30.10.2006 Справа № А31/201-06
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді
Білецької Л.М. -доповідача
суддів
Науменка І.М., Голяшкіна О.В.
при секретарі судового
засідання: Клименко Ю.І.
за участю представників
сторін:
від позивача:
від відповідача:
Представники сторін у судове засідання не з"явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий ріг
на постанову
від 05.07.06 року
господарського суду
Дніпропетровської області
у справі
№ А31/201-06
за позовом
відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий ріг
до
Дніпропетровської митниці, м. Дніпропетровськ
про
оскарження дій.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від
5 липня 2006 року у справі № А31/201-06 (суддя Мороз В.Ф.) відмовлено позивачеві в задоволенні позовних вимог до Дніпропетровської митниці про зобов'язання останньої вчинити запис про фактичне вивезення експортованих товарів за межі митної території України.
Постанова мотивована тим, що позивач як експортер по зовнішньоекономічній угоді здійснив поставку (вивезення) за межі митної території України товару за вантажними митними деклараціями, але відповідач не надав йому підтвердження про фактичне вивезення експортованих товарів правомірно, тому, що фактично товар був вивезений у меншому розмірі, ніж це зазначено у ВМД, тобто фактичного повного вивезення товарів, задекларованих у ВМД, не відбулося.
Позивач не погодився з таким рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою. Посилається на те, що у матеріалах справи відсутні докази для таких висновків суду, якими могли б бути митна справа про порушення митних правил, відповідні акти митного огляду, які б могли підтвердити невідповідність товарів тим відомостям, які зазначені у ВМД. Така неправомірна поведінка митниці порушує право позивача на отримання бюджетного відшкодування. Просить скасувати постанову, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог та відшкодування з відповідача понесеного ним судового збору.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач з доводами апеляційної скарги не погоджується зазначає, що судом першої інстанції було повно і всебічно з'ясовано обставини справи підтверджені доказами, прийняте рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права. Просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.09.2006 року відкрито апеляційне провадження, ухвалою від 14.09.2006 року розгляд справи призначено на 02.10.06 року, 02.10.06 року була оголошена перерва до 30.10.2006 року.
Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Дослідивши докази у справі, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції слід залишити без змін з таких підстав.
З матеріалів справи видно, що на виконання умов зовнішньоекономічного контракту, укладеного між позивачем і нерезидентом (а.с.8) позивач здійснив переміщення через митний кордон України товару- металу через митницю на кордоні- Ізмаїльську митницю за вантажними митними деклараціями (а.с.12-19). Митниця на кордоні виявила невідповідність кількості товару тим даним, які вказані у вантажних митних деклараціях. Зокрема, по ВМД 110000004/5/504455- недостача металу складає 430 кг з посиланням на акт митного огляду №3/05, № 6/05 від 15.06.05 р.(а.с.13), по інших ВМД недостача металу складає 460 кг(акт митного огляду 11/0 від 17.06.05 р.,18,65 т(акт №1/05 від 12.06.05 р., 830 кг (акт від 17.06.05 р. № 10/0). Таким чином, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що товар позивачем вивезений не в повному обсязі і цей висновок не спростований позивачем ні у апеляційній скарзі. ні у судовому засіданні апеляційного суду. Зважаючи на ці обставини інспектором Ізраїльської митниці як митниці на кордоні на зворотньому боці ВМД з номерною печаткою інспектора вчинено надписи “вантаж вивезено за межі митної території України» і вказано фактичний обсяг вивезеного вантажу. Такі дії Ізмаїльської митниці узгоджуються з вимогами п.3.12-3.13 “Положення про порядок здійснення контролю за доставкою вантажів у митницях призначення», затвердженого наказом Державної митної служби України від 8 грудня 1998 року № 771, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 22.01.1999 р. за №42/3335, у яких зазначено, що пропуск товарів через митний кордон України здійснюється в кількості, що не перевищує кількості товарів, зазначеної у ВМД. При частинному надходженні експортного вантажу в митницю призначення, зокрема при подрібненні партії товарів, що перевозяться залізничним транспортом (декілька транспортних засобів), ведеться облік фактичного вивезення за межі митної території України товарів, що входять до складу задекларованої в одній ВМД партії. Для цього на зворотньому боці четвертого основного аркуша ВМД, вилученого під час митного оформлення першої частини експортного відправлення, посадовою особою митниці вчиняється запис : вивезено/кількість/ дата і № накладної/ залишок квоти/ підпис посадової особи. Такий запис обов'язково засвідчується відбитком особистої номерної печатки посадової особи, що проводив митне оформлення. Тому є правильним вчинення на зворотньому боці ВМД посадовою особою Ізмаїльської митниці запису про фактичний обсяг товару, вивезеного за межі митної території України. Дії Ізмаїльскої митниці позивачем не оспорені, незаконними не визнані.
Між тим, позивач не надав суду доказів того, що товар який ним задекларований, вивезений за межі митної України у повному обсязі.
Суд першої інстанції також правильно послався на Порядок підтвердження відомостей про фактичне вивезення товарів за межі митної території України, затверджений Наказом Державної митної служби України, ДПА України від 21 березня 2002 року №163/121, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 26 березня 2002 року за № 295/6583, відповідно до якого запис про фактичне вивезення товару вчиняється тільки у разі відсутності зауважень та на підставі підтвердження про фактичне вивезення товарів за межі митної території України. Оскільки відбулося тільки часткове вивезення товару, то у відповідача відсутні і правові підстави для вчинення запису про повне вивезення товару, що може призвести до завищення бюджетного відшкодування.
Доводи, приведені в апеляційній скарзі , не можуть бути підставою для скасування постанови, тому що позивач вивіз товар не в повному обсязі, що засвідчено митницею на кордоні, дії якої не оспорені.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 167, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий ріг - залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від
5 липня 2006 року у справі № А31/201-06 -без змін.
Постанова може бути оскаржена у місячний строк до Вищого господарського Суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд.
Головуючий Л.М.Білецька
Суддя І.М. Науменко
Суддя О.В. Голяшкін