1Справа № 335/2246/22 2/335/1781/2022
07 липня 2022 року м.Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Алєксєєнка А.Б., за участю секретаря судового засідання Товстоус Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, -
У квітні 2022 року до суду надійшла позовна заява Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач є виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання. У період з 01.10.2016 по 31.10.2021 позивач надав послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання у житлове приміщення, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є відповідач, яка оплату за надані послуги здійснювала у не повному обсязі, у зв'язку з чим, виникла заборгованість на загальну суму 38 847 грн. 25 коп.
З урахуванням зазначеного, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь Концерну «МТМ» вказану заборгованість, а також судові витрати по сплаті судового збору, які були ним понесені у зв'язку зі зверненням із позовом до суду.
Ухвалою суду від 05.05.2022 позовну заяву Концерну «МТМ» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, сторонам встановлено строки на подання заяв по суті справи.
Позивач будучі належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явився, разом з тим у позовній заяві просив суд розглянути справу за його відсутності.
Відповідач, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з'явилася, разом з тим подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності у якій зазначила про те, що позовні вимоги визнає у повному обсязі.
За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу без фіксування судового засідання технічними засобами у відсутності учасників справи на підставі доказів, які є в матеріалах справи та ухвалити рішення, що відповідає положенням ст.223 та ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши та проаналізувавши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд приходить до наступного висновку.
Згідно зі статутом концерну «МТМ», основною метою діяльності концерну є здійснення виробничо - технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності концерну та задоволення на його основі соціально - економічних інтересів трудового колективу концерну. Концерн «МТМ» є власником виробленої теплової енергії.
Згідно з Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (надалі Правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 за № 630, централізоване постачання гарячої води - це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у гарячій воді, яка надається виконавцем з використанням внутрішньо будинкових систем гарячого водопостачання.
Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами регулюються Законом України від 24.06.2004 «Про житлово-комунальні послуги».
Судом встановлено, що відповідачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №299505830 від 15.02.2022.
Позивачем у період з 01.10.2016 року по 31.10.2021 були надані послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води у житлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , на загальну суму 38 847 грн. 25 коп.
Договір купівлі-продажу теплової енергії між сторонами не укладався. На ім'я відповідача по справі ОСОБА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 по отриманню комунальних послуг, які надаються позивачем за адресою: АДРЕСА_1 .
Оплату за надані послуги відповідач здійснювала у не повному обсязі. Так, згідно довідки концерну «Міські теплові мережі» та розрахунку заборгованості, за період з 01.10.2016 по 31.10.2021 відповідач має заборгованість по оплаті за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води загальним розміром 38 847 грн. 25 коп.
Відповідно до ст.162 Житлового кодексу України, власник квартири приватного житлового фонду зобов'язаний оплачувати комунальні послуги.
Згідно ст.322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини другої статті 7 цього Закону обов'язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Статтею 12 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” передбачено надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Такі договори можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір та колективний договір про надання комунальних послуг) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач, колективний споживач).
Відповідно до ч.4. ст.13 Закону України „Про житлово-комунальні послуги” з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або внесення змін до нього може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.
Так, законодавством передбачений двосторонній обов'язок, щодо укладання договору про надання житлово-комунальних послуг, у зв'язку з чим, у разі відмови на оплату таких послуг споживачем з посиланням на відсутність укладеного договору не беруться до уваги, оскільки споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Не зважаючи на відсутність договору, в цілях недопущення порушення конституційного права громадян (інших мешканців будинку) на забезпечення їх здоров'я (ст. 3 Конституції України) та права на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї (ст. 48 Конституції України), що включає право на житло, стягувач здійснював та продовжує надавати відповідачу послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води.
У постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 зроблено висновок, що «споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі».
Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Пунктом 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 року за № 630, плата за надані послуги вноситься щомісячно.
Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст.611 ЦК України, при порушенні зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до положень ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Під час судового розгляду вказаної справи від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява, яку суд розцінює як заяву про визнання позовних вимог, у якій відповідач зазначила, що позовні вимоги визнає та повідомила про часткову сплату наявної заборгованості. Так, відповідачем було надано до суду копію квитанції № 018617.01.143.22061 від 06.06.2022 про сплату на користь позивача заборгованості у розмірі 7 000,00 грн., яка відповідно до акту звірки взаємних розрахунків №16173438 була зараховано в рахунок погашення поточної заборгованості та станом на 01.06.2022 загальний розмір заборгованості по оплаті за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води становить 39 053 грн.50 коп.
Крім того, 24.06.2022 відповідачем по справі ОСОБА_1 було сплачено в рахунок погашення заборгованості 5 000,00 грн., що підтверджується заявою-квитанцією № код 017386.01.107.22061 від 24.06.2022 року.
Оскільки у суду відсутні відомості про зарахування позивачем сплачених відповідачем 5 000,00 грн. в рахунок погашення поточної заборгованості, суд приходить до висновку про те, що сума боргу заявлена позивачем до стягнення підлягає зменшенню на 5 000,00 грн.
Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
На підставі викладеного, беручи до уваги часткову сплату заборгованості, суд розцінює подану відповідачем заяву як визнання позову та приходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення позову.
Разом з цим, враховуючи часткову оплату відповідачем суми заборгованості за надані позивачем послуги за період з 01.10.2016 по 31.10.2021 вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості у розмірі 38 847,25 грн. - 5 000,00 грн = 33 847,25 грн.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч.1 ст.142 ЦПК України - у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Отже, у зв'язку із визнанням відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, і задоволенням позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 50% судового збору сплаченого при зверненні з позовом до суду у розмірі 1240,50 грн., інші 50% судового збору в розмірі 1240,50 грн. повертаються позивачеві з державного бюджету.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 141, 206, 247, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованість за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 01.10.2016 по 31.10.2021 у розмірі 33 847 (тридцять три тисячі вісімсот сорок сім) гривень 25 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» судовий збір у розмірі 1 240 (одна тисяча двісті сорок) гривень 50 копійок.
Повернути Концерну «Міські теплові мережі» з Державного бюджету судовий збір у розмірі у розмірі 1 240 (одна тисяча двісті сорок) гривень 50 копійок, сплачений згідно платіжного доручення 33072 від 17.02.2022 року.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 07 липня 2022 року.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивач - Концерн «Міські теплові мережі» (ідентифікаційний номер юридичної особи 32121458, адреса місцезнаходження: 69091, м.Запоріжжя, бул.Гвардійський, буд.137).
Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ).
Суддя: А.Б.Алєксєєнко