ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/18289/20
провадження № 1-кп/753/391/22
"13" травня 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100020003294 від 14.06.2020 року по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вертіївки Ніжинського р-ну Чернігівської обл., громадянина України, який не одружений, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
учасники кримінального провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
У Дарницькому районному суді м. Києва перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Прокурор у вказаному провадженні заявив клопотання про застосування запобіжного заходу вигляді тримання під вартою до ОСОБА_3 , посилаючись на ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду, оскільки обвинувачений тривалий час не з'являвся до суду та перебував у розшуку, хоча про дати засідань повідомлявся належним чином.
Захисник заперечував проти заявленого клопотання, просив обрати ОСОБА_3 запобіжний захід не пов'язаний з тримання під вартою. Зазначив, що ОСОБА_3 проживає зі співмешканкою та спільною дитиною за адресою: АДРЕСА_1 , від суду не переховувався. Обвинувачений підтримав думку захисника, визнав, що до суду не з'явився та пояснив це тим, що не знав про судові засідання.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, вивчивши письмове клопотання та матеріали кримінального провадження, приходить до наступних висновків.
Згідно ч. 7 ст. 42 КПК України, підозрюваний, обвинувачений зобов'язаний, зокрема прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладеним на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на потерпілих, свідків, які ще не допитані; перешкоджати іншим чином кримінальному провадженню. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Водночас, ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. П.1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Практика Європейського суду з прав людини, сформульована в рішенні «Лабіта проти Італії» від 6.04.2000 р., свідчить проте, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.
Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що відносно ОСОБА_3 запобіжний захід не обирався, у підготовчі судові засідання призначені на 9.01.2021 року, 23.02.2021 року, 04.03.2021 року, 22.04.2021 року, 24.06.2021 року, 27.07.2021 року, 24.09.2021 року, 22.10.2021 року він не з'явився. В судові засідання, які було призначено на 27.07.2021 року, 24.09.2021 року та 22.10.2021 року до обвинуваченого було застосовано примусовий привід, за результатами якого до суду надійшли рапорти працівників поліції про те, що ОСОБА_3 вказаним у обвинувальному акті місцем не проживає., внаслідок чого 22.10.2021 року кримінальне провадження було зупинено, а ОСОБА_3 - оголошено у розшук.
За наведених обставин, суд вважає встановленим факт порушення обвинуваченим ОСОБА_3 його процесуальних обов'язків, передбачених ч. 7 ст. 42 КПК України.
Ризиками, які свідчать про доцільність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та стверджують наявність конкретного суспільного інтересу з урахуванням встановлених обставин, на думку суду, є можливість ОСОБА_3 переховуватись від суду.
Разом з цим, суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який раніше неодноразово судимий, захисник та обвинувачений не надали суду доказів на підтвердження доводів про постійне місце проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже, судом встановлено, що ОСОБА_3 , з 2020 року ухиляється від суду, про місце свого перебування не повідомляв, знаючи, що кримінальне провадження відносно нього перебуває на розгляді у суді, не підтвердив суду, що має постійне місце проживання у місті Києві, в зв'язку з чим суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
При цьому, враховуючи вимоги п.2 ч.5 ст.182 , ч.3 та ст. 183 КПК України, суд вважає можливим визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_3 обов'язків, який становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. .
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331, 350 КПК України,
клопотання прокурора задовольнити.
обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ "Київський слідчий ізолятор" на 60 діб, тобто до 08.07.2022 року включно.
У разі якщо протягом дії цієї ухвали обвинуваченим ОСОБА_3 або заставодавцем буде внесено заставу на спеціальний депозитний рахунок (Отримувач: ТУДСАУ в м. Києві, код ЄДРПОУ 26268059, банк: Державна казначейська служба України в м. Києві, МФО 820172, рахунок UA128201720355259002001012089 у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб що становить 49 620 (сорок дев'ять тисяч шістсот двадцять) гривень - ОСОБА_3 негайно звільнити з під варти.
Роз'яснити ОСОБА_3 , що в разі внесення застави на нього покладаються обов'язки прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, суду, не відлучатися за межі м. Києва без дозволу органу досудового розслідування, суду, повідомляти орган досудового розслідування, суд про зміну свого місця проживання. В разі невиконання покладених обов'язків застава буде звернута в дохід держави.
Копію ухвали направити прокурору, начальнику ДУ "Київський слідчий ізолятор" для виконання, підозрюваному вручити під розписку.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п"яти днів з дня її оголошення.
Суддя