Справа № 296/3427/22
2/296/2145/22
про передачу справи на розгляд до іншого суду
"07" липня 2022 р. м.Житомир
Суддя Корольовського районного суду м.Житомира Петровська М.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до Корольовського районного суду м.Житомира із позовною заявою, відповідно до змісту якої просить постановити рішення, яким розірвати шлюб між громадянкою України ОСОБА_3 , 1988 року народження, та громадянином України ОСОБА_2 , 1988 року народження, який був зареєстрований 08 липня 2010 року у виконавчому комітеті Жовтневої селищної ради Лугинського району Житомирської області, актовий запис №3.
Перевіряючи матеріали позовної заяви на дотримання вимог статей 26-30 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд дійшов висновку, що вона не підсудна Корольовському районному суду м.Житомира та про необхідність передачі справи на розгляд до іншого суду, виходячи з наступних підстав.
Судом на виконання вимог ч.6 ст.187 ЦПК України було здійснено запит до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Житомирській області щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи відповідача.
Як встановлено зі змісту відповіді на запит, яка надійшла на адресу суду 06.07.2022, зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначено: АДРЕСА_1 .
Крім того, згідно відомостей, наданих відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Житомирській області на запит суду, зареєстрованим місцем проживання (перебування) позивачки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначено: АДРЕСА_1 ,
Відповідно до ч.1 ст.27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно ч.2 ст.28 ЦПК України, позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Згідно з ч.4 ст.10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) проголошено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року №3477-IV, рішення Європейського суду з прав людини підлягають застосуванню судами як джерела права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Аналогічну правову позицію Європейський суд з прав людини також висловив у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України".
Відповідно до статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII), ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
Позивачкою ОСОБА_1 при зверненні до суду з даним позовом самостійно обрано альтернативну підсудність, передбачену статтею 28 ЦПК України, у зв'язку з наявністю на утриманні двох малолітніх дітей. Разом з тим, зареєстрованим місцем проживання як позивачки, так і відповідача є АДРЕСА_1 , що знаходиться поза межами територіальної юрисдикції Корольовського районного суду м.Житомира.
Враховуючи вищевикладене, оскільки сторони по справі зареєстровані за адресою, яка належить до територіальної юрисдикції Лугинського районного суду Житомирської області, цивільну справу №296/3427/22 слід передати на розгляд до Лугинського районного суду Житомирської області.
Керуючись статтями 27-32, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя, -
постановив:
Цивільну справу №296/3427/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - передати за підсудністю на розгляд до Лугинського районного суду Житомирської області (11301, смт.Лугини, вул.Михайла Грушевського, 2а, Коростенського району, Житомирської області).
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою підсудністю з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 07 липня 2022 року.
Суддя М. В. Петровська