Справа № 554/3107/22
Іменем України
Дата документу 07.07.2022
Октябрський районний суд м. Полтави в складі :
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Алчевськ Луганської області, українця, громадянина України, із вищою освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України
встановив:
Розпорядженням голови Верховного Суду від 08.03.2022 № 2/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» територіальна підсудність судових справ Московського районного суду м. Харкова змінена на Октябрський районний суд м. Полтави.
І. ДОВЕДЕНЕ ОБВИНУВАЧЕННЯ
ОСОБА_5 18 березня 2022 року, приблизно о 16 годині, перебуваючи в пошкодженому після бомбардування приміщенні, проник до тренажерного залу «Organizm», який розташований у ТЦ «Екватор», за адресою: АДРЕСА_2 , де здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_6 , звідки умисно, з корисливих мотивів, таємно, в умовах воєнного стану, намагався викрасти: велотренажер марки «Fitex Pro» вартістю 20434,40 грн, дві гантелі по 18 кг вартістю 3729,60 грн, дві гантелі по 20 кг вартістю 4246,08 грн, два спортивні диски по 20 кг вартістю 4867,20 грн та два грифа, на загальну суму 33277,28 грн, виконавши всі дії, які він вважав за необхідне для доведення злочину до кінця, однак злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_5 , було помічено та припинено працівниками поліції.
ІІ. КВАЛІФІКАЦІЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ
Дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфікуються за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане із проникненням в інше приміщення, вчинене в умовах воєнного стану.
ІІІ. ДОКАЗИ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ОБСТАВИН
Обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України визнав повністю та пояснив, що 18.03.2022 року приблизно о 16 годині проник до тренажерної зали в ТЦ «Екватор», звідки намагався викрасти товари для спорту, проте був затриманий, а всі викрадені речі вилучені. У вчиненому щиро розкаявся.
Представник потерпілого у судове засідання не з'явився, просив розглядати справу без його участі, вказавши, що претензій до обвинуваченого не має, цивільний позов не заявляє.
Суд рахує, що показання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідають фактичним обставинам справи, ним та іншими учасниками судового розгляду не оспорюються, тому, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, дослідження доказів, вирішує за недоцільне, а вину обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України вважає повністю доведеною.
ІV. МОТИВИ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання суд враховує характер та ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке хоча й відноситься до тяжких, проте не є закінченим, матеріальна шкода повністю усунута.
Крім того, суд бере до уваги особу обвинуваченого, який раніше не судимий, не одружений, на обліках нарколога та психіатра не перебуває.
Відповідно до ст. 66 КК України, обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого є: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.
Ці обставини дають суду підстави вважати, що подальше виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів можливе без ізоляції від суспільства, тому суд рахує за необхідне і достатнє призначити йому покарання у виді позбавлення волі, з випробуванням з встановленням іспитового строку.
V. МОТИВИ ІНШИХ РІШЕНЬ СУДУ
Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України. Судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченого. Цивільний позов не заявлявся. Запобіжний захід тримання під вартою ОСОБА_5 у зв'язку зі звільненням його від відбування покарання з іспитовим строком підлягає скасуванню. Підстави для спеціальної конфіскації автомобіля, який використовував ОСОБА_5 для вчинення злочину, як про це просить прокурор, відсутні, оскільки автомобіль обвинуваченому не належить, а його власник не був обізнаний про вчинення злочину.
Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_7 визнати винуватим за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.
Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробаціїпро зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися для реєстрації в уповноважений орган з питань пробації.
Запобіжний захід тримання під вартою ОСОБА_5 скасувати та звільнити його з-під варти негайно.
Зарахувати ОСОБА_5 у строк відбування покарання період перебування під вартою з 18.03.2022 року по 07.07.2022 року.
Арешт майна скасувати.
Речові докази - повернути власникам.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 1372, 96 грн судових витрат на залучення експерта.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано і може бути оскаржений в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через суд, який ухвалив рішення - протягом 30 днів з дня його проголошення.
СуддяОСОБА_1