Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/633/22
Провадження № 3/382/493/22
07.07.2022 року м. Яготин Бориспільського району Київської області
Суддя Яготинського районного суду Київської області Савчак С.П., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Відділення поліції № 2 Бориспільського районного управління поліції ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
За протоколом про адміністративне правопорушення від 03.07.2022 року (серії ДПР18 № 181433), 03 липня 2022 року о 17 год. 55 хв. в м. Яготин по вул. Привокзальна водій ОСОБА_1 керував моторолером ALPHA Z550F б/н в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу ДРАГЕР в присутності двох свідків (результат огляду позитивний 2,91 ‰ проміле).
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення…. Суддя не має право самостійно збирати докази...
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп'яніння та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року N 1452/735 (далі Інструкція). Відповідно до п. 2, 6 розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Відповідно до п. 1, 3, 4 розділу ІІ Інструкції за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.
Відповідно до ст. 3 ч. 1 п. 5 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» (далі - Закону) сферою законодавчо регульованої метрології є визначені цим Законом види діяльності, щодо яких з метою забезпечення єдності вимірювань та простежуваності здійснюється державне регулювання стосовно вимірювань, одиниць вимірювання та засобів вимірювальної техніки. До сфери законодавчо регульованої метрології належить такий вид діяльності, як контроль безпеки дорожнього руху та технічного стану транспортних засобів. Відповідно до ст. 16 ч. 1, 2 Закону оцінка відповідності законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки вимогам технічних регламентів проводиться у разі, коли це передбачено відповідними технічними регламентами. Оцінку відповідності законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки вимогам технічних регламентів проводять виробники цих засобів, призначені органи з оцінки відповідності та інші суб'єкти, визначені у відповідних технічних регламентах або передбачених ними процедурах оцінки відповідності. Порядок проведення оцінки відповідності законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки встановлюється технічними регламентами та іншими нормативно-правовими актами. Сертифікат перевірки типу засобу вимірювальної техніки є документом, який засвідчує, що тип засобу вимірювальної техніки затверджено. Відповідно до ст. 17 ч. 1 Закону законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту.
Відповідно до п. 5 розділу Х Закону сертифікати відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, видані в установленому порядку до набрання чинності цим Законом, чинні протягом визначеного в них строку дії.
Відповідно до п. 13 Переліку категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці затверджених Постановою Кабінету міністрів України № 374 від 4 червня 2015 року періодичній повірці підлягають вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається.
В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що гр. ОСОБА_1 продув алкотестер драгер. Для правильного вирішення справи має значення чи використовував поліцейський спеціальний технічний засіб, який має сертифікат відповідності робочого засобу вимірювальної техніки, чинний станом на дату проведення огляду на стан сп'яніння, якого до протоколу не додано. Крім того, надана копія свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки належним чином не засвідчена, а саме відсутні напис "згідно з оригіналом", П.І.Б. та назви посади особи яка засвідчила копію, дата засвідчення копії, що ставить під сумнів відповідність її оригіналам, що є порушенням ДСТУ 4163-2003 затвердженого наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003 р.
Крім того, санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено накладення адміністративного стягнення у виді штрафу з обов'язковим позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Однак в матеріалах справи відсутні відомості та докази того, чи має ОСОБА_1 право керування транспортними засобами (чи отримував він посвідчення водія). Зазначене підлягає встановленню, але на підставі доказів збирання яких покладено на осіб уповноважених на складення протоколів про адміністративне правопорушення.
Відсутність вказаних відмостей у протоколі та недодавання доказів щодо цього не надає можливості розглянути справу.
Крім того, в направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції не зазначено за допомогою чого проводився огляд та його результати (арк. 5).
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року).
При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати/збирати докази на підтвердження винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до абз. 5 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14, п. 4 листа ВССУ від 22 травня 2017 року № 223-943/0/4-17 визнана правильною практика тих судів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративне правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КУпАП України до відповідного правоохоронному органу для належного оформлення.
Відповідно до ст. 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити чи належить до його компетенції розгляд даної справи, чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи про час і місце її розгляду тощо.
Враховуючи, що відповідно до вимог КУпАП, суддя не має права самостійно збирати докази, протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам законодавства, а тому адміністративний матеріал слід повернути для належного оформлення. Зазначенні недоліки матеріалів можуть призвести до того, що вина особи не буде доведена та порушник уникне встановленої законом відповідальності.
Керуючись, ст. 256,278,283,284 КУпАП суддя
Адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП повернути до Відділення поліції № 2 Бориспільського районного управління поліції ГУ НП в Київській області на доопрацювання.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Савчак С. П.