Єдиний унікальний номер справи 333/7671/21
Номер провадження 2/333/1351/22
Іменем України
06 липня 2022 року місто Запоріжжя
Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі: головуючого - судді Стоматова Е.Г., за участю: секретаря судового засідання Курочкіної І.С., представника позивача - адвоката Железняк Л.В., відповідача ОСОБА_1 , представника відповідача - адвоката Куцигіна І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в режимі відеоконференції, в місті Запоріжжі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів, -
02 листопада 2021 року, позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд: стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на його утримання, як такого, що продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, на період навчання до досягнення 23 років, у розмірі 3 000 гривень, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до закінчення навчання ОСОБА_2 , щомісячно, але не більше як до досягнення 23-х років.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є рідним сином ОСОБА_1 , громадянина України, відповідача у справі.
Батьки позивача розлучені приблизно з 2001 року. ОСОБА_2 проживає один. На даний час проживає та навчається у м. Миколаїв. ОСОБА_1 мешкає окремо від нього.
До повноліття батько ОСОБА_1 сплачував кошти на є утримання позивача добровільно у розмірі близько 500,00 грн. на місяць. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 досяг повноліття. Після досягнення повноліття позивач продовжує навчання у Миколаївському професійному промисловому ліцеї на денній формі навчання.
ОСОБА_1 не надає суттєвої матеріальної допомоги, іноді перераховує незначні суми від 100,00 до 200,00 грн, що не впливає на матеріальне становище позивача. Такі суми не можна вважати матеріальною допомогою. Крім того, кожного разу ОСОБА_2 потрібно просити їх у батька.
Позивач навчається за денною формою навчання, через що не має можливості працювати та самостійно себе утримувати.
ОСОБА_2 є інвалідом III групи з дитинства за слухом. Крім того, має інші суттєві проблеми зі здоров'ям, в тому числі епілепсію та вади зору, переніс кілька оперативних втручань, потребує операції на очах, постійно вимушений приймати ліки. Позивач має наступні доходи: отримує державну соціальну допомогу в розмірі 1854,00 грн. та стипендію в розмірі 490,00 грн. Всього його дохід на місяць складає 2344,00 грн. Весь дохід позивач витрачає на гуртожиток, купівлю ліків, які є життєво необхідними.
Мати надає матеріальну допомогу добровільно, фактично утримує позивача повністю. Так як ОСОБА_1 має достатній, але не фіксований дохід від підприємницької діяльності, аліменти з нього належить стягувати у твердій грошовій сумі.
Ухвалою Комунарського районного суду міста Запоріжжя від 08 листопада 2021 року вирішено справу прийнято до розгляду та відкрито провадження. Вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. /а.с. 35/
10 січня 2022 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що позовні вимоги визнає частково, а саме в розмірі 800 гривень, оскільки на його утриманні також перебуває малолітня донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та непрацездатна мати - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . /а.с.45-57/
У судовому засіданні представник позивача доводи наведені в обґрунтування позовних вимог підтримала, просила суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
У судовому засіданні відповідач та його представник позов визнали частково, та просили суд задовольнити в розмірі 800 гривень.
Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши думку учасників судового процесу, а також обставини, викладені позивачем по тексту позовної заяви, відзиву на позовну заяву, перевіривши їх наявними в матеріалах справи доказами, приходить до наступного.
Судом установлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 народився ОСОБА_2 , батьками якого є: батько - ОСОБА_1 та матір - ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим повторно Комунарським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 559 від 29 серпня 2000 року. / а.с.5/
На даний час ОСОБА_2 є студентом 1 курсу в Миколаївському професійному промисловому ліцеї з 01 вересня 2021 року по 30 червня 2023 року, на денній формі навчання, навчання безкоштовне, що підтверджується довідкою № 443 від 24 вересня 2021 року, виданої директором Г. Гуревич. /а.с.6/
Відповідно до довідки про доходи № 699 від 07 жовтня 2021 року, ОСОБА_2 за 09 місяць 2021 року отримав 490 гривень - стипендії. /а.с.7/
На час навчання ОСОБА_2 проживає у АДРЕСА_3 (гуртожиток Миколаївської філії Київського національного університету культури і мистецтв) з 01 вересня 2021 року та було здійснено плату в розмірі по 800 гривень за вересень 221 року та жовтень 2021 року./а.с.9,10/
Відповідно до довідки № 1227 від 20 жовтня виданої Запорізьким РУСЗН ОСОБА_2 знаходиться на обліку в УСЗН Запорізької РДА та отримує державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства 3 групи, за вересень-жовтень 2021 року отримав 3 708 гривень 00 копійок /а.с.8/
ОСОБА_2 має 3 групу інвалідності, причина інвалідності - інвалід з дитинства по слуху, безстроково, що підтверджується довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серія АВ № 1014715 від 16 серпня 2018 року. /а.с.11/
Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 20564 відділення мікрохірургії ока, ОСОБА_2 має діагноз: тапеторетинальна абіотрофія сітчатки, ускладнена задньокапсульна катаракта ОІ. /а.с.16/
Судом встановлено, що станом на час розгляду справи, ОСОБА_2 досяг повноліття.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Згідно ч.1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини ООН від 20.11.1989 року, яку було ратифіковано постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 року та яка набула чинності для України 27.09.1991 року., в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави - учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих та адміністративних заходів.
Відповідно до ст.. 18 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Крім того, відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Стаття 8 Закону України "Про охорону дитинства" визначає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
В Декларації прав людини проголошено, що дитині законом та іншими заходами повинен бути забезпечений соціальний захист та надані можливості та умови, які б дозволяли їй розвиватися фізично, розумово, морально, духовно та в соціальному відношенні здоровим та нормальним шляхом, що дитина повинна рости під піклуванням та відповідальністю своїх батьків та у будь-якому разі в атмосфері матеріальної забезпеченості,що суспільство та органи публічної влади повинні здійснювати особливе піклування про дитину, яка не має достатніх коштів для існування,що дитина за будь-яких обставин повинна бути серед тих, хто першим отримує захист та допомогу.
Згідно з ст.51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняється державою. Батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Статтею 199 СК України визначено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно з ч. 1 ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Згідно зі ст.. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися на аліменти на дитину, визначається судом, якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання.
Таким чином, підстави визначення розміру аліментів у частках від заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень статті 182 СК України, так і положень статей 183, 184 СК України.
Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилається позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17.05.2017 року, який набув чинності 08.07.2017 року, внесено зміни до ст.182 Сімейного кодексу України, зокрема, змінено мінімальний розмір аліментів і встановлено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до частини 1 статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" судам роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Суд приймає до уваги, що у відповідача ОСОБА_1 на утриманні перебувають: малолітня донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження виданого Шевченківським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 938 від 01 вересня 2016 року./а.с.51/ та мати - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . /а.с.53,54/
Враховуючи пріоритетність прав дитини на достатнє забезпечення її потреб та інші встановлені обставини, що мають істотне значення для вирішення даної справи, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав для стягнення з відповідача на користь позивача на утримання повнолітнього сина аліментів в розмірі 1 500 гривень.
Відповідно до ч.1 ст.191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Згідно з п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з пп.1 п. 1 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на час звернення позивача до суду з позовною заявою про стягнення аліментів складало 908 грн.
Згідно приписів п.3 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів.
У відповідності до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Враховуючи, що позивача звільнено від сплати судового збору, суд дійшов висновку, що з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 908 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись Законом України «Про охорону дитинства», Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», ст.ст. 80, 84, 141, 180, 182, 183, 191 СК України, ст.ст. 43, 49, 128, 131, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354, 430 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , аліменти на його утримання в розмірі 1 500 гривень (одна тисяча п'ятсот гривень нуль-нуль копійок), починаючи з 02 листопада 2021 року і до закінчення навчання, але не більше як до досягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , 23-х річного віку.
Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь держави судовий збір в розмірі 908 гривні 00 копійок (дев'ятсот вісім гривень нуль-нуль копійок).
В іншій частині позову - відмовити.
Роз'яснити сторонам, що у відповідності зі ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшений чи збільшений за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального чи сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось з них.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.
Повний текст судового рішення складено 08 липня 2022 року.
Суддя Комунарського районного суду
міста Запоріжжя Е.Г.Стоматов