Справа № 535/588/22
Провадження № 1-кп/535/111/22
іменем України
07 липня 2022 року смт Котельва
Котелевський районний суд Полтавської області
у складіголовуючого - суддіОСОБА_1
за участю:секретаря судового засіданняОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданнікримінальне провадження № 12022226270000046 від 08.06.2022 заобвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; раніше неодноразово судимого, останній раз: -04 серпня 2021 року Дергачівським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 185 КК України до обмеження волі на строк 1 рік та на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
за участю сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження:
прокурораОСОБА_4
обвинуваченогоОСОБА_3 .
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
07 червня 2022 року ОСОБА_3 , маючи прямий умисел, спрямований на придбання, зберігання наркотичних засобів, перебуваючи на площі Перемоги в м. Дергачі Харківського району Харківської області знайшов полімерний пакет жовтого кольору з написом «CAMAL» із змістом в ньому речовини рослинного походження - канабіс, яку залишив собі для особистого вживання, тим самим незаконно придбав наркотичний засіб - канабіс.
Під час огляду місця події, проведеного 07.06.2022 на відкритій ділянці місцевості, прив'язана до будівлі за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 добровільного видав полімерний пакет жовтого кольору в середині, якого знаходиться пачка з-під цигарок «CAMAL» заповнена речовиною рослинного походження в сухому стані зеленого кольору зовні схожа на «Коноплю», який був вилучений. Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/121-22/6405-НЗПРАП від 29.06.2022, надана на дослідження «полімерний пакет жовтого кольору в середині якого знаходиться пачка з-під сигарет «CAMAL» заповнена речовиною рослинного походження в сухому стані, зеленого кольору, зовні схожа на «коноплю» масою 9,1892 г є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабіс. Загальна маса канабісу, в перерахунку на суху речовину склала 8,1296 г.
Таким чином, ОСОБА_3 , всупереч Законам України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» незаконно придбав та зберігав без мети збуту - канабіс, який відноситься до наркотичних засобів, згідно «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000. Згідно Наказу Міністерства охорони здоров'я № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиці № 1 «Невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, які знаходяться у незаконному обігу» наказу МОЗ України № 634 від 29.07.2010 перевищує невеликі розміри.
Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 , які виразилися у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту,суд кваліфікує за ч. 1 ст. 309 КК України.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, підтвердив факти і обставини його вчинення, так як це зазначено вище.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів у добровільності його позиції немає, останньому роз'яснено, що у такому випадку, він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
З урахуванням вимог ч. 4 ст. 349 КПК України суд обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують його особу. Вина обвинуваченого у вчиненні вище зазначеного кримінального правопорушення доведена в повному обсязі і підтверджується доказами, які є в матеріалах кримінального провадження, і обвинуваченим не оспорюються.
Повно, всесторонньо, об'єктивно проаналізувавши й оцінивши кожний доказ із точки зору належності, допустимості і достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для ухвалення обвинувального вироку у даному кримінальному провадженні, враховуючи, що дане провадження в цілому є справедливим, порушень кримінального процесуального закону під час досудового розслідування допущено не було, та дотримуючись загальних засад кримінального провадження, суд дійшов висновку про обґрунтованість висунутого проти обвинуваченого ОСОБА_3 обвинувачення та доведеність стороною обвинувачення у ході судового розгляду його винуватості у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
За змістом ст. 62 Конституції України під час розгляду кримінальних проваджень суд має суворо додержуватись принципу презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Згідно з вимогами ст. 91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення. Обов'язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК випадках, - на потерпілого.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Частиною 5 ст. 9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у п. 65 справи «Коробов проти України» (заява №39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), n.161, Series А заява №25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Показання обвинуваченого в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Жодних розумних сумнівів щодо доведеності винуватості обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення у суду немає та будь-які належні, допустимі і достовірні докази на спростування вищевказаного відсутні.
Отже, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, доведена в повному обсязі і підтверджується доказами, які є в матеріалах кримінального провадження, і обвинуваченим не оспорюються.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання.
Частиною шостою статті 368 КПК України визначено, що обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, які містяться у постанові від 27 листопада 2019 року (кримінальне провадження № 629/847/15-к) щире каяття - це певний психічний стан винної особи, коли вона засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об'єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям всіх відомих їй обставин вчиненого діяння, вчиненням інших дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину, або відшкодування завданих збитків чи усунення заподіяної шкоди.
Каяття передбачає, окрім визнання особою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, відверту негативну оцінку своєї злочинної поведінки, визнання тих обставин, які ставляться в провину, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення в матеріалах кримінального провадження.
Матеріали кримінального провадження містять дані на підтвердження того, що обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою винуватість у вчиненому злочині та всі обставини, які ставляться йому у провину, щирий жаль з приводу цього, осуд своєї поведінки та бажання виправити ситуацію, яка склалася, і нести кримінальну відповідальність за вчинене.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України щире каяття обвинуваченого ОСОБА_3 , визнається судом обставиною, яка пом'якшує його покарання.
В обвинувальному акті зазначено, що обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання ОСОБА_3 є рецидив злочину.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 67 КК України при призначенні покарання обставинами, які його обтяжують, визнаються: вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів.
Проте, відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, є кримінальним проступком, а не злочином.
Отже, з урахуванням того, що судовий розгляд проводиться лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта (стаття 337 КПК України) обставини, яка відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 67 КК України обтяжує покарання ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Мотиви призначення покарання.
Вивченням даних про особу ОСОБА_3 встановлено, що він раніше судимий, на обліку у лікаря психіатра і нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно.
Положеннями статті 50 КК України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Статтею 65 КК України визначені загальні засади призначення покарання, відповідно до яких суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення та відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу.
При цьому, враховується ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.
Верховний Суд у своїй постанові від 02 листопада 2021 року (справа № 750/5031/18, провадження № 51-2761км21) зазначив, що процес призначення покарання, а саме врахування усіх факторів, які мають бути взяті до уваги для обрання виду та розміру покарання, слід розцінювати як сукупність етапів, послідовність яких має значення для прийняття обґрунтованого судового рішення в цій частині. При цьому первинним етапом має бути оцінка ступеня тяжкості злочину, який має значною мірою звузити межі для прийняття конкретного рішення щодо виду та розміру покарання. Наступним етапом вже є врахування обставин, які позитивно або негативно характеризують особу винного, та обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання. Водночас, визначені у ст. 65 КК загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України при призначенні покарання ОСОБА_3 суд бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, ставлення обвинуваченого до вчиненого та наслідків дій винного, який свою вину вчиненні злочину визнав повністю.
За таких обставин справи, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі в межах санкцій цієї частини, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до ст. 71 КК України, за таких обставин справи, враховуючи дані про особу обвинуваченого, суд до вказаного покарання приєднує частину невідбутого покарання за вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 04 серпня 2021 року.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Відповідно до п. 3 ч. 9 ст. 100 КПК України наркотичний засіб підлягає знищенню.
На підставі статей 124, 126 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
З урахуванням вимог статей 176, 177, 377 КПК України у суду відсутні підстави для обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 368-371, 373-376, 392, 395 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покаранняу виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Дергачівського районного суду Харківської області від 04 серпня 2021 року та остаточно визначити покарання ОСОБА_3 у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 7 (сім) місяців.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 КВК України строк покарання ОСОБА_3 обчислювати з дня прибуття і постановки на облік у виправному центрі.
Речові докази по справі: полімерний пакет жовтого кольору, всередині якого знаходиться пачка з-під сигарет «CAMAL» заповнена речовиною рослинного походження в сухому стані зеленого кольору зовні схожа на «Коноплю», який передано на відповідальне зберігання до кімнати зберігання речових доказів ВП № 3 № ХРУП № 3 ГУНП в Харківській області - знищити.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення в Харківському НДЕКЦ МВС України експертизи № СЕ-19/121-22/6405-НЗПРАП від 29.06.2022 у розмірі 1 132,68 грн.
Вирок може бути оскаржений до Полтавського апеляційного суду через Котелевський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1