30 червня 2022 року
м. Київ
Справа № 826/9960/15
Провадження № 11-1403апп18
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Золотнікова О. С.,
суддів Британчука В. В., Власова Ю. Л., Григор'євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Прокопенка О. Б., Сімоненко В. М., Ткача І. В., Ткачука О. С., Штелик С. П.
розглянула звіт Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про виконання постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року (на виконання ухвали Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2022 року про встановлення судового контролю) у справі № 826/9960/15 за позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Терра банк» Ірклієнка Юрія Петровича (далі - уповноважена особа, ПАТ «Терра банк», Фонд відповідно) та Фонду про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії та
У травні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до уповноваженої особи та Фонду, у якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність відповідачів щодо розгляду звернень позивачки та задоволення її вимог про усунення порушення бухгалтерського (банківського) обліку вкладу ОСОБА_1 і поновлення банківської проводки за квитанцією від 07 серпня 2014 року № 96834 на суму 1 тис. 200 доларів США за вкладним рахунком № НОМЕР_1 ;
- зобов'язати відповідачів усунути порушення бухгалтерського (банківського) обліку вкладу позивачки шляхом поновлення банківської проводки за квитанцією від 07 серпня 2014 року № 96834 на суму 1 тис. 200 доларів США за вкладним рахунком № НОМЕР_1 ;
- зобов'язати відповідачів внести ОСОБА_1 до переліку й реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами відповідно до Закону України від 23 лютого 2012 року № 4452-VI «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», запис щодо обліку суми вкладу ОСОБА_1 за договором вкладу «Родинний» від 05 серпня 2014 року № ВДР-163660:840 у загальному розмірі 3 тис. 600 доларів США та нарахованих за вкладом відсотків.
Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 22 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року, закрив провадження у справі в частині позовних вимог про: визнання протиправною бездіяльності відповідачів щодо розгляду звернень позивачки та задоволення вимог про усунення порушення бухгалтерського (банківського) обліку вкладу ОСОБА_1 і поновлення банківської проводки за квитанцією від 07 серпня 2014 року № 96834 на суму 1 тис. 200 доларів США за вкладним рахунком № НОМЕР_1 ; зобов'язання відповідачів усунути порушення бухгалтерського (банківського) обліку вкладу позивачки шляхом поновлення банківської проводки за квитанцією від 07 серпня 2014 року № 96834 на суму 1 тис. 200 доларів США за вкладним рахунком № НОМЕР_1 .
Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 22 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року, в задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовив.
Велика Палата Верховного Суду постановою від 27 лютого 2019 року залишила без задоволення касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2015 року про закриття провадження у справі в частині позовних вимог та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року, а вказані судові рішення залишила без змін. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року задовольнила частково: скасувала вказані судові рішення та ухвалила нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнила частково: зобов'язала уповноважену особу включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, та подати до Фонду додаткову інформацію про ОСОБА_1 як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за договором банківського вкладу (депозиту) від 05 серпня 2014 року № ВДР-163660:840 у національній валюті України в сумі, еквівалентній 1 (одній) тис. 200 (двомстам) доларам США, виходячи з офіційного курсу гривні до долара США, встановленого Національним банком України на день початку процедури виведення Фондом ПАТ «Терра банк» з ринку та здійснення тимчасової адміністрації. В іншій частині позовних вимог відмовила.
Велика Палата Верховного Суду додатковою постановою від 29 травня 2019 року вирішила питання про судові витрати шляхом стягнення з Фонду на користь ОСОБА_1 витрат на сплату судового збору в розмірі 87 грн.
Окружний адміністративний суд міста Києва ухвалою від 29 червня 2021 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2021 року, заяву ОСОБА_1 про встановлення способу і порядку виконання рішення задовольнив частково: змінив спосіб і порядок виконання постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року в частині задоволення позову, встановивши новий спосіб і порядок виконання судового рішення, а саме стягнути з Фонду на користь ОСОБА_1 відшкодування за договором банківського вкладу (депозиту) від 05 серпня 2014 року № ВДР-163660:840 у національній валюті України в сумі, еквівалентній 1 (одній) тис. 200 (двомстам) доларам США, виходячи з офіційного курсу гривні до долара США, встановленого Національним банком України на день початку процедури виведення Фондом ПАТ «Терра банк» з ринку та здійснення тимчасової адміністрації.
ОСОБА_1 в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) звернулася до Великої Палати Верховного Суду із клопотанням про встановлення судового контролю за виконанням постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року в цій справі, у якому просила: зобов'язати Фонд подати у визначений судом строк звіт про виконання постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року; за наслідками розгляду такого звіту вирішити питання про накладення штрафу на керівника Фонду.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 12 січня 2022 року клопотання ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року задовольнила частково: встановила строк подання звіту про виконання постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 826/9960/15; зобов'язала Фонд протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії вказаної ухвали подати до Великої Палати Верховного Суду звіт про виконання постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 826/9960/15.
11 лютого 2022 року від Фонду надійшов звіт про виконання постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року (на виконання ухвали Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2022 року про встановлення судового контролю).
У звіті про виконання судового рішення у справі № 826/9960/15 Фонд зазначає про повне виконання постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року в строк, установлений в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2022 року.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 15 лютого 2022 року надала ОСОБА_1 десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для подання письмових пояснень щодо вказаного звіту Фонду.
30 травня 2022 року засобами електронного зв'язку позивачка направила на адресу Великої Палати Верховного Суду письмові пояснення щодо звіту Фонду, що містять клопотання про накладення штрафу на керівника Фонду в сумі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Письмові пояснення обґрунтовані тим, що, по-перше, Фонд подав звіт про виконання судового рішення з пропуском установленого судом п'ятнадцятиденного строку. По-друге, після набрання постановою Великої Палати Верховного Суду законної сили з дати її прийняття - 27 лютого 2019 року як Фонд, так і його уповноважені особи на ліквідацію банку, користуючись прогалинами в національному законодавстві та відсутністю дієвих механізмів ефективного примусу з боку органів державної виконавчої служби, ухилялися від виконання цього судового рішення, зокрема, шляхом вчинення дій з подання на державну реєстрацію пакета документів про припинення ПАТ «Терра банк» як юридичної особи, а також шляхом вчинення інших дій, спрямованих на унеможливлення виконання судового рішення. Фактичне виконання рішення суду відбулось лише 16 лютого 2022 року, тобто через три роки після набрання ним законної сили. Таке виконання рішення суду не є своєчасним, а через знецінення грошових коштів унаслідок інфляції та завдання позивачці моральної шкоди не може вважатися таким, що здійснено в повному обсязі. Відтак, на думку позивачки, на керівника Фонду має бути накладений штраф у порядку, передбаченому частиною другою статті 382 КАС України.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 06 червня 2022 рокупризначила справу № 826/9960/15 для розгляду звіту Фонду про виконання постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року в порядку письмового провадження без виклику її учасників.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та звіт про виконання судового рішення, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про його прийняття з таких підстав.
Стаття 129-1 Конституції України визначає, що контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частини другої статті 382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Отже, з указаних законодавчих положень вбачається, що суд може вжити заходів реагування в контексті судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу, відповідальну за виконання рішення суду.
Водночас Велика Палата Верховного Суду зауважує, що такі заходи судового контролю застосовуються в разі неподання звіту суб'єктом владних повноважень про виконання рішення суду або якщо зазначені в поданому звіті причини невиконання чи неповного виконання судового рішення є неповажними.
Як убачається з матеріалів справи, 31 січня 2020 року старший державний виконавець відділу ДВС Шемет О. В. постановою ВП № 60127544 відкрив виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 826/9960/15, виданого 11 вересня 2019 року Окружним адміністративним судом міста Києва, про зобов'язання уповноваженої особи включити ОСОБА_1 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, та подати до Фонду додаткову інформацію про ОСОБА_1 як вкладника, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за договором банківського вкладу (депозиту) від 05 серпня 2014 року № ВДР-163660:840 у національній валюті України в сумі, еквівалентній 1 (одній) тис. 200 (двомстам) доларам США, виходячи з офіційного курсу гривні до долара США, встановленого НБУ на день початку процедури виведення Фондом ПАТ «Терра банк» з ринку та здійснення тимчасової адміністрації (а. с. 129, 130, т. 2).
Згідно з ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 червня 2021 року у цій справі, яка набрала законної сили 04 листопада 2021 року, змінено спосіб і порядок виконання постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року в частині задоволення позову тавстановлено новий спосіб і порядок виконання цього судового рішення, а саме: стягнуто з Фонду на користь ОСОБА_1 відшкодування за договором банківського вкладу (депозиту) від 05 серпня 2014 року № ВДР-163660:840 у національній валюті України в сумі, еквівалентній 1 (одній) тис. 200 (двомстам) доларам США, виходячи з офіційного курсу гривні до долара США, встановленого НБУ на день початку процедури виведення Фондом ПАТ «Терра банк» з ринку та здійснення тимчасової адміністрації.
31 січня 2022 року Фонд отримав копію ухвали Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2022 року про встановлення судового контролю, якою встановлено строк подання звіту про виконання постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 826/9960/15 та зобов'язано Фонд протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії вказаної ухвали подати до Великої Палати Верховного Суду звіт про виконання постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 826/9960/15.
11 лютого 2022 року засобами електронного зв'язку Фонд подав до Великої Палати Верховного Суду звіт про виконання постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року.
Разом зі звітом про виконання судового рішення Фонд направив до суду, зокрема, копію платіжного доручення від 09 лютого 2022 року № 327, відповідно до якого на рахунок Державної казначейської служби № UA318201720355269001000700396 перераховано 16 038,52 грн.
З Автоматизованої системи виконавчого провадження вбачається, що виконавче провадження № 60127544 завершене.
Позивачка в письмових поясненнях на поданий Фондом звіт звертає увагу, зокрема, на пропуск боржником установленого судом п'ятнадцятиденного строку подання звіту.
Проте за наслідком розгляду такого звіту Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що Фонд подав звіт у визначений судом п'ятнадцятиденний строк, а також виконав постанову Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року, що підтверджується копією платіжного доручення від 09 лютого 2022 року № 327,яку додано до звіту про виконання судового рішення.
Разом з тим із письмових пояснень на поданий Фондом звіт також убачається, що ОСОБА_1 не погоджується з тим, що фактичне виконання рішення суду відбулось лише 16 лютого 2022 року, тобто через три роки після набрання ним законної сили. На думку позивачки, таке виконання рішення суду не є своєчасним, а через знецінення грошових коштів унаслідок інфляції та завдання позивачці моральної шкоди не може вважатися таким, що здійснено в повному обсязі. Відтак на керівника Фонду має бути накладений штраф у порядку, передбаченому частиною другою статті 382 КАС України.
Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Стаття 23 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів.
Згідно із частиною першою статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів
Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року у справі № 750/1591/18-ц (провадження № 14-261цс19) виклала правову позицію, за якою відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини право заявника на відшкодування моральної шкоди у випадку надмірно тривалого невиконання остаточного рішення, за що держава несе відповідальність, презюмується.
Разом з тим за правилами частини п'ятої статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Крім цього, Велика Палата Верховного Суду в мотивувальній частині ухвали від 12 січня 2022 року в цій справі вже звертала увагу позивачки на те, що обов'язковою умовою для накладення на керівника суб'єкта владних повноважень штрафу в порядку, передбаченому частиною другою статті 382 КАС України, є встановлення для такого суб'єкта владних повноважень строку на подання звіту про виконання судового рішення та в подальшому неподання такого звіту у встановлений строк. Специфіка застосування штрафної санкції полягає в тому, що вона накладається на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за діяльність очолюваного ним державного органу, яким не забезпечено виконання судового рішення у встановлений судом строк.
Таким чином, з огляду на встановлені в цій справі фактичні обставини, зокрема подання Фондом у визначений судом п'ятнадцятиденний строк звіту про виконання постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року, Велика Палата Верховного Суду вважає, що передбачених частиною другою статті 382 КАС України підстав для встановлення нового строку подання звіту та/чи накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, немає.
Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду вважає, що звіт Фонду про виконання постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 826/9960/15 слід прийняти.
Керуючись статтями 248, 359, 382 КАС України, Велика Палата Верховного Суду
1. Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про накладення штрафу на керівника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
2. Прийняти звіт Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про виконання постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 826/9960/15.
3. Копії цієї ухвали надіслати учасникам справи № 826/9960/15.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. С. Золотніков
Судді: В. В. Британчук Г. Р. Крет
Ю. Л. Власов Л. М. Лобойко
І. В. Григор'єва К. М. Пільков
М. І. Гриців О. Б. Прокопенко
Д. А. Гудима В. М. Сімоненко
Ж. М. Єленіна І. В. Ткач
І. В. Желєзний О. С. Ткачук
Л. Й. Катеринчук С. П. Штелик