06 липня 2022 року
м. Київ
справа №560/4755/20
адміністративне провадження № К/990/15748/22
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Тацій Л.В., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2022 року у справі № 560/4755/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій, бездіяльності протиправними, визнання незаконним та скасування розпорядження,-
Як вбачається з касаційної скарги та відомостей Єдиного Державного реєстру судових рішень у серпні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якій, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просила суд:
Визнати рішення, бездіяльність та дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та начальника цього управління Заярнюк Ольги Сергіївни протиправними щодо:
- ненадсилання позивачеві розпорядження ГУ ПФУ від 27.02.2020 року;
- ігнорування вимог до форми і змісту індивідуального розпорядчого документа при винесенні розпорядження від 27.02.2020 року, що передбачені Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №1000/5 від 18.06.2015 та вимог Національного стандарту України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації";
- зазначення дати 12.04.2004 року, зворотної у часі, введення даних про заробіток за витягом від 03.07.2015 року у формат програмного продукту, що названий ГУ ПФУ "Розрахунок №1" (замість назви "розпорядження"), за яким визначено індивідуальний коефіцієнт моєї зарплати і середня зарплата для обчислення пенсії за віком, що використані при винесенні розпорядження ГУ ПФУ від 27.02.2020 р.
Визнати незаконним і протиправним розпорядження Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 27.02.2020 року, таким, що видано з ігноруванням вимог постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2020 у справі №686/3743/17 при виконанні рішення Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.06.2016 року №686/20623/15-а.
Скасувати розпорядження Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 27.02.2020 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області прийняти розпорядження згідно з вимогами постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.01.2020 у справі №686/3743/17 при виконанні постанови Вінницького апеляційного адміністративного суду від 01.06.2016 №686/20623/15-а, забезпечити повну викладку алгоритму перерахування:
- з обов'язковим зазначенням дійсної дати введення нових дійсних даних про заробіток за витягом від 03.07.2015 року у розрахунку-розпорядженні індивідуального коефіцієнта зарплати (ІКЗ) і середнього заробітку для обчислення пенсії за віком, виходячи із дати подання заяви від 12.07.2015 року про перерахунок з витягом від 03.07.2015 року до УПФ про перерахунок пенсії;
- з обов'язковим наведенням у розпорядженні-розрахунку усіх вихідних даних до і після перерахунку пенсії за віком згідно з формулою ч.1 ст.27 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а також з наведенням визначених сум пенсії за віком до і після перерахунку та сум доплат до раніше виплаченої пенсії за віком як різниці між пенсією за віком після перерахунку і до перерахунку у розрізі місяців за минулий період: з 12.04.2004 по 30.06.2015 із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників за 2007 рік - 1197,91 грн. у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, та яка відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" враховується для обчислення пенсії, а за майбутній період: з 01.07.2015 р. по 30.09.2017 р., після подання заяви до УПФУ у м. Хмельницькому від 12.07.2015 р., - за показником середньої заробітної плати працівників за 2012-2014 рік - 2960,62 грн. у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" враховується для обчислення пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області відшкодувати моральну шкоду у розмірі 1 100 000 гривень згідно зі ст. 56 Конституції України, заподіяну протиправними рішеннями, діями та бездіяльністю, грубими порушеннями прав позивачки на безумовне виконання рішення суду.
Відповідно до ч. 9 ст. 249 КАС України, вчинити подання окремою ухвалою до прокуратури для перевірки ознак злочинів за фактами умисного тривалого невиконання рішення Вінницького ААС у справі №686/20623/15-а з урахуванням постанови Сьомого ААС від 15.01.2020, зловживання службовими повноваженнями Заярнюк О.С. для розгляду вчинених нею злочинів проти охоронюваних законом прав і свобод позивачки в окремій кримінальній справі.
У разі задоволення позову відповідно до ст.382 КАС України встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області, яка полягає у не надсиланні ОСОБА_1 розпорядження Головного управління Пенсійного фонду у Хмельницькій області від 27.02.2020 року і прийнято у цій частині нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області, що полягає у не надсиланні ОСОБА_1 розпорядження Головного управління Пенсійного фонду у Хмельницькій області від 27.02.2020 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області направити на адресу ОСОБА_1 розпорядження Головного управління Пенсійного фонду у Хмельницькій області від 27.02.2020 року.
В решті рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року залишено без змін.
22 червня 2022 року відповідачем направлено до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2022 року у справі № 560/4755/20, у якій просить скасувати її та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Проаналізувавши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.
Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.
Із зазначеною правовою нормою кореспондуються пункт 7 частини третьої статті 2 КАС України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом, а також стаття 13 цього Кодексу, якою визначено право, зокрема, учасників справи на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.
Відповідно до частини 4 статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».
Відповідно до частини 1 статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
За визначенням пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, віднесено до категорії справ незначної складності.
У даній справі суд першої інстанції, врахувавши наведені положення КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Тлумачення положень вказаних норм у їхньому взаємозв'язку дає змогу дійти висновку, що процесуальний закон пов'язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а", "б", "в" та "г" п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
При цьому, доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
В касаційній скарзі відповідач посилається на те, що дана справа підлягає касаційному оскарженню на підставі підпункту «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, зазначаючи, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Якщо касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, то у ній мають зазначатися, щонайменше, новітні, проблемні, засадничі, раніше ґрунтовно не досліджуванні питання права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпункті "а" пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Інші обґрунтовані посилання на існування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, у касаційній скарзі відсутні.
Підставами касаційного оскарження скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів відхиляє твердження скаржника про відсутність правового висновку Верховного Суду у справах з подібними правовідносинами, оскільки у касаційній скарзі останнім не зазначено, який саме висновок необхідно сформулювати та на підставі аналізу яких актів законодавства.
Скаржник у касаційній скарзі фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судом у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи те, що касаційна скарга подана на рішення у справі незначної складності, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, без наведення достатніх обґрунтувань підстав для касаційного оскарження передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 12, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2022 року у справі № 560/4755/22.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець
Судді Л. В. Тацій
С. Г. Стеценко