№ 336/1725/21
н/п 2/336/2934/2022
іменем України
06 липня 2022 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Боєва Є.С., помічника судді, який виконує повноваження, секретаря судового засідання, Бутенка О.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Говіної Л.В.,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника третьої особи - органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району м. Запоріжжя - Шовкопляс М.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району м. Запоріжжя, Виконавчий комітет Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області, який виконує повноваження органу опіки та піклування на території с. Лежине Запорізького району, про визначення місця проживання дитини з батьком,
До суду звернувся ОСОБА_1 із вказаним позовом, за яким просить визнати місце проживання малолітньої дочки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком - за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою від 05.05.2022 відкрито провадження у справі, визначено дату підготовчого судового засідання.
23.05.2022 від відповідачки надійшла заява про проведення підготовчого судового засідання без її участі, оскільки позов вона визнає.
Підготовче судове засідання, призначене на 01.06.2022, з урахуванням думки позивача та його представника, які вважали неможливим проведення судового засідання без участі відповідача, відкладено на 06.07.2022.
23.06.2022 від відповідача надійшла заява, в якій зазначено, що з урахуванням того, що ОСОБА_1 дійсно фактично проживає із дочкою, ОСОБА_3 , та повністю її забезпечує, відповідач визнає позов.
В судовому засіданні судом поставлено на обговорення питання про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Сторона позивача заперечувала наявність підстав для закриття провадження у справі, посилаючись на те, що хоч відповідачка і визнала позов, все ж таки вони наполягають на вирішенні справи по суті, адже до раніше у сторін був спір.
Відповідач зазначила, що позов визнає, а щодо судового рішення покладається на розсуд суду.
Представник третьої особи пояснила, що позивач звертався до Виконавчого комітету Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області щодо надання акту обстеження. Щодо закриття провадження такожпоклалася на розсуд суду.
Вислухавши учасників справи, оглянувши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Зі змісту ст. 4 ЦПК України вбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відтак зазначена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу сторони у справі на власний розсуд розпоряджаються наданими їм законом правами щодо предмета спору (ч. 3 ст. 13 ЦПК України), а суд на засадах змагальності сторін, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, може лише сприяти учасникам судового процесу в реалізації таких прав, ураховуючи при цьому засади (принципи) верховенства права, рівності учасників процесу перед законом та судом.
Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право), а предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.
Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
З урахуванням наведеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Відповідно до частини четвертої статті 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків.
Згідно з ч. 1 ст. 160, ч. 1 ст. 161 Сімейного кодексу України місце проживання дитини визначається за згодою батьків. Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.
Тобто визначальним фактором для вирішення органом опіки та піклування або судом питання щодо місця проживання дітей є наявність спору між батьками дітей.
Отже, зважаючи на вищевикладе, судом установлено, що фактичною підставою для звернення позивача з цим позовом до суду є лише бажання позивача уникнути на майбутнє та попередити ймовірні конфлікти з відповідачкою щодо зміни місця проживання дитини, оскільки на даний час, на думку суду, предмету спору у даній справі не існує, що убачається як із змісту позовної заяви, так із заяви відповідача про визнання позову.
Крім того факт відсутності спору підтверджується наданою позивачем довідкою про реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , тобто за місцем проживання позивача з 11 липня 2018 року, тобто майже відразу після її народження.
Між тим, суд також зазначає, що цивільним процесуальним кодексом України не передбачено прийняття судом рішення на майбутнє, оскільки захисту підлягає лише порушене право.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет позову.
Відтак, враховуючи викладене, а також положення п. 2 ч. 2 ст. 200 ЦПК України, яким передбачено право суду за результатами підготовчого засідання постановити ухвалу про закриття провадження у справі, суд уважає за можливе закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору.
На підставі викладеного, керуючись ст. 161 СК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 19, 23, 200, 255, 261 ЦПК України, суд
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Орган опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Шевченківському району м. Запоріжжя, Виконавчий комітет Степненської сільської ради Запорізького району Запорізької області, який виконує повноваження органу опіки та піклування на території с. Лежине Запорізького району, про визначення місця проживання дитини з батьком, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня проголошення.
Повний текст ухвали складено 07.07.2022.
Суддя Є.С. Боєв