Справа № 298/860/22
Номер провадження 1-кс/298/223/22
07 липня 2022 року смт. Великий Березний
Слідчий суддя Великоберезнянського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , розглянувши клопотання слідчого СВ відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 , на підставі матеріалів досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12022071070000102 від 06 липня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.203-2 КК України, про арешт майна,-
Слідчий СВ відділення поліції №2 Ужгородського районного поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна. Клопотання мотивує тим, що 05 липня 2022 року в чергову частину ВП №2 Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області надійшло повідомлення від начальника СКП ВП №2 Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області, про те, що за адресою АДРЕСА_1 працюють ігрові автомати. Відомості про дану подію внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022071070000102 від 06 липня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 203-2 КК України. Проведеним оглядом місця події було встановлено, що огляд проводиться у приміщенні, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 приміщення на момент відчинено. В ході огляду приміщення було виявлено та вилучено: - гроші в сумі 8900 гривень різними купюрами; - маршрутизатор марки “FOXGATE”, роутер “netis”, флеш карта на 16 GB; - два зошити в одному наклеєні чеки в другому є зроблені записи ручкою;- 13 системних блоків без розпізнавальних знаків; - 3 монітори марки “ACER”5 моніторів марки”SAMSUNG” 3 монітори марки “DELL”; - дві материні плати, 4 дисководи, без розпізнавальних знаків. Присутній при огляді оператор ОСОБА_5 та охоронець ОСОБА_6 , відмовились надавати будь-які усні чи письмові пояснення, та не надали жодних документів на вилучене майно, та не пояснили кому саме належить вилучене майно. На підставі договору оренди приміщення від 15 травня 2022 року ОСОБА_7 як власниця передала в оренду приміщення площею 25 м.кв., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , громадянину ОСОБА_8 . 06 липня 2022 року вилучені речі , а саме: гроші в сумі 8900 гривень різними купюрами; - маршрутизатор марки “FOXGATE”, роутер “netis”, флеш карта на 16 GB; - два зошити в одному наклеєні чеки в другому є зроблені записи ручкою;- 13 системних блоків без розпізнавальних знаків; - 3 монітори марки “ACER”5 моніторів марки”SAMSUNG” 3 монітори марки “DELL”; - дві материні плати, 4 дисководи, без розпізнавальних знаків, визнано речовим доказом по вказаному кримінальному провадженні. Вказані дії виконані із метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення даного кримінального правопорушення, відшукання речових доказів, які мають значення по даному кримінальному провадженні. А тому слідчий просить задовольнити дане клопотання.
В судове засідання слідчий ОСОБА_3 з'явився, подане клопотання підтримав повністю та просить задовольнити.
Слідчий суддя, заслухавши доводи слідчого, який просив клопотання задовольнити, вивчивши надані слідчим матеріали, приходить до наступного висновку.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 цього Кодексу під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 цього Кодексу арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Частиною 3 вказаної статті передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Так, з матеріалів клопотання встановлено, що 05 липня 2022 року в чергову частину ВП №2 Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області надійшло повідомлення від начальника СКП ВП №2 Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області, про те, що за адресою АДРЕСА_1 працюють ігрові автомати.
Також із даних матеріалів убачається, що за вищевказаним фактом 06 липня 2022 року було розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203-1 КК України, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12022071070000102 від 06 липня 2022 року .
Постановою про перекваліфікацією дій в кримінальному провадженні від 06 липня 2022 року, дії в кримінальному провадженні № 12022071070000102 від 06.07.2022 із ч.1 ст. 203-1 перекваліфіковано на ч.1 ст. 203-2 КК України.
Як вбачається з матеріалів клопотання, а саме з протоколу огляду від 06 липня 2022 року під час огляду приміщення було виявлено та вилучено наступні предмети: - гроші в сумі 8900 гривень різними купюрами; - маршрутизатор марки “FOXGATE”, роутер “netis”, флеш карта на 16 GB; - два зошити в одному наклеєні чеки в другому є зроблені записи ручкою;- 13 системних блоків без розпізнавальних знаків; - 3 монітори марки “ACER”5 моніторів марки”SAMSUNG” 3 монітори марки “DELL”; - дві материні плати, 4 дисководи, без розпізнавальних знаків.
Крім цього, вказані речі та предмети постановою слідчого СВ ВП №2 Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області про визнання речовим доказом від 06 липня 2022 року визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12022071070000102 .
З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна вбачається, що будівля, кафе-магазин, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 в належить на праві власності ОСОБА_7 . З копії договору оренди приміщення від 15.05.2022 року укладеним між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 убачається, що орендодавець передає орендарю у тимчасове платне користування нежитлове приміщення площею 25 м.кв., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .
Зі змісту ч. 2 ст. 173 КПК України передбачається, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Слідчим доведено, що зазначене у клопотанні майно має значення речового доказу у кримінальному проваджені №12022071070000102 і, що таке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий довів слідчому судді необхідність такого арешту майна з метою збереження речових доказів, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України щодо запобігання можливості його пошкодження, псування, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для арешту майна, враховує можливість використання як доказу у даному кримінальному провадженні, оскільки за його допомогою може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з'ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 40, 98, 131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя, -
клопотання слідчого СВ відділення поліції №2 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 , на підставі матеріалів досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12022071070000102 від 06 липня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.203-2 КК України, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на вилучені в ході проведення огляду від 06.07.2022 року приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: - гроші в сумі 8900 гривень різними купюрами; - маршрутизатор марки “FOXGATE”, роутер “netis”, флеш карта на 16 GB; - два зошити в одному наклеєні чеки в другому є зроблені записи ручкою;- 13 системних блоків без розпізнавальних знаків; - 3 монітори марки “ACER”5 моніторів марки”SAMSUNG” 3 монітори марки “DELL”; - дві материні плати, 4 дисководи, без розпізнавальних знаків, які упаковані в поліетиленові пакети з підписами понятих та слідчого.
Виконання зазначеної ухвали покласти на прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 .
Роз'яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти діб з моменту її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1