про відмову у відкритті касаційного провадження
06 липня 2022 року
м. Київ
справа № 340/2590/21
адміністративне провадження № К/990/12923/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Коваленко Н.В.,
перевірив касаційну скаргу Кіровоградської обласної прокуратури
на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 липня 2021 року (суддя Сагун А.В.) та
постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2022 року (колегія у складі суддів Божко Л.А., Дурасової Ю.В., Лукманової О.М.)
у справі № 340/2590/21
за позовом заступника керівника Голованівської окружної прокуратури в інтересах держави
до Благовіщенської міської ради Голованівського району Кіровоградської області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
У червні 2021 року заступник керівника Голованівської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Благовіщенської міської ради Голованівського району Кіровоградської області (далі - Благовіщенська міська рада; відповідач), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо тривалого незабезпечення проведення робіт з винесення в натурі (на місцевості) меж парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення Ульяновський парк, площею 7,6 га, що знаходиться в адміністративних межах міста Благовіщенське Голованівського району Кіровоградської області;
- зобов'язати Благовіщенської міської ради вчинити дії та забезпечити проведення робіт з винесення в натурі (на місцевості) меж парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення Ульяновський парк, площею 7,6 га, що знаходиться в адміністративних межах міста Благовіщенське Голованівського району Кіровоградської області.
Кіровоградський окружний адміністративний суд ухвалою від 02.07.2021, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03.02.2022, залишив позов без розгляду.
23.05.2022 Кіровоградська обласна прокуратура подала касаційну скаргу, що 26.05.2022 надійшла до Верховного Суду, в якій, із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, просила скасувати ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.07.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.02.2022, передати справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що підставою звернення прокурора до суду із цим позовом є відсутність у органу Держекоінспекції права пред'являти позов щодо зобов'язання вчинення дій, пов'язаних із виготовленням документації із землеустрою для відведення земельної ділянки та здійснення державної реєстрації права на земельно ділянки; наявність порушення інтересів держави.
Верховний Суд ухвалою від 09.06.2022 залишив касаційну скаргу без руху відповідно до ч. 2 ст. 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
23.06.2022 до Верховного Суду від Кіровоградської обласної прокуратури надійшло платіжне доручення від 01.06.2022 № 731 про сплату судового збору у розмірі 4 540,00 грн.
Отже, скаржник усунув недолік, який слугував підставою для залишення касаційної скарги без руху.
Кіровоградська обласна прокуратура пропустила строк на касаційне оскарження, передбачений ч. 1 ст. 329 КАС України, оскільки оскаржувана постанова Третього апеляційного адміністративного суду ухвалена (складена) від 03.02.2022, строк на подання касаційної скарги закінчився 07.03.2022.
Кіровоградська обласна прокуратура просить поновити строк на касаційне оскарження. Клопотання обґрунтоване тим, що 27.04.2022 отримала копію постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 03.02.2022.
Зважаючи на документальне підтвердження дати отримання судового рішення, Суд вважає, що Кіровоградській обласній прокуратурі слід поновити строк на касаційне оскарження.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Частиною 4 ст. 5 КАС України передбачено, що суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратури» (далі - Закон № 1697-VII) прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва (ч. 4 ст. 23 Закону № 1679-VII).
Питання представництва прокурором інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави було неодноразово предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду.
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16 сформулювала правову позицію щодо підстав представництва прокурором інтересів держави у випадку, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, яка зводиться до того, що у такому випадку «<…> прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.
Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, зокрема, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.».
Право на звернення до суду може бути реалізоване прокурором лише в разі, якщо він доведе, що вказаний суб'єкт владних повноважень такий захист не здійснює або здійснює його неналежним чином (ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» (№ 1697-VII) та ст. 53 КАС України).
Суд апеляційної інстанції переглянув ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.07.2021 відповідно до такої правової позиції, дійшов висновку, що у даному випадку Державна екологічна інспекція Дніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) здійснює захист інтересів держави у спірних правовідносинах та прокурор не підтвердив невиконання Інспекцією своїх функцій; сама по собі обставина незвернення Державної екологічної інспекції Дніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) до суду із позовом, відсутність інформації про здійснення планових та позапланових перевірок, не свідчить про невиконання цим органом своїх функцій із захисту інтересів держави. Також прокуратура не пітвердила повідомлення державного органу про виявлені порушення.
Верховний Суд вважає, що у цій справі правильне застосуванням судами попередніх інстанцій п. 1 ч. 1 ст. 240 КАС України, є очевидним, а мотиви касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначеної норми процесуального права.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Частиною 2 цієї ж статті КАС України встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
До цього переліку належить й ухвала суду першої інстанції про залишення позову без розгляду.
За викладених обставин, Суд вважає, що касаційну скаргу Кіровоградської обласної прокуратури на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.07.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.02.2022 слід визнати необґрунтованою, що є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись ст. 333, 359 КАС України, Суд,-
1. Задовольнити заяву про поновлення строку на касаційне оскарження. Поновити Кіровоградській обласній прокуратур строк на касаційне оскарження.
2. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Кіровоградської обласної прокуратури на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 липня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2022 року у справі № 340/2590/21.
3. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя Н.В. Коваленко