Ухвала
22 червня 2022 року
м. Київ
справа № 2-718/11
провадження № 61-13520св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Львівська міська рада, Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент містобудування Львівської міської ради, ОСОБА_2 ,
особа, яка подала касаційну скаргу, - ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 12 липня 2012 року про затвердження мирової угоди у складі колегії суддів: Крайник Н. П., Каблака П. І., Кота І. Н.,
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Львівської міської ради, Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент містобудування Львівської міської ради, ОСОБА_2 , про зобов'язання прийняти в експлуатацію реконструйований об'єкт нерухомого майна і оформити договір найму.
Позов обгрунтований тим, що згідно з ордером, виданим 16 лютого 1952 року Червоноармійським райвиконкомом м. Львова, він із членами сім'ї проживає у квартирі АДРЕСА_1 . Його батькові у 1951 році надана земельна ділянка біля будинку на АДРЕСА_2 . Враховуючи великий склад сім'ї ( п'ять осіб), незначну площу квартири (22,9 кв. м), тривале перебування на обліку для поліпшення житлових умов, протягом 2005-2009 років він здійснив самочинну прибудову до цієї квартири. 19 березня 2009 року власники квартир № 2 , № 3 , № 5 у будинку надали згоду на зведення ним прибудови.
На засіданні міжвідомчої комісії при Сихівській районній адміністрації Львівської міської ради 02 червня 2009 року вирішено визнати технічно можливим завершити роботи щодо самочинної незавершеної житлової прибудови під літерою «В-2» до квартири АДРЕСА_1 та зобов'язано його укласти договір про погодження самочинного будівництва.
02 червня 2009 року між ним і Львівською міською радою укладено договір про погодження самочинного будівництва, згідно з яким Львівська міська рада зобов'язувалася надати дозвіл на здійснення самочинного будівництва та прийняття його в експлуатацію, а він зобов'язувався замовити в ліцензованій організації проєктну документацію на самочинно споруджений об'єкт, погодити її з відповідними службами, отримати дозвіл на виконання будівельних робіт і сплатити 10 % оціночної вартості самочинного будівництва. На виконання умов цього договору 26 жовтня 2009 року він сплатив 15 070,00 грн на розвиток соціальної інфраструктури району.
Наказом Департаменту містобудування Львівської міської ради від 25 травня 2009 року № А-126 затверджено вимоги до архітектурно-планувальної частини проєкту завершення самовільно розпочатої реконструкції з добудовою квартири та зобов'язано у встановленому порядку отримати технічні умови на інженерне забезпечення, розробити у ліцензованій організації і погодити у встановленому порядку проєктну документацію, оформити документи на прийняття прибудови в експлуатацію. На виконання наказу він замовив у ліцензованій організації ПП «Універсал Проект» проєкт на відповідність нормативним вимогам реконструкції з прибудовою житлового будинку, який 10 листопада 2010 року погоджений головним архітектором м. Львова.
Розпорядженням Сихівської районної адміністрації від 29 жовтня 2010 року № 843 затверджено висновок міжвідомчої комісії та зобов'язано його звернутися в управління архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради для підготовки документів для видання наказу про затвердження містобудівних умов та обмежень, містобудівних обґрунтувань на завершення робіт щодо самочинної прибудови до квартири із зарахуванням прибудови до комунальної власності, у встановленому порядку здати прибудову в експлуатацію, переоформити інвентаризаційну справу.
Розроблений проєкт на відповідність нормативним вимогам реконструкції з прибудовою житлового будинку погоджений головним державним санітарним лікарем Сихівського району м. Львова, Сихівським районним відділом управління з питань наглядово-профілактичної діяльності ГУ МНС у Львівській області.
Проте Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради відмовила йому у прийнятті об'єкта в експлуатацію у зв'язку з неповним виконанням вимог наказу Департаменту містобудування Львівської міської ради від 25 травня 2009 року № А- 26.
Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Львівської міської ради відмовило у наданні земельної ділянки під прибудовою.
Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області відмовила у наданні дозволу на виконання будівельних робіт і погодженні прийняття в експлуатацію здійсненої прибудови у зв'язку з неподанням повного пакету документів, зокрема правовстановлюючого документа на земельну ділянку.
Позивач вважає відмову у прийнятті самочинної прибудови до своєї квартири безпідставною, оскільки він у повному обсязі виконав умови договору про погодження самочинного будівництва.
Просив зобов'язати відповідачів прийняти в експлуатацію та взяти на баланс у власність прибудову до квартири АДРЕСА_1 , та укласти з ним договір найму квартири зі здійсненою прибудовою.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 13 вересня 2011 року у позові відмовлено.
Відмовивши у позові, суд першої інстанції виходив з того, що земельна ділянка під будинком на АДРЕСА_2 та прибудовою до будинку, здійсненою позивачем, перебуває в комунальній власності, оскільки вказаний будинок є власністю міської ради. З огляду на те, що позивач не дотримався вимог пункту 4 Порядку надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2009 року № 1104, та не подав до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою під прибудовою, або договір суперфіцію, відповідач правомірно відмовив позивачу у видачі дозволу на виконання будівельних робіт. Відсутність у позивача дозволу на виконання будівельних робіт унеможливлює складання акта готовності об'єкта до експлуатації та прийняття здійсненої прибудови в експлуатацію. Львівська міська рада відмовила позивачу у наданні у власність земельної ділянки під прибудовою. До вирішення питання надання позивачу у власність чи користування земельної ділянки під прибудовою, оформлення дозволу на виконання будівельних робіт та акта готовності об'єкта до експлуатації, вимоги позивача про зобов'язання прийняти в експлуатацію та взяти на баланс у власність здійснену прибудову до житлового будинку є передчасними і безпідставними, тому задоволенню не підлягають.
Зважаючи на те, що здійснена позивачем самовільна прибудова не прийнята до експлуатації та не передана у власність територіальної громади в особі Львівської міської ради, вимоги щодо укладення договору найму квартири зі здійсненою прибудовою також задоволенню не підлягають.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 12 липня 2012 року визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 , Львівською міською радою та Сихівською районною адміністрацією Львівської міської ради відповідно до якої: « ОСОБА_1 відмовляється від позовних вимог про прийняття в експлуатацію та прийняття на баланс Львівської міської ради чи Сихівської районної адміністрації самочинно здійсненої ним прибудови до квартири АДРЕСА_1 . Львівська міська рада та Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради (відповідачі) зобов'язуються зареєструвати право комунальної власності на прибудову до цієї квартири та укласти з ОСОБА_1 договір найму квартири АДРЕСА_1 разом зі здійсненою прибудовою в цілому». Рішення Сихівського районного суду м. Львова від 13 вересня 2011 року скасовано. Провадження у справі закрито.
Суд апеляційної інстанції виходив із того, що в судовому засіданні представник позивача пояснив, що між сторонами досягнуто згоди щодо мирного вирішення спору, тому заявлене ним клопотання про визнання мирової угоди між сторонами, підлягає задоволенню. Мирова угода не суперечить вимогам закону та не порушує прав та інтересів інших осіб.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У вересні 2020 року ОСОБА_3 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 12 липня 2012 року, просила її скасувати, передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуване судове рішення стосується її прав та інтересів, проте вона не була залучена до участі у справі. Вона є суміжним землевласником на АДРЕСА_2 та власником будинку на цій земельній ділянці. Самовільною прибудовою ОСОБА_1 порушені її права, її будинок позбавлений проїзду та повноцінного проходу внаслідок недодержання протипожежних норм.
Мирова угода затверджена без урахування її інтересів як суміжного землевласника і власника будинку. У ОСОБА_1 відсутні документи про право власності на землю, на якій зведено прибудову, що порушує права співвласників будинку на АДРЕСА_2 на землю.
В ухвалі про затвердження мирової угоди не можна вирішувати питання укладення договору найму квартири, оскільки зміна договору найму житлових приміщень та укладення договору найму з фактично зареєстрованими і мешканцями жилих приміщень, які проживають, належить до повноважень районної адміністрації. Фактично затвердженням мирової угоди введено в експлуатацію та передано позивачу у приватну власність об'єкт самочинного будівництва без згоди співвласників багатоквартирного будинку, власника сусіднього домоволодіння, без перевірки дотримання при будівництві вимог ДБН, протипожежних, санітарних вимог, вимог інсоляції тощо. У частині зобов'язання Львівської міської ради оформити право власності на самочинну прибудову ухвала про затвердження мирової угоди виходить за межі позовних вимог.
Аргументи інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що вимоги ДБН 360-92** щодо протипожежних відстаней не дотримані при будівництві будинку на АДРЕСА_2 у 1960 році, проте ці вимоги на момент зведення будинку не були чинними. Прибудова зведена без порушень ДБН 360-92**.
Про укладення мирової угоди ОСОБА_3 обізнана з 2012 року, оскільки зверталась до нього щодо знесення самочинної прибудови. У знесенні будинку як самочинного ОСОБА_3 відмовлено судовими рішеннями, які набрали законної сили. Між ним і ОСОБА_3 тривають судові спори щодо правомірності реєстрації нею власності на землю, з огляду на розміщення на земельній ділянці його будинку і господарських споруд.
У поясненні на відзив ОСОБА_3 зазначає, що земельна ділянка батькові позивача виділялася не для будівництва будинку, а для господарських потреб. Прибудова знаходиться на відстані 1,60 м від її будинку, що порушує право користування будинком та земельною ділянкою. Львівська міська рада передала позивачу прибудову у користування, яка далі приватизована як самовільна прибудова. Сарай, який є предметом спору в інших справах, та прибудова - різні об'єкти, тому інформація, яка стосується сараю, не має доказового значення в цій справі. Її право власності на земельну ділянку зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 28 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У січні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 07 червня 2022 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у складі колегії з п'яти суддів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд першої інстанції встановив, що батьку позивача ОСОБА_4 16 лютого 1952 року Виконавчий комітет Червоноармійської райради депутатів трудящих м. Львова видав ордер на право зайняття однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , площею 23,0 кв. м.
Згідно з довідкою форми № 2 ЛКП «Дністер» від 30 березня 2011 року № 886 у зазначеній квартирі зареєстровано п'ять осіб: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та малолітні ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . Власником будинку є міська рада, квартира є державною.
Відповідно до довідки Виконавчого комітету Червоноармійської райради депутатів трудящих м. Львова від 25 липня 1951 року № 274/17 за ОСОБА_4 закріплено в тимчасове користування земельну ділянку в розмірі 0,06 га, яка знаходиться на АДРЕСА_2 .
ОСОБА_1 протягом 2005-2009 років здійснив самочинну прибудову до квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до технічного паспорта на зазначену квартиру від 01 грудня 2008 року, виконаного ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», квартира складається з 4 кімнат житловою площею 82,7 кв. м, кухні площею 13,7 кв. м, санвузла - 5,0 кв. м, коридорів - 6,7 кв. м, 11,9 кв. м, 11,6 кв. м, комірки - 5,1 кв. м, підвалу - 13,8 кв. м, обладнана балконами - 2,6 кв. м та 2,6 кв. м. Загальна площа квартири становить 142,1 кв. м.
Згідно із заявами ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які є мешканцями квартири АДРЕСА_6 , від 19 березня 2009 року, заявою ОСОБА_11 - мешканки квартири № 3 в цьому ж будинку від 19 березня 2009 року зазначені особи надали згоду на впорядкування здійсненої позивачем прибудови до квартири. Вказані заяви посвідчені посадовою особою ЛКП «Дністер».
На засіданні міжвідомчої комісії при Сихівській районній адміністрації Львівської міської ради від 02 червня 2009 року (протокол № 18) вирішено визнати технічно можливим завершити роботи щодо самочинної незавершеної житлової прибудови під літерою «В-2» до квартири АДРЕСА_1 та зобов'язано позивача укласти договір про погодження самочинного будівництва.
02 червня 2009 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_12 та Львівською міською радою укладено угоду № 13 про погодження самочинного будівництва. За умовами вказаної угоди Львівська міська рада зобов'язувалася надати дозвіл на здійснене (здійснюване) самочинне будівництво та прийняти його в експлуатацію за умови дотримання вимог чинного законодавства, затвердженої проєктно-кошторисної документації, будівельних нормативів та цього договору. Позивач зобов'язувався замовити проєктно-кошторисну документацію на самочинно споруджений об'єкт у проектній організації, яка має відповідну ліцензію, затвердити її, отримати дозвіл на виконання робіт, на вимогу представити висновок про технічний стан збудованого об'єкта і сплатити 10 % оціночної вартості самочинного будівництва.
На виконання угоди 26 жовтня 2009 року позивач сплатив 15 070,00 грн на розвиток соціальної інфраструктури.
Розпорядженням Сихівської районної адміністрації від 29 жовтня 2009 року № 843 затверджено висновок міжвідомчої комісії (протокол від 02 червня 2009 року № 18) та зобов'язано позивача звернутися в управління архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради для підготовки документів для видання наказу Департаментом містобудування про затвердження містобудівних умов та обмежень, містобудівних обґрунтувань на завершення робіт щодо самочинної прибудови під літ. «В-2» до квартири АДРЕСА_1 , із зарахуванням площі прибудови до комунальної власності. Після завершення будівельних робіт здати прибудову в експлуатацію державній приймальній комісії у встановленому порядку, звернутися в ОКП ЛОР «БТІ та ЕО», ЛКП «Дністер» для переоформлення інвентаризаційної справи.
Наказом Департаменту містобудування Львівської міської ради від 25 травня 2009 року № А-126 позивачу затверджено вимоги до архітектурно-планувальної частини проєкту завершення самовільно розпочатої реконструкції з добудовою житлового будинку на АДРЕСА_2 та зобов'язано у встановленому порядку отримати технічні умови на інженерне забезпечення об'єкту, розробити у ліцензованій організації проєктну документацію та погодити її у встановленому порядку, оформити у встановленому порядку документи для прийняття об'єкта в експлуатацію.
На виконання вимог наказу позивач замовив у ліцензованій організації ПП «Універсал Проект» проєкт на відповідність нормативним вимогам реконструкції з прибудовою житлового будинку на АДРЕСА_7 .
Розроблений проєкт погоджений Сихівською районною санітарно-епідеміологічною станцією м. Львова.
Згідно з листом Сихівського районного відділу м. Львова Головного управління МНС України у Львівській області від 15 жовтня 2010 року розглянуто цей проєкт на відповідність нормативним вимогам, порушень вимог пожежної безпеки не виявлено.
Листом від 05 листопада 2011 року № 34/3-74-1317 Сихівська районна адміністрація Львівської міської ради відмовила позивачу в погодженні прийняття в експлуатацію прибудови до квартири АДРЕСА_1 у зв'язку з неповним виконанням вимог наказу Департаменту містобудування Львівської міської ради від 25 травня 2009 року № А-126, а саме через ненадання акта готовності об'єкта для прийняття в експлуатацію, завізованого відповідними посадовими особами та затвердженого рішенням виконкому Львівської міської ради.
Згідно з листом Департаменту містобудування Львівської міської ради від 14 січня 2011 року № 3-Ж-26973/24 цей орган відмовив позивачу у погодженні експлуатації прибудови до квартири через відсутність погодження проєктної документації Управлінням архітектури міської ради та необхідність оформлення документів про право власності на земельну ділянку під прибудовою та складення акта готовності об'єкта до експлуатації.
Відповідно до листа від 17 січня 2011 року № 7/13-06-427 Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області розглянула звернення позивача щодо надання дозволу на виконання будівельних робіт і погодження прийняття в експлуатацію переобладнаної квартири та здійсненої до неї прибудови під літерою «В-2», але через неподання позивачем документів, визначених Порядком надання дозволу на виконання будівельних робіт, відмовила у наданні такого дозволу.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження, з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно зі статтями 3, 15, 16 ЦК України та статтею 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Отже, правом звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси цих осіб, і, залежно від встановленого, вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист. Згідно з пунктом 8 частини третьої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Необхідною умовою для набуття особою, яка не брала участі у справі, права касаційного оскарження судового рішення є вирішення цим судовим актом питання щодо її прав, свобод, інтересів та (або) обов'язків.
Питання про те, чи вирішено судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки ОСОБА_3 , як особи, яка не брала участі у справі, Верховний Суд вирішує, виходячи з конкретних обставин справи та з урахуванням змісту судового рішення.
У касаційній скарзі ОСОБА_3 , як особа, яка не брала участі у справі, посилається на те, що оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції стосується її прав та інтересів, і вона не була залучена до участі у справі. Вона є суміжним землевласником на АДРЕСА_2 та власником будинку на цій земельній ділянці. Самовільною прибудовою ОСОБА_1 порушені її права, позбавлена можливості проїзду до будинку та повноцінного проходу внаслідок недотримання протипожежних норм. Мирова угода затверджена без урахування її інтересів як суміжного землевласника і власника будинку.
Відповідно до частин першої-п'ятої статті 175 ЦПК України (у редакції на момент затвердження мирової угоди) мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на основі взаємних поступок і може стосуватися лише прав та обов'язків сторін та предмета позову.
Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну заяву. Якщо мирову угоду або повідомлення про неї викладено в адресованій суду письмовій заяві сторін, ця заява приєднується до справи.
До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежений представник сторони, який висловив намір вчинити ці дії, у повноваженнях на їх вчинення.
У разі укладення сторонами мирової угодисуд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Закриваючи провадження у справі, суд за клопотанням сторін може постановити ухвалу про визнання мирової угоди. Якщо умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у визнанні мирової угоди і продовжує судовий розгляд.
Згідно зі статтею 306 ЦПК України в апеляційному суді позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.
Затверджуючи мирову угоду між сторонами, суд апеляційної інстанції зобов'язав Львівську міську раду та Сихівську районну адміністрацію Львівської міської ради (відповідачі) зареєструвати право комунальної власності на прибудову до квартири АДРЕСА_1 та укласти з ОСОБА_1 договір найму цієї квартири разом зі здійсненою прибудовою в цілому.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що у судовому засіданні представник позивача пояснив, що між сторонами досягнуто згоди щодо мирового вирішення спору, тому дійшов обгрунтованого висновку про задоволення клопотання про визнання мирової угоди між сторонами. Крім того, суд апеляційної інстанції з'ясував, що мирова угода не суперечить вимогам закону та не порушує прав та інтересів інших осіб.
Верховний Суд зазначає, що судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та ухвалення рішення судом першої інстанції є заявник, або в рішенні міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах, або рішення впливає на права та обов'язки такої особи. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків.
Суд першої інстанції встановив, що позивач протягом 2005-2009 років здійснив самочинну прибудову до квартири АДРЕСА_1 , у позові просив зобов'язати відповідачів прийняти в експлуатацію та взяти на баланс цю прибудову, оформити та укласти з ним договір найму квартири разом із прибудовою.
Спір у цій справі виник між ОСОБА_1 та Львівською міською радою, Сихівською районною адміністрацією Львівської міської ради, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області щодо зобов'язання прийняти в експлуатацію реконструйований об'єкт нерухомого майна і оформлення договору найму. Оскаржуване судове рішення стосується лише зазначених осіб. Затвердивши мирову угоду, суд апеляційної інстанції не вирішував питання про права та інтереси заявника ОСОБА_3 .
Відповідно до статті 391 ЦК Українивласник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
У разі порушення прав як суміжного землевласника і власника будинку, ОСОБА_3 не позбавлена права на звернення до суду за захистом порушених прав.
Оскільки встановлено, що оскаржуваним судовим рішенням питання про права та інтереси ОСОБА_3 не вирішувалося, то є підстави для закриття касаційного провадження.
З огляду на викладене, Верховний Суд законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів касаційної скарги не перевіряє.
Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 396 ЦПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом першої чи апеляційної інстанції питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
З урахуванням викладених мотивів касаційне провадження у цій справі підлягає закриттю.
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки касаційне провадження підлягає закриттю з викладених підстав, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.
Керуючись статтями 389, 396, 409 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 12 липня 2012 року про затвердження мирової угоди у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент містобудування Львівської міської ради, ОСОБА_2 , про зобов'язання прийняти в експлуатацію реконструйований об'єкт нерухомого майна і оформлення договору найму,закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. В. Ступак
Судді: А. С. Олійник
С. О. Погрібний
Г. І. Усик
В. В. Яремко