Справа №461/2779/22
Провадження №3/461/1861/22
30 червня 2022 року суддя Галицького районного суду м.Львова Волоско І.Р., за участю представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - захисника Крупей М.С., розглянувши адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 КУпАП ,-
відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №085002 від 31.05.2022 року, ОСОБА_1 31.05.2022 року о 16 год 55 хв на вул.Снопківській, 27 у м.Львові керував тз «BMW 318i», н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння (зіниці очей не реагують на світло, неприродня блідість обличчя, порушена мова). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим, на думку автора протоколу, порушив вимоги п.2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Крупей М.С. в судовому засіданні факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 заперечив. Вказує, що зібрані працівниками поліції матеріали справи не підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння. ОСОБА_1 повністю заперечує факт керування ним автомобілем у стані наркотичного сп'яніння. Звертає увагу на те, що ОСОБА_1 має вроджені відхилення мовної функції, які працівники поліції могли прийняти як ознаки наркотичного сп'яніння. Згідно пояснень ОСОБА_1 , він був обурений зупинкою транспортного засобу працівниками поліції, оскільки жодних порушень ПДР не вчиняв, через що він перенервував, що призвело до ще більшого розладу мовної функції. Працівники поліції не пропонували ОСОБА_1 пройти процедуру огляду на стан сп'яніння на місці зупинки автомобіля, не доставили ОСОБА_1 до медичного закладу для проходження огляду на стан сп'яніння, не вручили йому направлення на проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння, а одразу розпочали на місці зупинки транспортного засобу пошук двох свідків для засвідчення факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду. Враховуючи наведене, просить закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не доведена, тому провадження у справі слід закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення з огляду на наступне.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.252 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст.130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного), а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Тобто, доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного) або ж відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду.
Об'єктом правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Суб'єктом правопорушення є водій транспортного засобу.
Так, матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 має вроджені відхилення мовної функції (згідно виписки з медичної карти №424 - заїкування високого ступеня).
Згідно вказаного протоколу, ОСОБА_1 31.05.2022 року о 16.55 год на вулиці Снопківська, 27, керував автомобілем BMW 318, номерний знак НОМЕР_1 із ознаками наркотичного сп'яніння, а саме - зіниці очей не реагували на світло, неприродна блідість обличчя, порушення мови. Також, згідно зазначеного протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 буцімто відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку у присутності двох свідків.
Тобто, вроджені відхилення мовної функції ОСОБА_1 працівники поліції прийняли, як ознаки сп'яніння, про що вказали у протоколі (зокрема, порушена мова).
За змістом ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозаписуючих записів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
На підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, працівниками УПП у Львівській області ДПП надано протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №085002 від 31.05.2022 року, записи з нагрудного відеореєстратора поліцейського; письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Однак, зазначені документи не містять переконливих доказів, які приводили б до висновку про винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП з огляду на наступне.
Інших належних доказів вини ОСОБА_1 суду не представлено.
Згідно п.2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок огляду на стан сп'яніння встановлений статтею 266 КУпАП.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У відповідності до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735 (надалі - Інструкції), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
За вимогами пунктів 6, 7 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858, огляд на стан сп'яніння проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);
- лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП (далі заклад охорони здоров'я).
Згідно п. 6 Розділу ІІ Інструкції, огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
Пунктом 7 розділу ІІ зазначеної Інструкції визначається, що установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Відповідно до положень ч.3 та 6 ст.266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 5, 6 та 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103, передбачено, що підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Таким чином, нормативними актами визначений послідовний алгоритм дій фіксування вчинення адміністративного правопорушення, який є обов'язковим та має бути дотриманий.
Тобто, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Підставою для проведення огляду водія на стан алкогольного, наркотичного та іншого сп'яніння у медичному закладі є відмова останнього від огляду працівником поліції із використанням спеціальних технічних засобів або незгода з його результатами п.7 Розділу І Інструкції).
Так, як вбачається з письмових пояснень ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які містяться в матеріалах справи, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння саме в медичному закладі.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, особі не було запропоновано пройти перевірку на предмет перебування в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння, на місці, із застосуванням спеціальних технічних засобів, в присутності двох свідків.
В протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, що особа на місці зупинки транспортного засобу відмовилася від проходження на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
Крім того, у відповідності до вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Згідно з п.9 Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше, ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. При цьому заповнюється відповідна форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (п. 8 Інструкції).
Тобто, оформлення працівниками поліції письмового направлення на медичний огляд до відповідного закладу охорони здоров'я з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння є обов'язковим.
Однак, у матеріалах справи відсутнє направлення (скерування) ОСОБА_1 для медичного огляду на стан сп'яніння, що свідчить про порушення процедури освідчення, передбаченої Інструкцією, зокрема п. 7 розділу 1, згідно якого у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Також відсутні будь-які докази вручення ОСОБА_1 направлення (скерування) для медичного огляду на стан сп'яніння.
Під час перегляду відеозапису із нагрудних камер працівників поліції, які долучені до матеріалів справи, судом встановлено, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, готовий був їхати, розпочав паркування машини, однак, працівники поліції не вручали йому направлення на проходження медичного огляду та не забезпечили проходження ним такого огляду. За обставинами справи, не вбачається, що дії працівників поліції були спрямовані на доставку ОСОБА_4 до відповідного медичного закладу.
Відповідно до вищевказаних нормативних актів, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст.266 КУпАП (п.п. 6, 7 розділу І Інструкції).
З системного аналізу вказаних норм випливає, що вони чітко визначають порядок проведення такого огляду спочатку на місці зупинки транспортного засобу, а в разі відмови водія проходити такий огляд або незгоди з результатами огляду, поліцейський зобов'язаний оформити направлення в медичний заклад для проходження медичного огляду і запропонувати водієві пройти такий огляд в медичному закладі.
Тобто, в даному випадку, запідозривши ОСОБА_1 , який має вроджені відхилення мовної функції, в тому, що він перебував в стані сп'яніння, поліцейський зобов'язаний був на місці зупинки транспортного засобу провести огляд на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, направити його до медичного закладу для проходження огляду.
Разом з тим, у матеріалах справи, відсутні будь-які докази проведення працівником поліції огляду водія на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціальних технічних засобів за участю свідків, шо є обов'язковою й необхідною дією з боку працівника поліції, відповідно до положень ч.2 ст.266 КУпАП та пункту 6 розділу II Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, шо знижують увагу та швидкість реакції».
Статтею 266 КУпАП визначено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Таким чином, сукупність вказаних обставин свідчить про те, що протокол про адміністративне правопорушення не відповідає фактичним обставинам справи.
Аналізуючи докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, приходжу до висновку, що вина громадянина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в ході розгляду справи не є доведеною.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що будь-яких інших належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення не надано, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а відтак провадження підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 38, 247, 283-285 КУпАП, -
провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На постанову протягом десяти діб з дня її винесення може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду.
Суддя І.Р.Волоско