Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"16" серпня 2007 р. Справа № 37/420-06
вх. № 11360/4-37
Колегія суддів господарського суду в складі:
Головуючий суддя Доленчук Д. О.
суддя Прохоров С.А.
суддя Шарко Л.В.
при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.
за участю представників сторін:
прокурора - Балаклицький В.В. за посвідченням № 174 від 22.12.2004 р. позивача - директора Лінник А.І.
1-го відповідача - Федорова І.В. за довіреністю № 02-16/49 від 12.01.07р.
2-го відповідача - не з'явився
розглянувши справу за позовом ТОВ "Агро-Сервіс" ЛТД, с. Вікнено
до 1. Золочівської районної державної адміністрації Харківської області,смт. Золочів та 2. ВДК Харківської області, м. Харків
за участю Прокуратури Харківської області, м. Харків
про стягнення 20807280,52 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Сервіс" ЛТД (позивач) звернулося до господарського суду з позовом щодо стягнення з Золочівської районної державної адміністрації Харківської області (1-ий відповідач) 4807280,52 грн. матеріального збитку та 16000000 грн. моральної шкоди. В обґрунтування позову позивач посилається на те, що діями 1-го відповідача, а саме незаконним розпорядженням голови Золочівської районної державної адміністрації Харківської області № 171 від 06.03.2003 р., яким було скасовано його розпорядження № 121 від 11.03.1997 р. про передачу позивачу у постійне користування земельної ділянки загальною площею 467 га, позивачу було спричинено матеріальні збитки у вигляді не одержаного прибутку та моральної шкоди.
Позивач, через канцелярію господарського суду 08.08.2007 р. за вх. № 16941, надав письмові пояснення по справі, які господарським судом залучаються до матеріалів справи.
Позивач, через канцелярію господарського суду 14.08.2007 р. за вх. № 17507, надав листа про вирішення справи по суті, який господарським судом залучається до матеріалів справи.
Позивач, через канцелярію господарського суду 14.08.2007 р. за вх. № 17508, надав письмові пояснення по справі, які господарським судом залучаються до матеріалів справи.
Ухвалою Заступника голови господарського суду Харківської області від 16.08.2007 року призначена для розгляду справи № 37/420-06 колегія суддів у складі: головуючий колегією суддя Доленчук Д.О., суддя Прохоров С.А. та суддя Шарко Л.В.
Прокурор, позивач та 1-й відповідач до початку судового засідання надали узгоджене клопотання про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.
2-й відповідач в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, але, через канцелярію господарського суду 16.08.2007 р. за вх. № 17796, надав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з зайнятістю представника 2-го відповідача, яке господарським судом не задовольняється, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті та ухвалення законного та обґрунтованого рішення по справі.
Прокурор, через канцелярію господарського суду 16.08.2007 р. за вх. № 17785, надав копію відповіді прокуратури Харківської області на звернення позивача, яка господарським судом залучаються до матеріалів справи.
Позивач у судовому засіданні підтримує позовні вимоги в повному обсязі.
Прокурор та 1-й відповідач проти задоволення позову заперечують у повному обсязі.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Суд, вислухавши позивача, прокурора та 1-го відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
15 грудня 1989 року на засновницькому зборі підприємства «Світанок» бу ло ухвалене рішення про створення орендного підприємства «Світанок» в Золо чівському районі Харківської області і затверджений його Статут. 10 березня 1990 року рішенням виконкому Золочівського районної ради народних депута тів № 240, зареєстрований статут орендного підприємства «Світанок».
24 травня 1990 року між Довжицькою сільською радою і орендним під приємством «Світанок» було укладено договір оренди землі строком на 25 років в кількості 547,6 га. Згідно п. 5.4. даного договору зміна власника орен дованого майна або орендатора не є підставою для зміни умов договору.
02 грудня 1992 року розпорядженням представника Президента України Золочівської держадміністрації за № 217, зареєстровано ТОВ «Агро-сервіс ЛТД» в Золочівському районі Харківської області. Підставою для реєстрації з'явилося рішення засновників від 10.02.1992 року.
Рішенням загального збору орендного підприємства «Світанок» від 20.11.1992 року, останній реорганізований шляхом приєднання до ТОВ «Аг ро-сервіс ЛТД», внаслідок чого ТОВ «Агро-сервіс ЛТД» стало правоприємником орендного підприємства «Світанок».
Розпорядженням голови Золочівської держадміністрації від 11.03.1997 року № 121 ТОВ «Агро-сервіс ЛТД» була передана в постійне користування земля загальною площею 467 га. Цим же розпорядженням визнаний недійс ний договір оренди землі, укладений між Довжицькою сільською радою і орендним підприємством «Світанок».
06.05.1997 року головою Золочівської районної ради народних депутатів ТОВ «Агро-Сервіс ЛТД» видано Державний акт на право постійного користування землею на площу 471,2 га.
25.02.2003 року прокурором Золочівського району Харківської області внесено протест на розпорядження голови Золочівської районної державної адміністрації від 11.03.1997 року № 121.
Задовольняючи протест прокурора, голова Золочівської районної державної адміністрації прийняв розпорядження № 71 від 06.03.2003 року про скасування розпорядження № 121 від 11.03.1997 року.
21.03.2003 року голова Золочівської районної державної адміністрації прийняв розпорядження № 85, яким визнав недійсним державний акт на право постійного користування землею серії ХР-13-00-000495 № 28, виданий ТОВ "Агро-Сервіс ЛТД".
Рішенням господарського суду Харківської області від 30 жовтня 2003 року за позовом ТОВ "Агро-Сервіс ЛТД" про визнання недійсним розпорядження Золочівської районної державної адміністрації № 71 від 06.03.2003 року та № 85 від 21.03.2003 року позовні вимоги позивача було задоволено повністю та визнано недійсними розпорядження Золочівської районної державної адміністрації № 71 від 06.03.2003 року про скасування розпорядження голови Золочівської районної державної адміністрації № 121 від 11.03.1997 року та№ 85 від 21.03.2003 року.
11 лютого 2004 року постановою Харківського апеляційного господарського суду за апеляційною скаргою Золочівської районної державної адміністрації Харківської області частково було скасовано рішення Господарського суду Харківської області від 30 жовтня 2003 року. В частині визнання недійсним розпорядження голови Золочівської районної державної адміністрації Харківської області від 21.03.2003 року № 85 рішення Господарського суду Харківської області від 30.10.2003 року залишено без змін.
14 липня 2004 року постановою Вищого господарського суду України та 28 жовтня 2004 року ухвалою Верховного суду України постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.02.2004 року залишено без змін.
Оскільки Харківським апеляційним Господарським судом у мотивувальній частині постанови підтверджено недійсність розпорядження Золочівської районної державної адміністрації Харківської області від 11.03.1997 року №121 «Про надання земельної ділянки в постійне користування товариству з обмеженою відповідальністю фірмі «Агро-Сервіс Лтд" з мотивів його невідповідності вимогам чинного, на час його прийняття, законодавства, рішення є недійсним з моменту його прийняття, ніколи не породжувало права і обов'язки відповідача, та не набуло статусу правового акту індивідуальної дії. Таким чином, у позивача ніколи не виникало право постійного користування земельною ділянкою, та державний акт, який посвідчує це неіснуюче право, є також недійсним з моменту його остаточного оформлення.
06 вересня 2004 року рішенням Господарського суду Харківської області за позовом Золочівської районної державної адміністрації було зобов'язано ТОВ "Агро-Сервіс ЛТД" передати оригінал Державного акту на право постійного користування землею серії ХР-13-00-000495 № 28 органу, що його видав, тобто Золочівській РДА. Крім того, суд роз'яснив, що предметом спору може бути лише документ, на підставі якого виданий Державний акт на право постійного користування землею. Після скасування такого документу Державний акт підлягає анулюванню та не дає права землекористувачеві на використання землі. Такий Державний акт підлягає поверненню органу, що його видав.
10.11.2004 року відділом Державної виконавчої служби Золочівського районного управління юстиції було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на підставі наказу господарського суду Харківської області № А-46/126-04 виданого 24.09.2004 року після набрання законної сили рішенням від 06.09.2004 року. Цим наказом було поставлено вимогу зобов'язати ТОВ "Агро-Сервіс ЛТД" передати примірник /оригінал/ Державного акту на право постійного користування землею від 06.05.1997р. серії ХР-13-00-000495 № 28Золочівській РДА. Крім того, а ні рішення Господарського суду Харківської області від 06.09.2004 року, а НІ постанова про відкриття виконавчого провадження ТОВ "Агро-Сервіс ЛТД" не оскаржило у встановленому законом порядку.
Таким чином ТОВ «Агро-Сервіс ЛТД» втратило право користування земельною ділянкою, на яку йому було видано Державний акт на право постійного користування землею серії ХР-13-00-000495 № 28 та повинно було повернути його оригінал органу, що його видав для анулювання.
Землі, які раніше знаходилися у ТОВ "Агро-Сервіс ЛТД", на законних підставах було передано на умовах оренди трьом суб'єктам господарювання: ТОВ "Слобожанка", ТОВ "Укрекоінвест" та ФГ "Росток-1" після того, як ТОВ «Агро-Сервіс ЛТД» втратило право користування цією землею 06 березня 2003 року.
За таких обставин господарський суд приходить к висновку, що дії Золочівської РДА були законними, ґрунтувалися виключно на рішеннях судових органів та нормах діючого законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 22 Цивільного кодексу України особі, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно ч.2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: - втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); - доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Господарським судом встановлено, що факту порушень цивільних прав позивача з боку Золочівської райдержадміністрації не встановлено ані судовими органами, ані контролюючими органами, куди неодноразово звертався позивач, у зв'язку з чим суд приходить к висновку, що між діями Золочівської райдержадміністрації та понесеними збитками позивача відсутній причиний зв'язок, тому вимога позивача про стягнення 4807280,52 грн. матеріального збитку є не обґрунтованою та є такою, що не підлягає задоволенню.
Крім того, позивач вказує на те, що дії 1-го відповідача спричиняли порушення нормального функціонування підприємства, керівнику підприємства були заподіяні моральні та фізичні страждання, на даний час ділова репутація позивача підірвана та принижена, у зв'язку з чим позивач просить стягнути на свою користь завдану моральну шкоду у розмірі 16000000,00 грн.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.95р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній осіб незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Під моральною шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошення комерційної таємниці, а також вчинення дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив до її діяльності.
При вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди суд повинен з'ясувати наявність такої шкоди, протиправність діяння, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діянням.
На підставі вищевикладеного господарський суд в задоволення стягнення з відповідачів на користь позивача 16000000,00 грн. моральної шкоди відмовляє, оскільки позивачем суду недоведена наявність причинного зв'язку між шкодою у розмірі 16000000,00 грн. та діями 1-го відповідача.
За таких обставин, господарський суд вважає, що позовні вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, сплачене позивачем державне мито та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у разі відмови в позові повністю покладаються на позивача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 22 Цивільного кодексу України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.95р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -
В задоволенні клопотання 2-го відповідача про відкладення розгляду справи відмовити.
В задоволенні позову відмовити.
Головуючий суддя Доленчук Д. О.
суддя Прохоров С.А.
суддя Шарко Л.В.