплата таких послуг не дає права позивачу застосувати нульову ставку податку на додану вартість, а вказані послуги мають надаватись аеропортом, безпідставні.
Відповідач не навів жодну норму Закону України “Про податок на додану вартість» або іншого нормативно-правового акту, яка б вимагала оплати послуг позивача у складі квитка або встановлювала, що ці послуги повинні надаватись виключно аеропортом.
З врахуванням вищевикладеного, судова колегія вважає апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову залишити без змін.
На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 167, 200, 205, 206 КАС України суд,-
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Дніпропетровська, залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 9 листопада 2006 року у справі №А38/275-06, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий І.Л. Кузнецова
Судді В.В. Швець
Л.О. Чимбар
З оригіналом згідно
Помічник судді: Н.О.Стрюк