майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"04" липня 2022 р. м. Житомир Справа № 906/78/22
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Соловей Л.А. ,
при секретарі судового засідання: Антоновій О.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Кошліченко В.С., ордер серії АР №1074984 від 17.01.2022 (в режимі
відеоконференції);
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі заяву представника позивача від 22.06.2022 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат у справі №906/78/22
за позовом Фізичної особи-підприємця Томчука Андрія Михайловича (с.Висока Піч Житомирського району Житомирської області)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спіко" (с.Мирне Житомирського району Житомирської області)
про стягнення 187694,19грн,
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 20.06.2022 позов ФОП Томчука А.М. до ТОВ "СПІКО" задоволено частково: стягнуто з ТОВ "СПІКО" 149077,66грн основного боргу; 12317,97грн пені; 2813,08грн судового збору; в позові відмовлено в частині стягнення 155,77грн пені; закрито провадження у справі в частині стягнення 32946,78грн основного боргу на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.
23.05.2022 представником позивача подано заяву про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00грн.
До заяви додано копію акту №4 прийому-передачі за договором про надання правової допомоги №1/11-21 від 01.11.2021, копію платіжного доручення №12156 від 21.06.2022, копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 17.01.2022, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, копію договору про надання правової допомоги №1/11-21 від 01.11.2021, а також докази надіслання заяви про ухвалення додаткового рішення відповідачу.
Ухвалою суду від 23.06.2022 заяву представника позивача від 22.06.2022 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат у справі №906/78/22 прийнято до розгляду; розгляд заяви призначено на 04.07.2022.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00грн.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча суд належним чином повідомляв його про час та місце розгляду заяви.
Суд враховує, що відповідно до ч.4 ст.244 ГПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Розглянувши заяву про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00грн, суд дійшов наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, одночасно з позовною заявою позивачем подано попередній розрахунок судових витрат, який складається з судового збору у розмірі 2815,41грн (а.с.77).
Приписами ч.8 ст.129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Судом встановлено, що представником позивача заяву про ухвалення додаткового рішення подано з дотриманням строків, визначених нормами ГПК України.
Частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.3 ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Судом звертає увагу на те, що додаткове судове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.
Відповідно до ст.59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу.
Реалізація кожним права на правову допомогу не може залежати від статусу особи та характеру її правовідносин з іншими суб'єктами права. Правову позицію щодо цього висловив Конституційний Суд України у рішенні від 16.11.2000 №13-рп/2000 у справі про право вільного вибору захисника.
Зокрема, в абзаці п'ятому пункту 5 мотивувальної частини зазначеного рішення визначається, що "закріпивши право будь-якої фізичної особи на правову допомогу, конституційний припис "кожен є вільним у виборі захисника своїх прав" (ч. 1 ст. 59 Конституції України) за своїм змістом є загальним і стосується не лише підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного, а й інших фізичних осіб, яким гарантується право вільного вибору захисника з метою захисту своїх прав та законних інтересів, що виникають з цивільних, трудових, сімейних, адміністративних та інших правовідносин".
Конституційне право кожного на правову допомогу за своєю суттю є гарантією реалізації, захисту та охорони інших прав і свобод людини і громадянина, і в цьому полягає його соціальна значимість.
Положеннями статті 16 ГПК України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Положеннями статті 16 ГПК України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Відповідно до приписів статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з приписами статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Господарський суд приймає до уваги, що у судовому засіданні 20.06.2022 представник ФОП Томчука А.М. усно повідомив про подання доказів, які підтверджують судові витрати протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Як вбачається з матеріалів справи правова допомога ФОП Томчуку А.М. надавалася адвокатом Кошліченко Володимиром Сергійовичем на підставі договору про надання правової допомоги №1/11-21, укладеного 01.11.2021 між адвокатським бюро "Володимира Кошліченка" в особі в.о. керуючого бюро - адвоката Кошліченко В.С. (адвокат) та ФОП Томчуком А.М. (клієнт) (а.с.105-106).
Пунктом 1.1 договору №1/11-21 передбачено, що клієнт замовляє та доручає адвокату надавати йому правову допомогу шляхом представництва, захисту, надання будь-якої правової допомоги та дій, що мають юридичне значення, згідно законодавства про види адвокатської діяльності з питання захисту прав та охоронюваних законом інтересів клієнта.
Адвокат надає клієнту правову допомогу, направлену на захист прав клієнта в судових органах будь-яких юрисдикцій та інстанцій, органах державної влади та місцевого самоврядування, перед підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності (п.1.2 договору №1/11-21).
Відповідно до п.3.4 договору №1/11-21, адвокат виконує свої обов'язки за договором в межах повноважень, визначених договором, а також завданнями (дорученнями) і довіреностями при їх наявності.
Згідно п.4.1.2 договору №1/11-21, за участь у кожному судовому засіданні, незалежно від тривалості судового засідання та можливих підстав для відкладення - 3000,00грн. При цьому окремо компенсуються витрати на відрядження.
У пункті 4.1.3. договору №1/11-21 сторони узгодили, що за досягнення позитивного для клієнта результату, яке полягає в задоволенні його позову, у т.ч. частковому, відмові в задоволенні позову пред'явленому до клієнта, клієнт виплачує адвокату гонорар успіху в розмірі 10% від суми задоволених вимог клієнта або від суми відмовленої у задоволенні у разі пред'явлення позову до клієнта.
Фактичний об'єм та загальна вартість наданої правової допомоги визначається сторонами в актах приймання-передачі наданих послуг (п.4.1.4 договору №1/11-21).
В підтвердження заявленого розміру витрат на правову допомогу, представником позивача надано акт №4 прийому-передачі від 21.06.2022 за договором про надання правової допомоги №1/11-21 від 01.11.2021, в якому викладено детальний опис робіт та розрахунок вартості наданих послуг (а.с.157), а саме:
- участь у судовому засіданні 20.06.2022 у справі №906/78/22 в Господарському суді Житомирської області -3000,00грн;
- гонорар у відповідності до п.4.1.3 договору про надання правової допомоги №1/11-21 від 01.11.2021 - 3000,00грн.
Загальна вартість наданих послуг становить 6000,00грн.
В той же час, ч.ч.1, 2 ст.124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Суд зазначає, що ФОП Томчук А.М. разом з одночасно з позовною заявою заявив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, який складався лише з судового збору у розмірі 2815,41грн, та не передбачав витрати на правову допомогу.
Суд приймає до уваги, що відповідно до ч.6 ст.129 ГПК України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Системний аналіз наведених положень законодавства свідчить про те, що за змістом ч.6 ст.129 ГПК України у суду виникає право відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, лише в частині перевищення заявлених до відшкодування витрат над тими, які були зазначені у попередньому розрахунку, і виключно у разі встановлення істотності такого перевищення.
Вказана правова позиція викладена в додатковій постанові Верховного Суду від 22.12.2021 у справі № 911/1815/20.
В обґрунтування заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, представник позивача зазначив, що причиною неподання розрахунку, під час подання позовної заяви був той факт, що дана справа є малозначною та позивач не мав наміру звертатися за професійною правничою допомогою, оскільки вважав, що відповідач визнає позов та не буде заперечувати обставини, викладені у позовній заяві. Однак на адресу позивача надійшов відзив, зі змісту якого стало зрозуміло, що відповідач частково не визнає позов та претендує на відшкодування судових витрат, пов'язаних з наданням професійної правничої допомоги, у зв'язку з чим позивач змушений був звернутись за професійною правничою допомогою, в межах раніше укладеного договору про надання правової допомоги №1/11-21 від 01.11.2021.
Разом з тим, вищевказані твердження представника позивача суд вважає необґрунтованими, огляду на наступне.
Так, представником позивача В.С. Кошліченко на електронну пошту суду 20.05.2020 подано клопотання, згідно якого останній просив суд у судовому засіданні 23.05.2022 розглядати справу за відсутності повноважного представника ФОП Томчука А.М., а також повідомити завчасно про дату і час розгляду справи у наступному судовому засіданні, у якому представник позивача мав намір приймати участь (а.с.103).
До поданого клопотання долучено копію договору про надання правової допомоги №1/11-21 від 01.11.2021, копію ордеру про надання правничої (правової) допомоги серії АР №1074984 від 17.01.2022, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №715 від 26.12.20218 (а.с.104-107).
Натомість, відзив на позовну заяву датований 07.06.2022 та надійшов на поштову адресу суду лише 13.06.2022 (а.с.122-124).
Таким чином, станом на момент написання (складання) відповідачем відзиву від 07.06.2022, адвокат В.С.Кошліченко вже був представником позивача та надавав правову допомогу, яку в подальшому включено до акту №4 прийому-передачі за договором про надання правової допомоги №1/11-21 від 01.11.2021.
З огляду на вищевикладене, матеріалами справи спростовано доводи представника позивача, що ФОП Томчук А.М. змушений був звернутись за професійною правничою допомогою лише після отримання відзиву на позовну заяву.
При цьому, як встановлено вище, майже за 7 місяців до оформлення такого відзиву, ФОП Томчук А.М. вже уклав договір з адвокатським бюро "Володимира Кошліченка" про надання правової допомоги та фактично міг передбачити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, про які не зазначив при поданні позовної заяви.
Аналіз зазначених у акті №4 прийому-передачі від 21.06.2022 послуг правничої допомоги, які надані адвокатом та погоджені ФОП Томчуком А.М. щодо їх обсягу та вартості, дає підстави дійти висновку, що такі послуги відповідають переліку та їх вартості, визначених у договорі про надання правової допомоги №1/11-21 від 01.11.20219, що відповідно свідчить про обізнаність ФОП Томчука А.М. та його адвоката щодо їх вартості на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку витрат на професійну правничу допомогу.
Враховуючи вищевикладені обставини та істотне перевищення суми судових витрат, заявленої до відшкодування від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, а також те, що ФОП Томчук А.М. та його представник міг передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку, господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість поданої заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №906/78/22, в зв'язку з чим відмовляє в її задоволенні.
Керуючись ст.ст. 123, 129, 221, 233, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні заяви представника ФОП Томчука А.М. про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №906/78/22 відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Соловей Л.А.
Віддрукувати: 3 прим.
1- у справу;
2-позивачу (рек); представнику позивача на ел. пошту kvs@dk.zp.ua;
3- відповідачу