Справа № 276/548/22
Провадження по справі № 3/276/455/22
07 липня 2022 року смт. Хорошів
Суддя Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області Бобер Д.О. розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №4 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , не працюючого, не є особою з інвалідністю, одруженого, паспорт НОМЕР_1 , і.к. НОМЕР_2
за ст.130 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення
24.04.2022 року о 19 годині 55 хвилині в смт. Хорошів по вул. Незалежності Житомирської області ОСОБА_1 керував мопедом Вайпер, без державного номерного знака з ознаками алкогольного сп'яніння ( запах алкоголю з ротової порожнини, нечітка мова, нестійка хода). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в установленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України.
Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАп не визнав та пояснив, що 24.04.2022 у вечірній час на мопеді приїхав до своєї сестри, яка проживає в смт Хорошів біля вокзалу (точної адреси не пам'ятає). Тут біля її будинку у нього виник конфлікт з військовослужбовцями, які спочатку побили його мопед та поїхали, а потім повернулися через 20 хвилин побили його і завезли на бусі до відділення поліції, де висадили біля патрульної машини. Поліцейські повезли його до місцевого стадіона, де розміщувався пост, де взяли двох свідків військовослужбовців і запропонували пройти огляд на стан сп'яніння, а вподальшому завезли до Хорошівської лікарні також для проведення огляду на стан сп'яніння. Проходити огляд ОСОБА_1 відмовився, так як на цей час він не керував транспортним засобом, оскільки після того як йому побили мопед біля будинку сестри він зайшов до будинку та випив бутилку пива та більше не керував транспортним засобом.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає по АДРЕСА_2 пояснила, що 24.04.2022 біля 19 год. 30 хв. її брат ОСОБА_1 приїхав на скутері сірого кольору до її будинку щоб взяти сигарет. Зразу за ним під'їхав бус із військовослужбовцями, які почали бити скутер та її брата, після чого поїхали далі на своєму автомобілі. Через 15-20 хвилин вказаний бус із військовослужбовцями знову повернувся, витягли ОСОБА_1 з подвір'я будинка та повезли в невідомому їй напрямку, а скутер залишився у неї в подвір'ї. Свідок зазначила, що ОСОБА_1 як під'їхав до неї був тверезий та вже в подвір'ї випив пиво із її чоловіком. Працівники поліції на місце події, тобто до її будинку не приїздили та огляд на стан сп'яніння там не проводили.
Покази свідка ОСОБА_2 підтвердив свідок ОСОБА_3 , який проживає по АДРЕСА_2 , зазначивши що 24.04.2022 у вечірній час почув крики недалеко від його будинку, вийшовши на вулицю за 20 метрів побачив ОСОБА_1 зі скутером, якого били військовослужбовці, що приїхали на бусі. Через декілька хвилин бус із військовими поїхав і він пішов до дому. Через 20-30 хвилин він знову почув крики, які доносилися із подвір'я його сусідки ОСОБА_2 , однак він туди не підходив та не бачив, що там відбувалося. Вказав, що не бачив щоб до будинку ОСОБА_2 приїзжали працівники поліції.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, пояснення свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністратині правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення має бути з'ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення, наявність яких доводиться шляхом надання належних та допустимих доказів.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Суд зазначає, що під керуванням транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
За п.1 ст. 8 Конвенції про дорожній рух, яку ратифіковано із застереженням і заявами Указом Президії ВР УРСР № 2614-VIII від 25.04.1974, (далі за текстом - Конвенція про дорожній рух) «Каждое транспортное средство или состав транспортных средств, которые находятся в движении, должны иметь водителя».
Відповідно до п.1.10 ПДР України, водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
Визначення терміну "керування транспортним засобом" було наведено в п. 27 Пленуму ВС України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Підставою залучення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона).
Суб'єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у цьому випадку є водії транспортного засобу.
Суб'єктивна сторона правопорушення - це внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони є провина (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, а так само і особа, яка відмовилась від проходження медичного огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку, керувала транспортним засобом, оскільки правопорушення за ст.130 КУпАП вважають закінченим з того моменту, коли така особа розпочала рух і рухалась на момент зупинки транспортного засобу працівниками поліції.
Таким чином, обов'язковими елементами об'єктивної сторони такого складу правопорушення як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є: факт керування транспортним засобом та факт відмови особи, яка керує таким засобом від проходження огляду на стан сп'яніння.
Порядок проходження огляду водіїв на стан сп'яніння регламентується ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.
Відповідно до Розділу І п.п. 2-4 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Так, доводячи винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, поліцейський посилається на обставини, що зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, пояснення свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , актом медичного огляду №36 від 24.04.2022, а також відеозапис, здійснений з нагрудної камери поліцейського, що міститься на оптичному диску, який долучений до матеріалів справи.
Судом встановлено, що з відеозапису наданого працівниками поліції не видно керування ОСОБА_1 24.04.2022 транспортним засобом а також самого транспортного засобу, після зупинки якого відразу запропоновано йому пройти огляд на стан сп'яніння. Про відсутність факту керування вказував і сам ОСОБА_1 під час висловлення працівниками поліції пройти огляд на стан сп'яніння, що узгоджується як з відеозаписом так і наданими ним поясненнями у судовому засіданні.
Також, свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтвердили пояснення ОСОБА_1 , що він тривалий час перебував на подвір'ї будинку його сестри та не керував транспортним засобом після того як випив спиртне.
Суд критично ставиться до пояснень свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення і які в своїх поясненнях зазначили, що будуть підтверджувати показання в суді на виклик до суду не з'явилися, у зв'язку з чим, пояснення ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не спростували.
Також доводи ОСОБА_1 частково підтверджуються актом медичного огляду №36 від 24.04.2022, в якому зафіксовано наявність тілесних ушкоджень у останнього та листом-відповіддю ВП №4 про факт звернення ОСОБА_1 щодо неправомірних дій військовослужбовців.
Згідно ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
При цьому, в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282.
Відтак, доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
П.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст.247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
З врахуванням сукупності вищевказаних доказів, суд визнає не спростованими належними доказами доводи ОСОБА_1 щодо вживання алкогольних напоїв в домоволодінні його сестри ОСОБА_2 після безпосереднього керування транспортним засобом та не підтвердження факту відмови від проходження огляду на стан сп'яніння безпосередньо після виконання ним функцій водія транспортного засобу.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Належних та достатніх доказів, отриманих з дотриманням встановленого Законом порядку, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП до протоколу не долучено.
Відповідно до ст.247 ч.1 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного вище, дослідивши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суддя приходить до висновку, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю, в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Керуючись ст.ст.9, 245, 247, 251, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови через Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області.
Суддя: Д.О. Бобер