05 липня 2022 року
м. Київ
справа №120/339/21
адміністративне провадження № К/990/16901/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вінницького окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Вінницького окружного адміністративного суду (далі - Вінницький ОАС), в якому просила: визнати протиправними та скасувати накази Вінницького ОАС від 15 грудня 2020 року про накладення на неї дисциплінарного стягнення та від 15 грудня 2020 року №316-К про її звільнення; поновити її на посаді помічника судді Вінницького ОАС; стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 15 грудня 2020 року по день ухвалення рішення суду, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 15 по 30 грудня 2020 року.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2021 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року, позов задоволено частково. Змінено дату звільнення ОСОБА_1 з посади помічника судді Вінницького ОАС з 15 грудня 2020 року на 24 грудня 2020 року. В іншій частині позову відмовлено.
01 липня 2022 року ОСОБА_1 повторно надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними норм процесуального права. Заявник просить переглянути і скасувати оскаржені судові рішення та задовольнити позов.
Предметом спору у цій справі є правомірність притягнення помічника судді до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення через прогул.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Порядок розгляду справ за правилами спрощеного позовного провадження, визначений Главою 10 КАС України.
Так, частинами першою - другою статті 257 КАС України установлено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно з частиною четвертою статті 257 КАС України такими винятками є справи у спорах: щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 березня 2021 року розгляд справи призначено та справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження.
Підстав, за яких судові рішення, постановлені у зазначеній справі можливо віднести до випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судом касаційної інстанції не встановлено.
У касаційній скарзі заявник зазначив, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа має для нього виняткове значення, проте пославшись на ці критерії, заявник жодним чином не обґрунтував чим ця справа є особливою, із зазначенням новітніх, проблемних та раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права. Так, доводи ОСОБА_1 зводяться до загальних висловлювань щодо "систематичного оскарження особами рішень, дій та бездіяльності судових органів, які призвели до значущих публічно-правових спорів щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження та незаконне звільнення з публічної служби", а значний суспільний інтерес заявник обґрунтовує відсутністю висновків Вищого адміністративного суду України, Верховного Суду України та Верховного Суду щодо застосування актів законодавства під час притягнення помічника судді до дисциплінарної відповідальності та звільнення з посади. Такі мотиви є суб'єктивними і, за відсутності вмотивованих підстав та відповідного аналізу правових норм, у системному зв'язку з обставинами справи, що мають індивідуальні ознаки, не свідчать про винятковість цієї справи.
Крім того, вирішуючи спір у цій справі, суди виходили саме з оціночних критеріїв щодо доказів, що мали довести або спростувати факт прогулу ОСОБА_1 і висновки судів сформовано саме з урахуванням особливості цієї справи, у контексті її індивідуальних ознак, характерних виключно для таких правовідносин.
Суд зазначає, що за приписами частини другої статті 341 КАС України оцінка доказів, установлення обставин, що не були встановлені або відхилені судом та вирішення питання щодо переваги одних доказів над іншими, не є повноваженнями суду касаційної інстанції, а позивач обґрунтовує свої доводи саме посиланням на обставини справи, що мають оціночний характер у сукупності з іншими обставинами, що не є підставою для відкриття касаційного провадження у справі. Отже, у скарзі відсутні обґрунтовані мотиви, за яких суд може відкрити касаційне провадження у цій справі.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з пунктом 8 частини другої якої основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках, - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на відхилення Верховним Судом, зазначених заявником виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав, визначених частиною четвертою статті 328 КАС України, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
За таких обставин, Суд не вирішує клопотання про поновлення пропущеного процесуального збору.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 серпня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вінницького окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.
2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: О.В. Кашпур
О.Р. Радишевська