06 липня 2022 року
м. Київ
справа № 580/3388/21
адміністративне провадження № К/990/16089/22
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Хохуляка В.В., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.08.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2021 у справі №580/3388/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтехресурс-Центр» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Промтехресурс-Центр» звернулось до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування розпорядження від 08.04.2021 №348-рл «Про анулювання ліцензії на пальне» та зобов'язання відповідача видалити з Єдиного Державного реєстру суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію щодо анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі пальним від 11.07.2019 №23080314201900212, від 16.08.2019 №23010314201900273, від 11.07.2019 №23160314201900214 та від 11.07.2019 №23070314201900213 та поновити інформацію (внести відомості) до Реєстру про ці ліцензії.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 11.08.2021 позов задоволено частково.
Визнано протиправним і скасовано розпорядження Головного управління ДПС у Черкаській області від 08.04.2021 №348-рл «Про анулювання ліцензії на пальне» в частині анулювання ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі пальним від 11.07.2019 № 23080314201900212, від 16.08.2019 №23010314201900273, від 11.07.2019 №23160314201900214 та від 11.07.2019 №23070314201900213 (пункти 8-10, 26 додатку №2);
Зобов'язано Головне управління ДПС у Черкаській області видалити з Єдиного державного реєстру суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію (відомості) про анулювання ліцензій від 11.07.2019 №23080314201900212, від 16.08.2019 №23010314201900273, від 11.07.2019 №23160314201900214 та від 11.07.2019 №23070314201900213, виданих позивачу на право здійснення роздрібної торгівлі пальним та поновити інформацію (внести відомості) в цей Реєстр щодо цих ліцензій.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2021 скасовано рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.08.2021 в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування розпорядження від 08.04.2021 № 348-рл «Про анулювання ліцензій на пальне» у частині анулювання ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі пальним від 16.08.2019 № 23010314201900273, від 11.07.2019 №23160314201900214, №23070314201900213 і в частині зобов'язання Головного управління ДПС у Черкаській області видалити з Єдиного державного реєстру суб'єктів господарювання, які отримали ліцензії на право виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним, та місць виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним інформацію (відомості) про анулювання ліцензій від 16.08.2019 №23010314201900273, від 11.07.2019 №23160314201900214, №23070314201900213, виданих Товариству з обмеженою відповідальністю «Промтехресурс-Центр» на право здійснення роздрібної торгівлі пальним, та поновити інформацію (внести відомості) в цей Реєстр щодо цих ліцензій.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Головне управління ДПС у Черкаській області 23.06.2022 звернулось з касаційною скаргою та заявою про поновлення процесуального строку до Верховного Суду.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.
Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.
Частиною першою статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку норму права суди попередніх інстанцій застосували неправильно, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на його думку, відповідна норма повинна застосовуватися.
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
З аналізу вищевказаних положень суд дійшов висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 цього Кодексу, як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
У касаційній скарзі відповідач визначає підставою касаційного оскарження відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування частини тридцять дев'ятої статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» у подібних правовідносинах.
Суд звертає увагу на те, що у випадку посилання скаржником на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження, скаржнику необхідно зазначити конкретну норму матеріального права, яку неправильно застосовано судами попередніх інстанцій; висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом та у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права.
Крім того, вказана скаржником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування мало ставитися перед судами попередніх інстанцій в межах правових підстав позову.
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що фактично скарга відповідача в частині наведеного обґрунтування вимог до суду касаційної інстанції, містить лише нормативне обґрунтування, без зазначення того, у чому полягає порушення судами першої та апеляційної інстанцій при застосуванні вказаної норми права.
Таким чином касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Враховуючи те, що скаржником у касаційній скарзі не зазначено передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для оскарження судових рішень в касаційному порядку, суд дійшов висновку, що така скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню особі, яка її подала.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Керуючись пунктом 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 11.08.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.12.2021 у справі №580/3388/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтехресурс-Центр» до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов'язання вчинити дії повернути особі, яка її подала.
Надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги учасникам справи, а касаційну скаргу з доданими до неї матеріалами скаржнику.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддяВ.В. Хохуляк