Справа № 991/1124/19
Провадження № 1-кп/306/172/22
05 липня 2022 року м. Свалява
Свалявський районний суд Закарпатської області в складі:
головуючого- судді ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора: ОСОБА_3
обвинуваченого: ОСОБА_4
захисника обвинуваченого: ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Свалява в залі суду № 1 кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч.3 ст. 368, ч.ч. 2,4 ст. 190, ч.4 ст. 27 - ч.3 ст. 369 КК України у кримінальному провадженні №12018000000000192 від 15 березня 2018 року.
В провадженні Свалявського районного суду Закарпатської області перебуває кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 - ч.3 ст. 368, ч.ч. 2,4 ст. 190, ч.4 ст. 27 - ч.3 ст. 369 КК України.
Згідно ухвали Закарпатського апеляційного суду від 22.12.2021 року - ухвалу Свалявського районного суду Закарпатської області від 29.05.2020 року, якою задоволено клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , та повернуто прокурору обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 , 04.12.1987 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 368, ч. ч. 2, 4 ст. 190, ч. 4 ст. 27 - ч. 3 ст. 369 КК України - скасовано з призначенням нового розгляду обвинувального акту в Свалявському районному суді Закарпатської області зі стадії підготовчого судового засідання.
Обвинувальний акт надійшов до Свалявського районного суду Закарпатської області 10.02.2022 року та, згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, такий передано для розгляду судді Свалявського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 .
Підготовче провадження у справі призначено відповідно до ухвали судді Свалявського районного суду Закарпатської області від 14.02.2022 року.
Відповідно до ухвали Свалявського районного суду Закарпатської області від 17.06.2022 року за клопотанням захисника-адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_4 змінено запобіжний захід ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з тримання під вартою з визначенням застави на особисте зобов'язання із покладенням строком до 17.08.2022 року обов'язків, передбачених ч. 5 ст.194 КПК України. Встановлено строк запобіжного заходу особисте зобов'язання 2 місяці та строк дії ухвали до 17 серпня 2022 року. Повернуто внесену заставу в розмірі 650000 грн. заставодавцю ОСОБА_6 .
Підготовче засідання призначено на 11:30 год. 01.07.2022 року.
Захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_4 подав клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України. Як на підставу посилається на те, що строк досудового розслідування даного кримінального провадження стосовно ОСОБА_4 закінчився 02.05.2019 року, що визначено у постанові першого заступника Генерального прокурора України від 02.03.2019 року, вимоги ст. 290 КПК України підозрюваним виконані повністю та він ознайомився з матеріалами кримінального провадження 28 серпня 2019 року.
Натомість, обвинувальний акт стосовно ОСОБА_4 складений прокурором 23 жовтня 2019 року, майже через 2 місяці після фактичного строку досудового розслідування.
Вважає, що такий процесуальний документ складений поза строком, визначеним для досудового розслідування і не може бути предметом судового розгляду.
В судовому засіданні підсудний та його захисник заявлене клопотання підтримали.
Прокурор вважає клопотання безпідставним, поскільки дані щодо кримінального правопорушення внесено до ЄРДР до прийняття відповідних змін до Закону.
Заслухавши думку учасників судового провадження, розглядаючи в порядку п. 2 ч. 3 ст. 314, п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України питання про можливість закриття кримінального провадження, суд доходить такого висновку.
Відповідно до ст. 2 КПК України - завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ч.1 ст. 283 КПК України - особа має право на розгляд обвинувачення проти неї в суді в найкоротший строк або на його припинення шляхом закриття провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України - у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктом 10 ч.1 ст. 284 КПК України.
Судом встановлено, що відомості про кримінальне правопорушення відносно ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 368 КК України внесено до ЄРДР 15.03.2018 року, за ч. 2 ст. 190 КК України 16 квітня 2019 року за ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України - 16.04.2019 року, що підтверджується витягом з ЄРДР та постановою Генерального прокурора України від 26.04.2019 року.
Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 368 КК України продовжено до 12 місяців, а саме до 02.05.2019 року.
Більше строк досудового розслідування не продовжувався.
Одначасно необхідно зазначити, що строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено відповідно до постанови першого заступника Генерального прокурора України ОСОБА_7 від 02.03.2019 року.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 26.05.21 у справі № 199/4574/20 "З урахуванням вищенаведеного строк досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні, який фактично закінчився 12 липня2019 року, відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 294 КПК мав право продовжити до п'яти місяців виключно слідчий суддя за клопотанням слідчого, погодженим з відповідним прокурором, оскільки відомості до ЄРДР було внесено також після введення в дію Закону № 2147- VIII, тобто 15 березня 2018 року." Тобто Верховний Суд висловив правову позицію, відповідно до якої у випадку внесення відомостей про кримінальне правопорушення в тому числі і після 16.03.2018 року, застосовуються правила, визначені Законом № 2147- VIII від 03.10.2017 року.
Згідно з ч. 1 ст. 219 КПК строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР до дня звернення з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.
Відповідно до п.4 §2 «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України. Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-УІІІ від 03 жовтня 2017 року, підпункти 11-27, 45 пункту 7 § 1 цього розділу вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.
Вказаний закон набрав чинності 15 грудня 2017 року, а отже вищезазначені зміни введено в дію 16 березня 2018 року.
Враховуючи те, що відомості про кримінальне правопорушення за кількома фактами внесено до ЄРДР 16 квітня 2019 року, а підозра за такими кримінальними правопорушеннями пред"явлена 13.02.2019 року в порядку ст. 279 КПК України, тобто після введення в дію змін згідно із законом № 2147-УІІІ від 03 жовтня 2017 року, у даному кримінальному провадженні необхідно застосовувати положення КПК в редакції вказаного Закону.
У цьому аспекті слід зауважити, що приписами п. 51. п. 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» визначено концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні.
Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу «якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто, вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
Таким чином для вирішення клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_4 суд має з'ясувати в якій саме редакції підлягають застосуванню норми ст. 219, 294, КПК України у цьому кримінальному провадженні.
Для з'ясування цього питання, окрім іншого, суд звертає увагу на ч. 1 ст. 8 КПК України, якою закріплено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Доповідь Венеціанської комісії «Про верховенство права» від 25-26 березня 2011 р визначає одними з елементів верховенства права законність та правову визначеність.
Законність, в свою чергу, передбачає не лише обов'язок громадянина і держави діяти у відповідності до вимог закону, а і обов'язок держави створювати такий закон, який не допускає довільного тлумачення, особливо якщо таке тлумачення стосується важливих сфер життя людини, до яких безперечно відноситься і пред'явлення обвинувачення у вчиненні злочину.
Правова визначеність передбачає, крім іншого, чітке формулювання умов, за яких здійснюється обмеження чи позбавлення свободи.
З метою забезпечення дотримання принципу верховенства права, законодавець в ч. 6 ст. 9 КПК України передбачив, що у випадках, коли положення КПК України не регулюють неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу, тобто фактично відсилає до застосування принципу верховенства права.
Таким чином, неоднозначність закону у кримінальному провадженні, має тлумачитись на користь людини, права та свободи якої визнаються найвищими цінностями, тим паче, коли людина знаходиться в уразливому стані, до якого, згідно практики ЄСПЛ («Душка проти України»), відноситься і перебування особи у стані кримінального переслідування.
Отже, з огляду на вищевикладене, вирішуючи питання про редакцію в якій підлягає застосування норми ст. 219, 294 КПК України, суд вважає, що вони мають застосовуватись у редакції Закону від 03.10.2017, оскільки саме в цій редакції найбільш дієво забезпечуються права громадянина, зокрема право на розумні строки кримінального провадження і судовий контроль за діяльністю правоохоронних органів.
Крім того, ч. 1 ст. 5 КПК України передбачає, що процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
Аналізуючи цю норму в світлі принципів, які описані вище, можна дійти до беззаперечного висновку, що у разі коли КПК України неоднозначно регулює питання продовження строків у кримінальному провадженні по злочинах відомості про яких внесені під час дії різних редакцій Закону, а в подальшому були об'єднані, то слідчий, прокурор і суд, дотримуючись принципу законності, мають застосовувати ту норму закону, яка діє на час її застосування, тобто на сьогоднішній день.
Саме такі правила застосував і Верховний Суд при прийнятті рішень у справах №243/14924/19, 199/4574/20.
Отже, оскільки, прокурор після внесення відомостей до ЄРДР про вчинення злочину після 16.03.2018 року ( підозра оголошена 13.02.2019 року) не мав повноважень продовжувати строк досудового розслідування , так як це віднесено до повноважень слідчого судді, то постанова від 02 березня 2019 року не відповідає вимогам закону, а отже, строк досудового розслідування не є продовженим.
В той же час частина друга ст. 219 КПК України змін не зазнала і залишилась відсилочною нормою до параграфа 4 глави 24 КПК України, яка регламентує порядок продовження строку досудового розслідування.
Стаття 294 КПК України, яка знаходиться у вказаному параграфі була викладена в новій редакції і її частини 3 і 5 передбачають, що якщо з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 2 абзацу третього частини першої статті 219 цього Кодексу, він може бути продовжений до трьох місяців - керівником місцевої прокуратури, заступником Генерального прокурора; до шести місяців - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником, заступниками Генерального прокурора; до дванадцяти місяців - слідчим суддею, за клопотанням слідчого, погодженим з Генеральним прокурором чи його заступниками. Строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає.
Згідно ч. 5 ст. 28 КПК України, кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите. Згідно ч. 1 ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.
Для розуміння поняття найкоротших розумних строків досудового розслідування необхідно керуватися ст. 6 Європейської конвенції з прав людини (Право на справедливий суд) та практикою Європейського суду з прав людини.
Зокрема, ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і стороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Частина 2 також передбачає, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Судом також встановлено, що, керуючись чинною постановою першого заступника Генерального прокурора ОСОБА_8 , про продовження строків досудового розслідування, детективами Національного бюро п"ятого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України проводилося надання доступу до матеріалів досудового розслідування ОСОБА_4 та захисникам з 14.05.2019 по 30.08.2019 на підставі повідомлення про закінчення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 03.05.2019 року № 0435-188/14826.
Тобто, навіть повідомлення про закінчення досудового розслідування складено поза межами строків, визначених у постанові заступника Генерального прокурора від 02.03.2019 року, позаяк останній день досудового розслідування саме 02.05.2019 року і поновленню такий строк не підлягає.
30 серпня 2019 року ОСОБА_4 та його захисники ознайомилися з матеріалами досудового розслідування, а обвинувальний акт складено 23 жовтня 2019 року та надійшов до Вищого Антикорупційного суду 24.10.2019 року ( реєстраційний номер 2846/19-вх. від 24.10.2019 року)
Відкриття матеріалів даного кримінального провадження відповідно до положень ст. 290 КПК і направлення обвинувального акту до суду здійснено поза межами строку досудового розслідування. Необхідно також зазначити, що з моменту закінчення дій в порядку ст. 290 КПК України до направлення обвинувального акту до суду пройшло майже два місяці.
Відповідно до п.10 ч.1 ст. 284 КПК України - кримінальне провадження закривається в разі, якщо: після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи.
Пунктом 2 абз. 3 ч. 1 ст. 219 КПК України встановлено, що досудове розслідування повинно бути закінчено: протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Частину першу статті 284 доповнено пунктом 10 згідно із Законом № 2147-VIII від 03.10.2017 - зміни не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.
Відповідно до пункт 4 § 2 розділу 4 Закону підпункти 11-27, 45 пункту 7 § 1 цього розділу вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.
Закон № 2147-VIII від 03.10.2017 набув чинності 15.12.2017 року. Зміни до ч. 1 ст. 284 КПК України, зокрема п . 10 яким доповнено дану статтю введено в дію 16 березня 2018 року.
Отже, існують юридичні підстави для закриття кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 120128000000000192 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, так як, після повідомлення про підозру, закінчився строк досудового розслідування кримінального провадження за номером 120128000000000192 ( відомості про кримінальне праопорушення внесено 15.03.2018, 16.04.2019), визначений статтею 219 цього Кодексу.
Мотиви щодо застосування ст. 284 ч. 1 КПК України в редакції закону від 03.10.2017 судом наведено вище, зокрема із врахуванням висновків Верхового Суду у справах 243/14924/19, 199/4574/20.
За таких обставин, клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України суд вважає обгрунтованим.
Заслухавши доводи сторін щодо поданої скарги на постанову прокурора від 26.04.2019 року суд дійшов такого висновку.
Адвокат ОСОБА_5 просить суд визнати незаконною та скасувати постанову Генерального прокурора України про скасування постанови про визначення підслідності у кримінальному провадженні та визначення підслідності від 26.04.2019 року зазначаючи, що Генеральний прокурор, керівник регіональної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування , у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу у разі неефективності досудового розслідування.
Також адвокат звернув увагу на те, що в ухвалі Вищого суду зазначено, що з обвинувального акту та інших матеріалів не вбачається жодної з передбачених п.п.1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України умов, необхідних для віднесення кримінального провадження до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 та підсудний ОСОБА_4 скаргу підтримали.
Прокурор вважає скаргу безпідставною.
Суд встановив, що відповідно до постанови Генерального прокурора від 26.04.2019 року скасовано постанову заступника Генерального прокурора керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 від 16.04.2019 про визначення підслідності в кримінальному провадженні № 12018000000000192 від 15.03.2018 за Головним Управлінням Національної поліції України. Як підставу для прийняття такого рішення Генеральний прокурор зазначив, що керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у порушення вимог 216 КПК України незаконно винесено постанову про зміну підсудності а прокурором п"ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спецалізованої прокуратури ОСОБА_10 безпідставно , без повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри, 17.04.2019 внесено зміни до Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно правової кваліфікації дій підозрюваних ОСОБА_11 та ОСОБА_4 .
Тобто, приймаючи вказану постанову Генеральний прокурор зазначив, що не перестали існувати обставини, зокрема, що кримінальні правопорушення передбачені ч. 3 ст 368, ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 190, ч.ч. 4, 5 ст. 190 КК України вчинено службовими особами державного органу та розмір предмета злочину становить 3 419 363 грн., що в понад 1940 разів перевищує прожитковий мінімум для працездатних осіб, та, згідно ст. 216 ч.5 КПК Украіни його досудове розслідування повинно здійснюватися детективами Національного антикорупційного бюро України.
Для перевірки правомірності оскаржуваної постанови, суд, зокрема, повинен перевірити на якій стадії досудового слідства здійснено розмежування предмета злочину за кримінальними правопорушеннями ( ст. 368, 369, 190 КК України.)
Враховуючи, що складання обвинувального акту є завершальною стадією досудового слідства, яка є результатом проведених слідчих та інших процесуальних дій, то розмежування предмета злочину в обвинувальному акті свідчить про наявність обвинувачення, яке прокурор вважає доведеним за наслідками таких слідчих дій. Натомість, без дослідження всіх доказів сторони обвинувачення та сторони захисту, суд не має можливості встановити, чи станом на 26.04.2019 року існували обставини, які б давали підстави для здійснення досудового розслідування детективами Національного антикорупційного бюро України.
За таких обставин у задоволенні скарги необхідно відмовити.
Розглядаючи клопотання про скасування арешту з майна, яке подано адвокатом ОСОБА_12 , в інтересах ОСОБА_13 , суд зазначає таке.
Підставою для скасування арешту з майна ОСОБА_13 зазначено те, що така не являється ні підозрюваною ні обвинуваченою у кримінальному провадженні, не є особою, яка в силу Закону несе відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, належне їй майно здобуто у законний спосіб, не є доказом злочину та не підлягає спеціальній конфіскаціі.
Зважаючи на те, що судом визнано обгрунтованим клопотання про закриття вказаного кримінального провадження, відповідно, підлягають скасуванню і заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі і скасування арешту з майна та застосований судом запобіжний захід відносно підсудного ОСОБА_4 ..
На підставі ст. 314, 315, 284 ч. 1 п. 10, 371, 372, 392, 395 КПК України, суд
Клопотання захисника - адвоката ОСОБА_5 , підтримане обвинуваченим ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження №1201800000000192 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень. передбачених ч. 5 ст. 27 ч.3 ст. 368, ч. 2 ст. 190, ч.4 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст.369 КК України на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України - задовольнити.
Кримінальне провадження №1201800000000192 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень. передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 190, ч.4 ст. 190, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст.369 КК України - закрити на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Скасувати запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, обраний відносно ОСОБА_4 відповідно до ухвали Свалявського районного суду від 17 червня 2022 року.
Скасувати накладений арешт, відповідно до ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м.Києва від 31.07.2018 року з майна ОСОБА_13 ..
Зобов'язати прокурора у кримінальному провадженні №1201800000000192 (справа №991/1124/19) або уповноважену особу сторони обвинувачення повернути ОСОБА_13 належне їй майно, а саме:
- мобільний телефон "Nokia C-5-00", ІМЕІ: НОМЕР_1 без сім-карти;
- мобільний телефон "НТС НD2 Т8585", ІМЕІ: НОМЕР_2 без сім-карти;
- планшет "IPAD" модель А1490 serial F9FR207RF1MM сірого кольору;
- жорсткий диск "Tosbhiba MK5065GSX n HDD2H82 A sloit";
- мобільний телефон "НТС СЕ 0560", ІМЕІ: НОМЕР_3 ;
- блокнот із чорновими записами "СТС" бордового кольору;
- флешнакопичувач на 8Gb сірого кольору;
- флешнакопичувач "Apacer";
- блокнот із чорновими записами "NOTEBOOK SENIOR" ХН:25-14;
- блокнот із чорновими записами "Ревайвел-експерс" 20189 коричневого кольору;
- грошові кошти у сімі 7000 (сім тисяч) доларів США;
- відео-реєстратор чорного кольору, Dahua, модель DHI - NVR210HS - S2 серійний номер 2G032D6PAZ00181.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали.
Копію цієї ухвали негайно після її проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення до Закарпатського апеляційного суду через Свалявський районний суд Закарпатської області.
ГОЛОВУЮЧИЙ - СУДДЯ ОСОБА_1