06 липня 2022 року
м. Київ
справа №300/790/21
адміністративне провадження №К/990/15908/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Тацій Л.В.,
суддів: Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.11.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2022 у справі № 300/790/21 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 до Верховинської селищної ради Івано-Франківської області, головного спеціаліста відділу земельних відносин та екології Верховинської селищної ради Івано-Франківської області Тонюк Любові Миколаївни, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсним та скасування рішення 25 сесії Верховинської селищної ради сьомого демократичного скликання від 12 лютого 2019 року № 202-25/2019 "Про затвердження Генерального плану смт. Верховина Верховинського району Івано-Франківської області"; визнання недійсним та скасування рішення 25 сесії Верховинської селищної ради сьомого демократичного скликання від 12 лютого 2019 року №202-25/2019 "Про затвердження Генерального плану смт. Верховина Верховинського району Івано-Франківської області" в частині під'їзної дороги через земельні ділянки позивачів, кадастровий номер 2620855100030010262 та 262085510003001006 на 0,4450 га; визнання недійсним та скасування рішення 4 сесії восьмого скликання Верховинської селищної ради від 26 лютого 2021 року № 92-4/2021, яким надано дозвіл громадянам ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на влаштування під'їзної дороги згідно Генерального плану смт. Верховина Верховинського району Івано-Франківської області; визнання дій головного спеціаліста відділу земельних відносин та екології Верховинської селищної ради ОСОБА_6 протиправними та незаконними, стягнення моральної шкоди у сумі 100 000,00 гривень, -
24.06.2022 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 до Верховинської селищної ради Івано-Франківської області, головного спеціаліста відділу земельних відносин та екології Верховинської селищної ради Івано-Франківської області Тонюк Любові Миколаївни, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсним та скасування рішення 25 сесії Верховинської селищної ради сьомого демократичного скликання від 12 лютого 2019 року № 202-25/2019 "Про затвердження Генерального плану смт. Верховина Верховинського району Івано-Франківської області"; визнання недійсним та скасування рішення 25 сесії Верховинської селищної ради сьомого демократичного скликання від 12 лютого 2019 року №202-25/2019 "Про затвердження Генерального плану смт. Верховина Верховинського району Івано-Франківської області" в частині під'їзної дороги через земельні ділянки позивачів, кадастровий номер 2620855100030010262 та 262085510003001006 на 0,4450 га; визнання недійсним та скасування рішення 4 сесії восьмого скликання Верховинської селищної ради від 26 лютого 2021 року № 92-4/2021, яким надано дозвіл громадянам ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на влаштування під'їзної дороги згідно Генерального плану смт. Верховина Верховинського району Івано-Франківської області; визнання дій головного спеціаліста відділу земельних відносин та екології Верховинської селищної ради ОСОБА_6 протиправними та незаконними, стягнення моральної шкоди у сумі 100 000,00 гривень.
Відповідно до відомостей, наявних в Єдиному державному реєстрі судових рішень рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.11.2021, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2022, у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, направити справу на новий розгляд.
Щодо строків касаційного оскарження слід зазначити таке.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду ухвалена 24.03.2022 року (повний текст складено 06.04.2022).
Як вбачається з даних конверту та трекінгу АТ «Укрпошта» вдруге касаційну скаргу заявником було направлено до суду 20.06.2022, тобто поза межами встановленого процесуального строку.
Касаційна скарга містить клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку.
Заявник вже звертався до Верховного Суду, однак касаційну скаргу йому було повернуто ухвалою від 31.05.2022.
На обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку заявник зазначає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції йому була вручена 28.04.2022, після чого останній звернувся до Верховного Суду вперше 12.05.2022, однак касаційну скаргу було повернуто ухвалою від 31.05.2022, яку скаржник отримав 16.06.2022, після чого вдруге звернувся до Верховного Суду.
Перевіривши доводи поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, наведені у заяві про поновлення строку, колегія суддів вважає, що наведені скаржником обставини свідчать про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, виходячи з такого.
Відповідно до частин першої та другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 КАС України.
Відповідно до частини четвертої статті 332 КАС України розгляд заяви особи про поновлення строку на касаційне оскарження здійснюється колегією суддів суду касаційної інстанції, склад якої визначений у порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до даних конверту Восьмого апеляційного адміністративного суду та трекінгу АТ «Укрпошта» оскаржувану постанову заявник отримав 22.04.2022.
Як вбачається з відомостей комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», вперше скаржник звернувся до Верховного Суду 12.05.2022 із касаційною скаргою на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2022 (повний текст складено 06.04.2022), тобто, в межах тридцятиденного строку.
Ухвалу Верховного Суду від 31.05.2022, якою первинно подану касаційну скаргу повернуто заявнику, останній отримав 16.06.2022, що підтверджується даними конверту Верховного Суду та трекінгу АТ «Укрпошта».
Таким чином, ОСОБА_1 , отримавши 16.06.2022 ухвалу Верховного Суду про повернення касаційної скарги, без зайвих зволікань, в найкоротші строки, 20.06.2022, засобами поштового зв'язку повторно направив касаційну скаргу.
Розглянувши заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про поважність причин його пропуску та наявність підстав для його поновлення.
Проте, касаційна скарга подана без дотримання процесуальних положень про її форму та зміст, у зв'язку з чим її слід залишити без руху і надати строк для усунення недоліків з огляду на таке.
Щодо підстав касаційного оскарження слід зазначити наступне.
При вивченні матеріалів касаційної скарги, суд встановив, що касаційна скарга не відповідає вимогам статей 328, 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з огляду на таке.
Так, у касаційній скарзі є посилання на постанови Верховного Суду та пункти 1, 3, 4 частини 4 статті 328 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої, у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
При цьому, варто зауважити, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов'язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.
Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Одночасно з цим, у випадку посилання скаржником на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційну оскарження, скаржнику необхідно зіслатися на конкретний пункт частин другої або третьої статті 353 цього Кодексу з належним обґрунтуванням, яке могло б давати підстави для висновку про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права. При цьому, пункт 1 частини другої статті 353 КАС України регламентує прийнятність доводів про не дослідження судом зібраних у справі доказів виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу
Отже, системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланнями на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, оскільки у порушення вимог пункту 4 частини другої цієї статті, містить часткове обґрунтування зазначених у касаційній скарзі підстав, передбачених частиною 4 статті 328 цього Кодексу.
Отже, касаційна скарга за формою та змістом не відповідає положенням пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, позаяк в ній неповно обґрунтовано підстави, передбачені статтею 328 КАС України.
Разом з цим, відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору, якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до приписів частини 1 статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України.
Разом з цим, у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 7 Закону № 3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги заявником надано квитанцію №7624-5595-4207-5970 від 12.05.2022 про сплату судового збору, яка вже долучалась до матеріалів первинно поданої касаційної скарги, що була повернута заявнику.
Враховуючи вищенаведене, заявником не було дотримано вимоги частини четвертої статті 330 КАС України - не додано документ про сплату судового збору при поданні даної касаційної скарги.
Щодо розміру судового збору слід зазначити таке.
У частині 1 статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Положеннями абз. другого частини 7 статті 6 Закону №3674-VI визначено, що у разі звернення з позовом немайнового характеру одночасно кількому позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним дорученням у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.
За змістом підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову, що містить вимогу немайнового характеру фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України від 15 грудня 2020 року №1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік» у 2021 році установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01 січня 2021 року в розмірі 2270,00 гривень.
Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з даною касаційною скаргою у справі за позовом, що містить дві вимоги немайнового характеру, складає 3632,00 з розрахунку (2270*0,4)*2=1816; 1816*200%=3632,00 гривні.
Для усунення недоліків касаційної скарги в частині розміру сплаченого судового збору, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3632,00 (три тисячі шістсот тридцять дві) грн. за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Печерс. р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055), призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Отже, для усунення недоліків касаційної скарги, заявнику необхідно уточнити підстави звернення з даною касаційною скаргою та сплатити вказану суму судового збору.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України.
Відповідно до положень статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання передбачених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 248, 329, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.11.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24.03.2022 у справі № 300/790/21.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без руху.
Надати скаржнику строк для усунення вказаних недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити, що невиконання в установлений судом строк вимог ухвали є підставою для повернення касаційної скарги.
Надіслати скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Л.В. Тацій
Суддя С.Г. Стеценко
Суддя Т.Г. Стрелець