майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"06" липня 2022 р. м. Житомир Справа № 906/127/22
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Лозинської І.В.,
секретаря судового засідання: Стретович Н. К.
без участі представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Фізичної особи-підприємця Буріка Олександра Вікторовича (м. Дніпро)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІКО" (Житомирська область, Бердичівський район, с. Мирне)
про стягнення 61 650,79 грн
ФОП Бурік О. В. звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з ТОВ "СПІКО" 61650,79 грн, з яких 60000,00 грн боргу за надані послуги з вантажного перевезення, 1149,00 грн інфляційних втрат, 501,79 грн відсотків за користування грошовими коштами, а також судових витрат.
Позовні вимоги обгрунтовані не виконанням відповідачем зобов'язання за договором про надання автотранспортних послуг на території України №4457 від 26.07.2021 в частині розрахунків за надані послуги із перевезення вантажу.
Ухвалою від 14.02.2022 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, постановив здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання суду (а. с. 60).
Ухвалою від 11.03.2022 господарський суд відклав підготовче засідання суду у зв'язку із введенням воєнного стану на всій території України (а. с. 71).
06.04.2022 на електронну адресу суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі уповноваженого представника та винесення рішення на підставі наявних у справі матеріалів (а. с. 73, 74).
Ухвалою від 06.04.2022 господарський суд продовжив термін підготовчого провадження у справі по 15.05.2022; відклав підготовче засідання суду (а. с. 76).
Ухвалою від 12.05.2022 господарський суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 08.06.2022 о 10:00 (а. с. 80).
08.06.2022 до суду від представника відповідача надійшло клопотання від 07.06.2022 про відкладення розгляду справи, у якому зазначено, що жодної кореспонденції відповідач не отримував, про справу дізнався із відомостей на сайті Господарського суду Житомирської області; повідомив про намір відповідача подати відзив на позовну заяву (а. с. 85 - 87).
08.06.2022 до суду від представника від дповідача надійшли клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та заява про внесення даних адвоката Кулачка Тараса Миколайовича до додаткових відомостей про учасника справи для доступу до електронної справи №906/172/22 (а. с. 88 - 94).
Ухвалою від 08.06.2022 господарський суд відклав розгляд справи по суті на 15.06.2022 о 12:00 для ознайомлення відповідача з матеріалами справи (а. с. 96).
15.06.2022 від відповідача до суду надійшло клопотання від 14.06.2022 про відкладення розгляду справи для надання можливості подання відзиву на позовну заяву, повторно посилається на факт не отримання кореспонденції по справі; зазначає, що строк на подання відзиву закінчиться 23.06.2022, оскільки представник відповідача із матеріалами справи ознайомився 08.06.2022 (а. с. 100, 101).
Ухвалою від 15.06.2022 господарський суд відклав розгляд справи по суті на 24.06.2022 о 12:00; витребував у відповідача письмове пояснення щодо отримання 19.02.2022 від Господарського суду Житомирської області поштової кореспонденції згідно з трекінгом поштових відправлень від 11.03.2022 (а. с. 105).
Ухвалою від 24.06.2022 господарський суд відклав розгляд справи по суті на 06.07.2022 о 12:00; повторно зобов'язав відповідача надати письмове пояснення щодо отримання 19.02.2022 від Господарського суду Житомирської області поштової кореспонденції згідно з трекінгом поштових відправлень від 11.03.2022 (а. с. 111).
Станом на 06.07.2022 відповідач вимоги ухвал господарського суду від 15.06.2022 та 24.06.2022 не виконав.
Сторони повноважних представників в засідання суду не направили.
Відповідач правом на надання відзиву на позов, передбаченим ст.165 ГПК України не скористався.
За ч. 9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Подання заяв по суті справи є правом учасників процесу (ч.4ст.161 ГПК України).
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом від 17.07.1997 гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, в якій вона є стороною.
Враховуючи викладене та виходячи з того, що участь в судовому засіданні є правом, а не обов'язком сторони, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
1. Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.
26.07.2021 між Фізичною особою-підприємцем Буріком О. В. (далі - виконавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спіко" (далі - замовник/відповідач) укладено договір про надання автотранспортних послуг на території України №4457, відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов'язується прийняти та доставити автомобільним транспортом довірений йому замовником вантаж (згідно з товарно-транспортною накладною) до пункту призначення і видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а також надати інші допоміжні автотранспортні послуги, а замовник зобов'язується сплатити за надані послуги встановлену плату.
Згідно п. 1.2 виконання кожного перевезення, в рамках даного договору, оформлюється окремим замовленням на конкретне перевезення у формі заявки, яка може бути складена як у письмовій, так і в усній формі.
Пунктом 3.1 договору встановлено, що розмір плати за перевезення вантажів визначається перед кожним окремим перевезенням.
Замовник проводить оплату послуг виконавця за перевезення вантажу та інших пов'язаних з перевезенням послуг протягом 30 банківських днів з моменту отримання оригіналів документів (рахунку-фактури, акту виконаннях робіт, податкових накладних, товарно-транспортних накладних), якщо інший порядок розрахунків не обумовлений перед виконанням перевезення (п. 3.2 договору).
Відповідно до п. 4.1.1 договору сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором відповідно до договору та законодавством України.
Даний договір набирає чинності з 26.07.2021 і діє до 31.12.2021 включно (п. 7.1 договору).
Згідно з п. 7.2 договору у випадку, якщо за 30 днів до завершення дії договору, жодна із сторін письмово не повідомила іншу сторону про намір припинити дію договору, то термін дії договору автоматично продовжується на кожен наступний календарний рік.
Позивач стверджує, що на виконання умов цього договору здійснив перевезення вантажу згідно із заявками відповідача, зокрема за договором-заявкою на здійснення транспортного перевезення №2907 від 29.07.2021 (а. с. 23), проте відповідач за надані послуги перевезення в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого у ТОВ "Спіко" утворилась заборгованість у розмірі 60000,00 грн.
Вищевказані обставини спонукали позивача звернутись з позовною заявою до господарського суду.
Крім суми основного боргу, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 501,79 грн 3% річних та 1149,00 грн інфляційних втрат.
2. Норми права (нормативно - правові акти), які застосував господарський суд.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. (ч. 2 ст. 509 ЦК України)
За приписами ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
За ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 306 ГК України перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.
Частиною 2 ст. 306 ГК України визначено, що суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.
Згідно ч. 1, ч. 2 та 3 ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень. Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов'язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі.
Аналогічні положення про перевезення містяться в ст. 909 ЦК України.
Частина 1 ст. 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ст. 311 ГК України плата за перевезення вантажів та виконання інших робіт, пов'язаних з перевезенням, визначається за цінами, встановленими відповідно до законодавства.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
3. Щодо закриття провадження в частині позовних вимог.
06.07.2022 на електронну пошту суду від позивача надійшла заява про зменшення ціни позову, у якій просить суд закриття провадження у справі в частині стягнення 12 500,00 грн основного боргу, у зв'язку із частковою його сплатою відповідачем. До поданої заяви, яку суд розцінює як заяву про закриття провадження, позивачем додано: копію рахунок на оплату №204 від 01.07.2022, виданий ТОВ "Спіко", на загальну суму 52500,00 грн та копію платіжного доручення №13091 від 04.07.2022 про сплату позивачу 5000,00 грн (а. с. 114 - 116).
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Зважаючи на часткове погашення відповідачем заборгованості з оплати за договором про надання автотранспортних послуг на території України №4457 від 26.07.2021 у розмірі 12500,00 грн, суд дійшов висновку, що в цій частині відсутній предмет спору на підставі п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України.
Таким чином, слід вважати заявленим до розгляду спір про стягнення з ТОВ "СПІКО" 47500,00 грн боргу за надані послуги з вантажного перевезення, 1149,00 грн інфляційних втрат, 501,79 грн 3% річних, а також судових витрат.
4. Щодо вимоги позивача про стягнення основного боргу у сумі 47500,00 грн.
Позивач здійснив перевезення вантажу згідно із заявками відповідача, що підтверджується товарно-транспортними накладними: №272 від 28.07.2021, №295 від 10.08.2021, №324 від 07.09.2021 та №336 від 20.09.2021 (а. с. 21-22, 28-29, 34-35, 39-40), на яких проставлено підписи вантажовідправника (відповідача), експедитора (позивача) та вантажоодержувача.
У матеріалах справи є такі акти надання послуг з автотранспортного перевезення вантажу за маршрутом с. Мирне, Бердичівський район, Житомирська обл. - Дніпро, підписані сторонами спору:
- №427 від 29.07.2021 на суму 15000,00 грн (з ПДВ) (а. с. 24);
- №461 від 11.08.2021 на суму 15000,00 грн (з ПДВ) (а. с. 31);
- №506 від 08.09.2021 на суму 15000,00 грн (з ПДВ) (а. с. 37);
- №530 від 21.09.2021 на суму 15000,00 грн (з ПДВ) (а. с. 43);
Одночасно позивачем було виставлено відповідачу рахунки на оплату відповідно до даних актів (а. с. 25, 30, 36, 42).
Станом на дату розгляду справи відповідач здійснив часткове погашення суми основного боргу у сумі 12500,00 грн.
Зважаючи на викладені обставини, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу залишок боргу за надані послуги з вантажного перевезення у розмірі 47500,00 грн.
5. Щодо обґрунтованості позову в частині стягнення 1149,00 грн інфляційних втрат та 501,79 грн 3% річних згідно з розрахунками позивача.
5.1. Під час перевірки розрахунку інфляційних втрат, здійсненого позивачем, судом встановлено таке (а. с. 3, 4).
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць , у якому мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України.
Судом перевірено розрахунок інфляційних втрат, внаслідок чого встановлено, що розмір інфляційних втрат є більшим, ніж заявлено позивачем до стягнення.
Оскільки позивач не скористався правом на збільшення позовних вимог в частині донарахованих інфляційних втрат, до задоволення підлягають інфляційні втрати в сумі 1149,00 грн, тобто в межах заявлених ним позовних вимог.
5.2. Під час перевірки здійсненого позивачем розрахунку 3% річних, судом встановлено таке (а. с. 4).
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та сплати неустойки за прострочення виконання зобов'язання.
За своїми ознаками, 3% річних є платою за користування чужими коштами в період прострочення виконання відповідачем його договірного зобов'язання.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3 % річних за допомогою правового порталу України "Ліга Закон" - "Калькулятор підрахунку заборгованості та штрафних санкцій", судом встановлено його правильність.
Тому задоволенню підлягає 3 % річних у заявленій сумі 501,79 грн.
7. Висновок господарського суду за результатами розгляду позовної заяви.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Позивачем доведено суду обґрунтованість заявлених позовних вимог належними та допустимими доказами у справі.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню на суму 49150,79 грн, з яких 47500,00 грн боргу, 1149,00 грн інфляційних втрат , 501,79 грн 3% річних.
8. Розподіл судових витрат між сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.
Питання про розподіл витрат на правову допомогу під час ухвалення рішення судом не розглядалося.
Розподіл судових витрат після ухвалення рішення вирішується в порядку ст. 221 ГПК України.
Керуючись ст. 123, 129, п. 2 ч. 1 ст. 231, ст. 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Закрити провадження у справі №906/127/22 в частині стягнення з відповідача 12500,00 грн основного боргу на підставі п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України.
2. Позов задовольнити.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СПІКО" (13313, Житомирська область, Бердичівський район, с. Мирне, вул. Володарського, 151 А, код ЄДРПОУ 30741101) на користь Фізичної особи-підприємця Буріка Олександра Вікторовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ):
- 47500,00 грн основного боргу;
- 1149,00 грн інфляційних втрат;
- 501,79 грн 3% річних;
- 2481,00 грн судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 07.07.22
Суддя Лозинська І.В.
Віддрукувати:
1 - в справу
2 - позивачу на електронні адреси: ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2
3 - відповідачу на електронні адреси: sales@water.ua та ІНФОРМАЦІЯ_3