06 липня 2022 року
м. Київ
справа № 440/2461/20
адміністративне провадження № К/990/1523/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №440/2461/20
за позовом ОСОБА_1
до Управління архітектури і містобудування Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області, Виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області
треті особи: міський голова м. Горішні Плавні Полтавської області, ОСОБА_2
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.07.2020 (головуючий суддя: Шевяков І.С.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2021 (колегія у складі: головуючого судді Ральченка І.М., суддів: Катунова В.В., Чалого І.С.),-
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Управління архітектури і містобудування Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області, Виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області, треті особи: міський голова м. Горішні Плавні Полтавської області, ОСОБА_2 , в якому просив:
- визнати протиправними дії та рішення Управління архітектури і містобудування Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області, що оформлені листом (повідомленням про відмову) №05-10/1051 від 27.11.2019, щодо відмови йому в зміні адреси об'єкту нерухомого майна - виділеній йому згідно рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 04.07.2018 у справі №534/1052/17 в натурі у його власність в окрему одиницю частині незавершеного будівництвом житлового будинку з господарськими будівлями, що по АДРЕСА_1 , за його заявою від 18.11.2019;
- визнати протиправною бездіяльність Управління архітектури і містобудування Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області, яка полягає у відсутності належного розгляду заяви позивача від 18.11.2019 про зміну адреси об'єкту нерухомого майна - виділеній йому згідно рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 04.07.2018 у справі №534/1052/17 в натурі у його власність в окрему одиницю частині незавершеного будівництвом житлового будинку з господарськими будівлями, що по АДРЕСА_1 ;
- зобов'язати уповноважений з присвоєння (зміни) адреси орган - Управління архітектури і містобудування Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області, Виконавчий комітет Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області (через альтернативу такого органу, як уповноваженого з присвоєння/зміни адреси - п.6 Тимчасового порядку, ст. 37 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні") прийняти рішення на його, позивача, користь - змінити адресу об'єкту нерухомого майна - виділеній йому згідно рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 04.07.2018 у справі №534/1052/17 в натурі у його власність в окрему одиницю частині незавершеного будівництвом житлового будинку з господарськими будівлями, що по АДРЕСА_1 , згідно поданої ним заяви від 18.11.2019;
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відмова Управління архітектури і містобудування Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області у зміні адреси є протиправною, оскільки пунктом 5 Тимчасового Порядку реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об'єктам будівництва та об'єктам нерухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 № 367 (далі - Тимчасовий Порядок) передбачено, що адреса об'єкта будівництва, об'єкта нерухомого майна не присвоюється тільки тимчасовим спорудам, а також іншим об'єктам будівництва та об'єктам нерухомого майна, перелік яких визначається Мінрегіоном. Відповідно до змісту пунктів 5-6 Тимчасового Порядку, рішення про присвоєння або зміну адреси об'єкта будівництва, об'єкта нерухомого майна відповідно до цього порядку приймає уповноважений орган містобудування та архітектури. Уповноваженому органу забороняється вимагати від замовника не передбачені цим порядком документи для прийняття рішення про присвоєння та зміну об'єкта будівництва, об'єкта нерухомого майна. Позивач вважав, що підлягав застосуванню Розділ Тимчасового Порядку "Порядок зміни адреси нерухомого майна", пункт 19 якого вказує підстави для зміни адреси об'єкта "...об'єднання, поділ об'єкта нерухомого майна, виділення частки об'єкта нерухомого майна". В даному разі відбувся поділ об'єкта в натурі та виділ частки у такому майні в окрему одиницю задля присвоєння окремої адреси. Спосіб зміни адреси спірного об'єкта на час звернення ОСОБА_1 до Управління архітектури і містобудування Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області було визначено пунктами 20-26 Тимчасового Порядку. Позивач надав Управлінню архітектури і містобудування Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області усі передбачені вказаними нормами документи, однак отримав протиправну відмову.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 31.07.2020 у задоволенні позову відмовлено.
4. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що на момент звернення позивача зі заявою до Управління архітектури і містобудування Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області, він не був власником об'єкту, адресу якого просив змінити, тому підстави для задоволення заяви були відсутні. Разом з тим, на думку суду першої інстанції, дії відповідача були протиправними, оскільки визначена ним підстава для відмови не передбачена чинним законодавством, а відповідач мав відмовити у задоволенні заяви про зміну адреси з підстави, передбаченої абз. 4 п. 23 Тимчасового Порядку.
5. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2021 рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.07.2020 змінено з підстав та мотивів прийнятого рішення. В іншій частині рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.07.2020 залишено без змін.
6. Приймаючи таке рішення, апеляційний суд зазначив, що зі змісту оскаржуваного рішення відповідача вбачається, що підставою для відмови у зміні (присвоєнні) адреси об'єкта незавершеного будівництва фактично є відсутність у заявника права власності на частину нерухомого майна, щодо якої має здісйнюватися зміна (присвоєнні) адреси, що відповідає абз. 4 п. 23 Тимчасового порядку. Разом з тим, колегія суддів апеляційного суду зазначила, що серед пакету документів до заяви про зміну адреси позивач не надав документ на підтвердження права власноті на об'єкт незавершеного будівництва нерухомого майна, зареєстрований у відповідному реєстрі, тому відповідач обґрунтовано відмовив у зміні (присвоєнні) адреси об'єкта незавершеного будівництва. Суд першої інстанції внаслідок неповного дослідження змісту відмови дійшов помилкового висновку про протиправність дій відповідача, проте обґрунтовано зазначив, що належною підставою для відмови є абз. 4 п. 23 Тимчасового порядку. Разом з тим, колегія суддів апеляційного суду погодилась з доводами позивача про відсутність у суду першої інстанції повноважень щодо самостійного визначення підстави для відмови позивачу у зміні адреси об'єкту незавершеного будівництва. При цьому, відсутність у відмові посилань на конкретний підпункт, пункт Тимчасового порядку не свідчить про її неправомірність. З огляду на наведене, апеляційний суд дійшов висновку про необхідність змінити рішення суду першої інстанції, виключивши з мотивувальної частини посилання на протиправність дій відповідача при прийнятті оскаржуваного рішення.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
7. ОСОБА_1 , не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
8. В обґрунтування своїх вимог, скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції, приймаючи оскаржувані рішення, втрутились у його право на мирне володіння майном. Також скаржник у касаційній скарзі посилається на те, що суди попередніх інстанцій під час вирішення спору не врахували висновки Верховного Суду, викладені в постановах Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №454/1678/16-ц, від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18, від 10.11.2021 у справі №161/14898/19. Крім того, скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази.
9. 12.01.2022 у автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстрована вказана касаційна скарга.
10. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.01.2022, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Стеценко С.Г., судді Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.
11. Ухвалою Верховного Суду від 08.02.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.07.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2021 у справі за вищевказаним позовом.
12. Ухвалою Верховного Суду від 05.07.2022 справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження з 06.07.2022.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
13. Як встановлено судами попередніх інстанцій, 06.11.2003 ОСОБА_2 придбала у ОСОБА_3 житловий будинок з господарчими будівлями, незавершений будівництвом, АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 06.11.2003 (т. 1 а.с. 32).
14. 28.04.2001 на даний КП "Кремечуцьке МБТІ" будинок було складено технічний паспорт, який містить відмітку "Погашено з причини поточних змін 15.11.2006" та 15.11.2006 виготовлено новий технічний паспорт з відміткою відсутність дозволу на побудови та прибудови (т. 1 а.с. 30,33).
15. Рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 01.03.2017 у справі 534/2181/16-ц (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 29.06.2017), що набрало законної сили, задоволено позов ОСОБА_1 . Встановлено факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, як чоловіка і жінки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в період з 01.01.2004 по 09.08.2007. Визнано житловий будинок по АДРЕСА_1 літ.«А-3,ап.,А1-3» загальною площею 375,8 кв.м., житловою площею 170,2 кв.м., будівельною готовністю 94%, який в частині не прийнятий до експлуатації і право власності на який не зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - об'єктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Визнано за ОСОБА_1 як співзабудовником на праві спільної часткової власності право на 1/2 частину житлового будинку з господарськими будівлями літ.«А-3,ап.,А1-3» по АДРЕСА_1 загальною площею 375,8 кв.м., житловою площею 170,2 кв.м., будівельною готовністю 94%, як такий, що істотно збільшився у своїй вартості за час спільного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 однією сім'єю, внаслідок спільних трудових та грошових затрат, який в частині не прийнятий до експлуатації і право власності на який не зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (т. 1 а. 89;. 41-47).
16. Згідно витягу з Державного реєстру; речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, право спільної часткової власності на об'єкт незавершеного будівництва було зареєстровано 05.07.2017 ( т. 1 а.с.49).
17. Рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 04.07.2018 у справі №534/1052/17, що набрало законної сили, поділено в натурі житловий будинок з господарськими будівлями літ. «А-3, ап, А1-3» по АДРЕСА_1 , загальною площею 375,8 кв.м., житловою площею 170,2 кв.м, будівельною готовністю 94% (незавершене будівництво) - відповідно до другого варіанту розподілу, зазначеному у висновку судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. Проф. М.С. Бокаріуса від 12.03.2018 №1759/1760, з відхиленням від ідеальних часток співвласників у відповідності до чинних будівельних норм.
Виділено в натурі у власність ОСОБА_1 частину літ. «А1-3» житлового будинку з приміщеннями (в результаті розподілу - квартира №1 ): 1 поверх - хол із сходовою клітиною площею 25,9 кв.м., гараж площею 37,6 кв.м.; 2 поверх - хол із сходовою клітиною площею 20,3 кв.м., кухню площею 35,2 кв.м., поєднану вбиральню площею 5,3 кв.м.; 3 поверх - хол із сходовою клітиною площею 23 кв.м., кімнату площею 26,2 кв.м., поєднану вбиральню - площею 8,3 кв.м., всього по частині будинку літ. «А1-3» - площею 181,8 кв.м. та господарські будівлі і споруди: сарай-літню кухню літ. «Б», навіс літ. «б», яму вигрібну 4, 1/2 частину огорожі і визнати за ОСОБА_1 право власності на таке майно, як окрему одиницю задля присвоєння окремої поштової адреси.
Припинено право спільної власності на виділене в натурі майно: частину літ. «А1-3» житлового будинку з приміщеннями: 1 поверх - хол із сходовою клітиною площею 25,9 кв.м., гараж 37,6 кв.м.; 2 поверх - хол із сходовою клітиною площею 20,3 кв.м., кухню 35,2 кв.м., поєднану вбиральню 5,3 кв.м.; 3 поверх - хол із сходовою клітиною площею 23 кв.м., кімнату 26,2 кв.м., поєднану вбиральню - 8,3 кв.м., всього по частині будинку літ. «А1-3» площею 181,8 кв.м. та господарські будівлі і споруди: сарай літню кухню літ. «Б», навіс літ. «б», яму вигрібну №4, 1/2 частину огорожі;
Виділено в натурі у власність ОСОБА_2 - частину літ. «А-3, ап» житлового будинку з приміщеннями (в результаті розподілу - квартира №2 ): 1 поверх - кімнату площею 49,2 кв.м., кладову площею 4,4 кв.м., вхід в погріб площею 2,8 кв.м., коридор площею 9,8 кв.м.; 2 поверх - кімнату площею 47,4 кв.м., гардеробну площею 16,2 кв.м.; 3 поверх - кімнату площею 47,4 кв., гардеробну площею 16,8 кв.м., всього по частині будинку літ. «А-3, ап» площею 194 кв.м. та господарські будівлі і споруди: гараж літ. «В», 1/2 частину огорожі і визнати за ОСОБА_2 право власності на таке майно, як окрему одиницю задля присвоєння окремої поштової адреси.
Припинено право спільної власності на виділене в натурі майно: частину літ. «А-3, ап» житлового будинку з приміщеннями: 1 поверх - кімнату площею 49,2 кв.м., кладову площею 4,4 кв.м., вхід в погреб площею 2,8 кв.м., коридор площею 9,8 кв.м.; 2 поверх - кімнату площею 47,4 кв.м., гардеробну площею 16,2 кв.м.; 3 поверх - кімнату площею 47,4 кв., гардеробну площею 16,8 кв.м., всього по частині будинку літ. «А-3, ап» площею 194 кв.м. та господарські будівлі і споруди: гараж літ. «В», 1/2 частину огорожі.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості зменшеної частки у сумі 61 667 грн. ( т. 1 а.с. 50-53).
18. За даними архівного обліку станом на 28.12.2012 в КП "Кременчуцьке МБТІ" взято на облік нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 ; тип об'єкта: незавершене будівництво, що підтверджується довідкою № 61/5858 від 22.12.2018 (т. 1 а.с. 38).
19. Станом на 04.01.2019 на замовлення ОСОБА_1 Кременчуцьким відділенням Полтавської ТПП було виготовлено технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок за адресою: по АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 59-60).
20. 18.11.2019 ОСОБА_1 звернувся до Управління архітектури і будівництва Горішньоплавської міської ради Полтавської області з заявою про зміну адреси об'єкту нерухомого майна, в якій просив змінити адресу нерухомого майна (житловий будинок з господарськими будівлями літ. «А-3, ап., А1-3» по АДРЕСА_1 , будівельною готовністю 94 % або незавершений будівництвом) на підставі його поділу між співвласниками (колишнім подружжям) та виділу кожному з співвласників частки в натурі за рішенням суду, задля присвоєння (зміни) окремої поштової адреси (т. 1 а.с. 23-27).
21. До заяви позивач надав копії судових рішень про поділ майна, витяг з Державного реєстру речових прав, копії договору купівлі-продажу, довідки Кременчуцької МБТІ, архівного витягу з розпорядження голови міської ради народних депутатів, розпорядження Комсомольської міської ради про надання в постійне користування земельної ділянки, технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок на ОСОБА_1 .
22. За результатами розгляду заяви позивача Управління архітектури і містобудування Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області, посилаючись на Закон України «Про іпотеку», частину першу статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Тимчасовий порядок реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об'єктам будівництва та об'єктам нерухомого майна, затверджений постановою КМУ від 27.03.2019 № 367, повідомило про відсутність підстав, повноважень та спосіб зміни адреси об'єкту незавершеного будівництва, передбачені чинним законодавством України, про що свідчить лист № 05-10/1051 від 27.11.2019 (т. 1 а.с. 22).
23. Позивач, не погоджуючись з такою позицією відповідача, звернувся до суду з цим позовом.
24. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
25. Згідно із частиною другою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
26. Пунктом 2 частини першої статті 4 КАС визначено, що публічно-правовий спір це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
27. За правилами частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
28. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС).
29. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.
30. Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
31. Під час визначення предметної юрисдикції справ необхідно виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
32. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
33. При цьому, приватно-правові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
34. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
35. Як встановили суди попередніх інстанцій, позивач звернувся до суду з позовом до Управління архітектури і містобудування Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області, Виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області, треті особи: міський голова м. Горішні Плавні Полтавської області, ОСОБА_2 , в якому просив визнати протиправними дії та рішення Управління архітектури і містобудування Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області, що оформлені листом (повідомленням про відмову) №05-10/1051 від 27.11.2019, щодо відмови позивачу в зміні адреси об'єкту нерухомого майна - виділеній йому згідно рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 04.07.2018 у справі №534/1052/17 в натурі у його власність в окрему одиницю частині незавершеного будівництвом житлового будинку з господарськими будівлями, що по АДРЕСА_1 , за його заявою від 18.11.2019.
36. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що дії та рішення Управління архітектури і містобудування Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області щодо відмови позивачу в зміні адреси об'єкту нерухомого майна порушують його права як власника, перешкоджають належному вчиненню правомочностей власника, відповідній державній реєстрації виділеної йому частки будинку, належній інвентаризації виділеної йому частки будинку.
37. Отже, позивач, вважаючи себе власником нерухомого майна, оспорює правомірність відмови в зміні адреси цьому об'єкту нерухомого майна.
38. За таких обставин, колегія суддів вважає, що спірні правовідносини виникли у зв'язку із порушенням майнових прав позивача на нерухоме майно.
39. Отже, вирішення даного спору, крім іншого, полягає у встановленні наявності чи відсутності у позивача права власності на спірне нерухоме майно, що в подальшому вплине на правову оцінку оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень.
40. Таким чином, спір у даній справі стосується захисту майнових інтересів, тобто, існує спір про право, а тому обраний позивачем спосіб захисту не приведе до відновлення його порушених прав.
41. Аналогічного висновку в подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у постанові від 17.02.2021 у справі №480/945/20.
42. Колегія суддів наголошує, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі з обов'язком суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій, бездіяльності чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.
43. Ураховуючи суть спірних правовідносин та суб'єктний склад сторін у справі, колегія суддів дійшла висновку, що цей спір не є публічно-правовим, оскільки поглинається спором про право цивільне, а отже, має вирішуватися судами за правилами цивільного судочинства.
44. Колегія суддів також враховує, що у рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 Конституційний Суд України встановив, що положення частини другої статті 55 Конституції України необхідно розуміти так, що конституційне право на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб гарантовано кожному; реалізація цього права забезпечується у відповідному виді судочинства і в порядку, визначеному процесуальним законом.
45. Таким чином, конституційне право особи на звернення до суду кореспондується з її обов'язком дотримуватися встановлених процесуальним законом механізмів (процедур).
46. Згідно з висновками Конституційного Суду України, що сформовані у рішенні від 09.09.2010 №19-рп/2010, забезпечення прав і свобод потребує, зокрема, законодавчого закріплення механізмів (процедур), які створюють реальні можливості для здійснення кожним громадянином прав і свобод (абзац четвертий підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 24.12.2004 № 22-рп/2004). До таких механізмів належить структурована система судів і види судового провадження, встановлені державою. Судовий захист вважається найбільш дієвою гарантією відновлення порушених прав і свобод людини і громадянина.
47. В Україні систему судів утворено згідно з положеннями статей 6, 124, 125 Конституції України із застосуванням принципу спеціалізації з метою забезпечення найбільш ефективних механізмів захисту прав і свобод людини у відповідних правовідносинах.
48. Законом України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур (частина перша статті 5); суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення (частини перша статті 18). Головними критеріями судової спеціалізації визнається предмет спірних правовідносин і властива для його розгляду процедура. Процесуальними кодексами України встановлено неоднакову процедуру судового провадження щодо різних правовідносин.
49. На підставі положень Конституції України про судову спеціалізацію (частина перша статті 125) і про гарантування кожному права на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина 2 статті 55) в Україні утворено окрему систему судів адміністративної юрисдикції. Захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень визначено як безпосереднє завдання адміністративного судочинства (частина перша статті 2 КАС України). Адміністративне судочинство як спеціалізований вид судової діяльності стало тим конституційно і законодавчо закріпленим механізмом, що збільшив можливості людини для здійснення права на судовий захист від протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
50. Системний аналіз вказаних норм Конституції та законів України дає підстави стверджувати, що розмежування юрисдикційних повноважень у межах спеціалізації судів підпорядковано гарантіям права на ефективний судовий захист.
51. Оскільки спірні правовідносини пов'язані із захистом порушених прав, що виникають із цивільних відносин, колегія суддів дійшла висновку, що цей спір не є публічно-правовим і має вирішуватися судами за правилами ЦПК України.
52. Відповідно до частини першої статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.
53. З огляду на зазначене, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.
54. Відповідно до статті 239 КАС України позивач має право протягом десяти днів з дня отримання ним цієї постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.
Керуючись статтями 341-343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 31.07.2020 та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2021 - скасувати.
Провадження у справі №440/2461/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління архітектури і містобудування Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області, Виконавчого комітету Горішньоплавнівської міської ради Полтавської області, треті особи: міський голова м. Горішні Плавні Полтавської області, ОСОБА_2 , про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди- закрити.
Протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови ОСОБА_1 вправі звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіС.Г. Стеценко Т.Г. Стрелець Л.В. Тацій