Справа № 308/7993/22
07 липня 2022 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючої судді - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , обвинуваченої - ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 , потерпілого - ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді угоду про визнання винуватості від 07.07.2022 року, укладену між прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12022071170000222 від 03.05.2022 року, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, українки, уродженки м. Ірпінь, Київської області, що фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , працює у Державному університеті податкової служби, одруженої, раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 12022071170000222 від 03.05.2022 року, про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Ухвалою судді від 27.06.2022 року призначено підготовче судове засідання у даному кримінальному провадженні. Ухвалою від 29.06.2022 року призначено справу до судового розгляду.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 03 травня 2022 року, приблизно о 15 год. 00 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи в класі № 4 Часлівецької початкової школи Сюртівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, Сюртівська сільська територіальна громада, село Часлівці, вулиця Сентмігалі, будинок 33 В, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, з метою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, завдала кухонним ножем, який вона утримувала в своїй правій руці, два удари в область живота ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого заподіяла останньому умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, у вигляді двох проникаючих колото-різаних ран на рівні епігастральної та мезогастральної ділянок передньої черевної стінки зліва з евентрацією (випадінням) пасма великого сальника.
Таким чином, органом досудового розслідування ОСОБА_4 інкриміновано вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, як умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
У судовому засіданні подано угоду про визнання винуватості, укладену та підписану 07.07.2022 року між прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 , за участі її захисника ОСОБА_5 , а відтак, розгляд щодо угоди проводиться судом за участі сторін угоди у порядку ст. 474 КПК України.
Прокурор Ужгородської оружної прокуратури ОСОБА_3 у судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену з обвинуваченою ОСОБА_4 від 07.07.2022 року, та призначити обвинуваченій ОСОБА_4 міру покарання, визначену в угоді.
Обвинувачена ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення визнала повністю, розкаялася у вчиненому та просила затвердити угоду про визнання винуватості.
Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_5 просив затвердити угоду про визнання винуватості.
Потерпілий ОСОБА_6 надав заяву, згідно з якою відповідно до положень ч. 4 ст. 469 КПК України надає прокурору Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості з обвинуваченою, у судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості.
Із змісту угоди про визнання винуватості від 07.07.2022 року вбачається, що прокурор та обвинувачена виклали формулювання обвинувачення за ч. 1 ст. 121 КК України, яке ніким не оспорюється, та дійшли згоди щодо всіх істотних обставин даного кримінального провадження. Обвинувачена ОСОБА_4 беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та щиро розкаялася. При цьому, сторони погодились на призначення ОСОБА_4 покарання за вчинення кримінального правопорушення, за ч. 1 ст. 121 КК України - у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років. На підставі ст. 75 КК України просять звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї судом обов'язки, передбачені ст. 76 КК України. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, зміст яких ОСОБА_4 роз'яснено.
В судовому засіданні обвинувачена та прокурор підтвердили суду, що угода про визнання винуватості укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Відповідно до п. 2 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
За правилами ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості судом під час судового засідання у відповідності до ч. 4 ст. 474 КПК України було з'ясовано в обвинуваченої, чи цілком вона розуміє: що вона має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого її обвинувачують, а вона має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 КПК України; характер обвинувачення, щодо якого вона визнає себе винуватою; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
На всі запитання обвинувачена ОСОБА_4 відповіла «так». Після роз'яснення ст. 63 Конституції України та ст. 18 КПК України, судом встановлено, що ОСОБА_4 визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 121 КК України за обставин, викладених вище, цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України та наслідки невиконання нею угоди, передбачені ст. 476 КПК України, і наслідки умисного невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 389-1 КК України.
Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, інтересам суспільства.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши зміст угоди стосовно свідомої добровільної узгодженості сторонами її істотних умов, враховуючи те, що вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КК України, відноситься до тяжких злочинів; потерпілим надано згоду на укладення угоди про визнання винуватості, сторони розуміють зміст угоди, наслідки її укладення і невиконання, які передбачені ст. ст. 473, 476 КПК України, угода не суперечить вимогам КК України та КПК України, дії обвинуваченої кваліфіковано за ч. 1 ст. 121 КК України, тобто в умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, правильно, суд приходить до переконання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості з призначенням узгодженої сторонами міри покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченій ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України суд визнає: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України суд визнає: вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
З врахуванням вищевказаного, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального законодавства, суд вважає, що угода, укладена 07.07.2022 між прокурором Ужгородської окружної прокуратури Закарпатської області ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 , про визнання винуватості, відповідає вимогам КПК України, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, обвинувачений визнав вину добровільно, фактичні підстави для визнання вини наявні, узгоджені вид та міра покарання відповідають загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України, у зв'язку із чим суд вважає, що угода підлягає затвердженню.
Разом з тим, з врахуванням наведених пом'якшуючих обставин, даних про особу обвинуваченої, яка працює у Державному університеті податкової служби, раніше не судима, на обліку у КНП "Ужгородська міська багатопрофільна клінічна лікарня" Ужгородської міської ради у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, в сукупності з фактичними обставинами вчинення кримінального правопорушення, на думку суду, виправлення та перевиховання обвинуваченої можливе без ізоляції від суспільства, тому суд вважає за можливе звільнити обвинувачену ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання на підставі ст.75 КК України з випробовуванням на строк 2 (два) роки, визначений частиною четвертою даної статті, з покладенням на обвинувачену обов'язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Таке визначене покарання обвинуваченій, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, буде відповідати завданням, загальним засадам призначення покарання та його меті, та буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Цивільний позов не заявлено.
Питання речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
03.05.2022 року о 21 год. 20 хв. ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України, що підтверджується відповідним протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.05.2022 року ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 01.07.2022 року, включно.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.06.2022 року ОСОБА_4 продовжено строк тримання під вартою до 25.08.2022 року, включно.
Таким чином, обвинувачена ОСОБА_4 перебуває під вартою починаючи з 03 травня 2022 року по день ухвалення вироку суду.
При цьому, враховуючи, що суд дійшов висновку про звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, підстав для продовження запобіжного заходу відносно останньої немає.
Згідно ч. 1 ст. 377 КПК України, якщо обвинувачений тримається під вартою, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання у разі звільнення від відбування покарання.
Керуючись ст. ст. 314, 368-370, 373, 374, 394, 395, 468, 469, 473, 475 КПК України, суд,
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 07.07.2022 року між прокурором Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 , за участі захисника ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12022071170000222 від 03.05.2022 року.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити їй покарання:
за ч. 1 ст. 121 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо вона протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї судом обов'язки.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований щодо обвинуваченої ОСОБА_4 згідно з ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.05.2022 року та продовжений ухвалою Ужгродського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.06.2022 - скасувати.
Обвинувачену ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , негайно звільнити з-під варти у залі судових засідань.
Речові докази, а саме: кухонний ніж, із рукояткою коричневого кольору зі слідами на ньому речовини бурого кольору, схожими на кров, який вилучено до паперового конверту НПУ СУ; змиви речовини бурого кольору, схожої на кров з підлоги кімнати, в ділянці що між матрацами, які вилучено до паперового конверту білого кольору; елемент одягу, схожий на футболку, із плямами речовини бурого кольору, схожої на кров, який вилучено до паперового конверту НПУ ГСУ; вирізку з ковдри зеленого кольору, на якій наявні плями речовини бурого кольору, схожої на кров, яку вилучено до паперового конверту білого кольору - знищити.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок чи ухвала суду, ухвала слідчого судді не набрала законної сили.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1