Справа № 362/2359/22
Провадження № 2/362/1808/22
30.06.2022 року суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Кравченко Л.М., розглянувши позовну заяву заступника керівника Фастівської окружної прокуратури Київської області Рождественського М. в інтересах держави в особі: Калинівської селищної ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Київській області, про скасування державної реєстрації права власності иа івитребування земельної ділянки,-
Заступник керівника Фастівської окружної прокуратури Київської області Рождественський М. в інтересах держави в особі: Калинівської селищної ради звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 183422148 від 03.10.2019, з одночасним скасуванням запису про право вланості номер 33509936 (кадастровий номер земельної ділянки 3221482100:03:004:0040) та витребувати на користь держави в особі Калинівської селищної ради Фастівського району Київської області із власності ОСОБА_1 земельну ділянку кадастровий номер 3221482100:03:004:0040, розміщену на території Калинівської селищної ради Фастівського району Київської області.
Суддя, розглянувши матеріали справи приходить до наступного висновку.
Відповідно до статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільний справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення і інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Відповідно же до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Відповідно до ч. 4 ст. 56 ЦПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
У постанові від 26.06.2019 р. у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків щодо застосування норм права: - прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган, а також у разі його відсутності. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци перший, другий частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»; - наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідний компетентний орган. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва, прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (абзаци перший - третій частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»); - прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає компетентний орган. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача; - оскільки повноваження органів влади, зокрема й щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень у компетентного органу здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах; - якщо підставою для представництва інтересів держави прокурор зазначив відсутність компетентного органу, цей довід прокурора суд повинен перевірити незалежно від того, чи надав прокурор докази вчинення ним дій, спрямованих на встановлення відповідного органу. Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган.
Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 21.12.2018 р. у справі № 922/901/17 зробила висновок, що саме лише посилання в позовній заяві на те, що компетентний орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до ЄРДР про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців, які займають посади державної служби в органі державної влади та здійснюють встановлені для таких посад повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків тощо).
Аналогічні висновки були зроблені й у інших постановах колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: від 06.02.2019 р. у справі № 927/246/18, від 16, 17, 18 квітня 2019 р. у справах № 925/650/18, № 923/560/18, № 913/299/18 відповідно, від 13.05.2019 р. у справі № 915/242/18, а також у постанові колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.10.2019 р. у справі № 0440/6738/18.
Про необхідність обґрунтування та з'ясування судом причин, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду, зазначено також і в рішеннях Верховного Суду у складі колегій суддів інших касаційних судів (постанови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30.09.2019 р. у справі № 802/4083/15-а, від 10.10.2019 р. у справі № 0440/6738/18; постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.09.2018 р. у справі № 924/1237/17, від 23.10.2018 р. у справі № 906/240/18, від 01.11.2018 р. у справі № 910/18770/17, від 07.12.2018 р. у справі № 924/1256/17 та інші; постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.09.2019 р. у справі № 201/5279/16, від 04.09.2019 р. у справах № 372/1688/17-ц, № 448/764/17 та інші).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.06.2020 р. в справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
Велика Палата дійшла узагальнюючого висновку, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченогостаттею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Прокурором в позовній заяві на обґрунтування підстав представництва в суді інтересів держави в особі Калинівської селищної ради зазначено, що Фастівською окружною прокуратурою 17.06.2022 р. повідомлено Калинівську селищну раду про виявлені порушення та ініціювання питання щодо вжиття відповідних заходів, однак на момент звернення до суду (24.06.2022 р.) інформації щодо вжитих заходів реагування від селищної ради позивачу не надано
Вжиття Калинівською селищною радою відповідних заходів реагування наможливе порушення інтересів держави повинно бути здійснено в розумний строк. Проте, Фастівська окружна прокуратура звертається до органу місцевого самоврядування 17.06.2022 р. з листами № 57-1444 вих-22, № 57-1445 вих-22, де фактично повідомляє про порушення вимог земельного законодавства під час передачі у власність земельних ділянок, розташованих на території Калинівської селищної ради Фастівського району Київської області, та намір звернутись до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 .
Крім того, як вбачається із матеріалів справи, прокурором не були надані Калинівській селищній раді матеріали, які є в його розпорядженні на підтвердження наявності стверджуваного порушення вимог земельного законодавства.
Суд вважає, що такі доводи прокурора про бездіяльність органу місцевого самоврядування не заслуговують на увагу, оскільки фактично Калинівській селищній раді було поставлено такі умови, що в будь-якому випадку вона не могла належним чином відреагувати на стверджувані прокурором порушення в розумний строк, з огляду на складність справи, а також необхідність віднайдення доказової бази, що в тижневий термін зробити неможливо. Також суд звертає увагу, повідомлення прокуратурою у листах від 17.06.2022 р. про намір звернення до суду, не дочекавшись відповіді Калинівської селищної ради, що також свідчить про передчасність.
Таким чином, суд вважає, що Калинівською селищною радою не було допущено невжиття заходів реагування на стверджувані прокурором порушення протягом розумного строку.
Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт третій частини другої статті 129 Конституції України).
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 20.09.2018 р. в справі
№ 924/1237/17.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який відсутній або всупереч вимог закону не здійснює захисту чи робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Посилання в позовній заяві прокурором на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону, вирок суду щодо службових осіб, докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків тощо, але в порушення цих вимог прокурором до позовної заяви вказаних доказів додано не було.
Не виконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 185 цього Кодексу.
Положеннями п. 4 ч. 4 ст. 185 ЦПК України передбачено, що заява повертається у випадках, коли відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Отже, у зв'язку з тим, що прокурор належним чином не обґрунтував наявність підстав для представництва інтересів держави в суді та не надав належні докази в підтвердження цього, то в силу вищенаведених вимог ч. ч. 3, 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ч. 4 ст. 56, п. 4 ч. 4 ст. 185 ЦПК України позовна заява підлягає поверненню.
Згідно з ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі наведеного, керуючись статтями 175, 185, 260, 261 ЦПК України, -
Позовну заяву заступника керівника Фастівської окружної прокуратури Київської області Рождественського М. в інтересах держави в особі: Калинівської селищної ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Київській області, про скасування державної реєстрації права власності иа івитребування земельної ділянки,- повернути позивачу з усіма доданими до неї документами.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15 денний строк з дня оголошення ухвали, особами, які брали участь у справі але не були присутні під час оголошення ухвали - в цей же строк з часу одержання копії цієї ухвали.
Суддя Кравченко Л.М.