06 липня 2022 року
м. Київ
справа №807/880/17
адміністративне провадження № К/990/15601/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2022 у справі №807/880/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області, Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області, Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.06.2016 №0000051703, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з ввезених товарів на територію України у розмірі 761387,58грн, з яких 609110,06грн основного зобов'язання та 152277,52грн штрафні санкції, податкове повідомлення-рішення від 21.06.2016 №0000041703, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб'єктом підприємницької діяльності у розмірі 181282,76грн, з яких 145026,21грн основного зобов'язання та 36256,55грн штрафні санкції.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.11.2021 позов задоволено повністю.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2022 скасовано рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.11.2021 та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 21.06.2016 №0000051703 в частині податкового зобов'язання в розмірі 609110,06грн.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення 21.06.2016 №0000041703 в частині податкового зобов'язання в розмірі 145026,21грн.,
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Закарпатській області 17.06.2022, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
З наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII.
Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.
Такий перелік не є вичерпним.
Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у виключному порядку (частина четверта статті 12 КАС України), а також через складність та інші обставини.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Системний аналіз вищезазначених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що суд має право віднести справу до категорії малозначних за результатами оцінки характеру спірних правовідносин, предмету доказування, складу учасників та інших обставин, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, а також крім справ, які підлягають розгляду в порядку загального позовного провадження.
З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом розгляду у справі №807/880/17 є вимоги про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 21.06.2016 №0000051703, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з ввезених товарів на територію України у розмірі 761387,58грн, з яких 609110,06грн основного зобов'язання та 152277,52грн штрафні санкції, податкове повідомлення-рішення від 21.06.2016 №0000041703, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб'єктом підприємницької діяльності у розмірі 181282,76грн, з яких 145026,21грн основного зобов'язання та 36256,55грн штрафні санкції.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що факт сплати ввізного мита та податку на додану вартість у порядку частини четвертої статті 212 Кримінального кодексу України, без дотримання процедури скасування штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих на суму визначеного контролюючим органом податкового зобов'язання, врегульованої Порядком скасування штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих на суму податкового зобов'язання, яку платник податків сплатив без оскарження податкового повідомлення-рішення, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 10.02.2016 №40, не є достатньою підставою для звільнення платника від обов'язку сплати штрафних (фінансових) санкцій, збільшених згідно з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.
Суд за результатами оцінки елементів спору у справі №807/880/17 дійшов висновку про те, що така справа є справою незначної складності.
Обставини, які є критерієм для віднесення вказаної справи до категорії таких, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у розумінні частин третьої та четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, а також випадки, які б виключали можливість застосування положень частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.
Отже, постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2022, ухвалена за результатами апеляційного перегляду рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10.11.2021 у справі щодо визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 2 частини п'ятої статті 328, пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Закарпатській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.05.2022 у справі №807/880/17 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області, Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень.
Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
СуддіВ.В. Хохуляк Л.І. Бившева
Р.Ф. Ханова