Справа № 372/1141/22
Провадження № 2-о-36/22
04 липня 2022 року Обухівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Проць Т.В.
при секретарі Бойко В.Ю.
за участю заявника ОСОБА_1
представника заявника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем протягом п'яти років до часу відкриття спадщини, заінтересовані особи Обухівська міська рада, Державний нотаріус Обухівської районної державної нотаріальної контори Київської області,-
В травні 2022 року заявник звернувся до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем протягом п'яти років до часу відкриття спадщини в якій просив встановити факт його проживання однією сім'єю з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з березня 2010 року по день смерті останньої ІНФОРМАЦІЯ_2 . В обґрунтування поданої заяви зазначив, що з 2010 року вони проживали однією сім'єю в квартирі спадкодавиці АДРЕСА_1 без реєстрації шлюбу. Обоє вдівці. Близьких родичів ОСОБА_3 не мала. Жили вони добре, розуміли та підтримували одне-одного, вели спільне господарство, їздили на дачу. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла. Після її смерті відкрилась спадщина у виді нерухомого майна і він звернувся з відповідною заявою про прийняття спадщини до державного нотаріуса Обухівської районної державної нотаріальної контори Коваленко Л.О. Однак заявнику було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з неможливістю підтвердження родинного зв'язку між заявником та спадкодавцем. Тобто на разі виникла необхідність встановлення у судовому порядку факту проживання однією сім'єю спадкодавця та заявника, що є необхідним для підтвердження права на спадщину та належного її оформлення. Інших спадкоємців немає, спір про право відсутній.
16 травня 2022 року винесено ухвалу про прийняття заяви до розгляду, відкриття провадження у справі за правилами окремого провадження.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вимоги заяви підтримав та вказав, що працюючи на Київському КПК в березні 2010 року познайомився з ОСОБА_3 , яка також там працювала. Через деякий час почали проживати разом однією сім'єю в квартирі останньої по АДРЕСА_2 . Вони мали взаємні сімейні права та обов'язки, працювали на одному підприємстві, вели спільний побут та спільне господарство, спільно харчувались, займались городом на дачній ділянці, мали спільний бюджет. Єдиний син ОСОБА_4 помер в 2019 році. Інших близьких родичів вона не має. В жовтні 2021 року ОСОБА_5 померла. Після її смерті відкрилась спадщина на нерухоме майно, оформити яке він не може, оскільки шлюб між ними зареєстрований не був. Просив його вимоги задвольнити.
Представник заявника ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримав заявлені вимоги щодо встановлення факту проживання ОСОБА_1 однією сім'єю разом із спадкодавцем ОСОБА_3 . Пояснив, що без встановлення цього факту, заявник не має змоги оформити право на спадщину, що залишилася після смерті ОСОБА_6 з якою заявник спільно проживав з березня 2010 року по день її смерті.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 пояснили, що являлись подругами ОСОБА_3 та їм було відомо, що вона в 2010 році на роботі познайомилась із ОСОБА_1 , з яким стали проживати спільно, вели домашне господарство. Між ними були чудові відносини, оскільки вони постійно були разом. В жовтні 2021 року ОСОБА_10 померла, близьких родичів у неї не було.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показала, що знала ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , як сусідів по дачі, вони тривалий час спільно проживали, садили город та консервували. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 померла.
Представники заінтересованих осіб в судове засідання не прибули, подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності та просили прийняти рішення відповідно норм чинного законодавства.
Суд, заслухавши у судовому засіданні заявника, представника заявника та свідків, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , відповідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 .
Остання близьких родичів не мала, була вдовою. На випадок смерті заповіту не лишила.
Листом за №279/02-14 від 20.04.2022 року державного нотаріуса Обухівської районної державної нотаріальної контори відмовлено заявнику в отриманні свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_3 враховуючи, що заявником не було надано документ, який підтверджує родинні відносини з померлою.
Як вбачається з акту обстеження на предмет реєстрації та проживання від 03.05.2022 року складеного комісійно депутатом Обухівської міської ради та свідками в тому, що до своєї смерті ОСОБА_3 була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_3 . Разом з нею до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 з 2010 року проживав однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , який перебував у фактичних шлюбних відносинах з померлою ОСОБА_3 , тобто проживав з нею однією сім'єю без реєстрації шлюбу, був пов'язаний з померлою спільним побутом, вів спільне господарство (доглядали належне їм нерухоме майно, займались городом на дачній ділянці тощо) мали спільний бюджет та мали з померлою взаємні права та обов'язки.
Відповідно до статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги.
Відповідно до положень статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Згідно частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не відмовився від неї.
Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Частиною першою статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
У відповідності до статей 1268, 1269, 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, тобто протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до статті 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Згідно із пунктом 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику в справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Із вказаної норми слідує, що визнання права власності на майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення таких прав у законодавче визначеному порядку.
Заявник виконав усі умови, передбачені законом, для прийняття спадщини і отримання свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Але він позбавлений права отримати свідоцтво про право на спадщину.
Із спадкової справи №344/2021, заведеної 20.12.2021 року державним нотаріусом Обухівської районної державної нотаріальної контори вбачається, що після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняв заявник ОСОБА_1 шляхом подачі заяви про прийняття спадщини за законом. Інших спадкоємців, які претендують на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 судом не встановлено.
Встановлення факту проживання із спадкодавцем однією сім'єю не менше п'яти років до часу відкриття спадщини, необхідно заявнику для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом.
Згідно до частини другої статті 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Згідно частиною першою статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Факти, що мають юридичне значення і встановлюються судом перелічені у частині першій статті 315 ЦПК України, проте такий перелік не є вичерпним і в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга статті 315 ЦПК України).
За змістом частини другої 315 ЦПК України, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, зокрема суди повинні розглядати заяви про встановлення факту проживання із спадкодавцем однією сім'єю та постійного проживання разом з спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша статті 95 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У свою чергу ЦПК України встановлює вимоги до доказів - даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (стаття 76 ЦПК України).
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу(групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, суд проаналізувавши встановлені обставини у справі, оцінивши надані докази у їх сукупності, дійшов до висновку, що стороною заявника підтверджено в судовому засіданні тривале спільне проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , ведення ними спільного господарства, наявність у даних осіб спільного бюджету, проведення спільних витрат, наявності між сторонами взаємних прав та обов'язків, які проживали однією сім'єю не менше п'яти років поспіль на час смерті останньої, а тому заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст.29, 1264, 1268 ЦК України, ст.6, 10, 19, 76, 81, 82, 259, 263-265, 293, 294, 315, 319 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт проживання однією сім"єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 з березня 2010 року по 16 жовтня 2021 року.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 07.07.2022 року.
Суддя Т.В. Проць