06 липня 2022 року
Київ
справа № 160/5180/21
адміністративне провадження № К/990/15753/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Усенко Є.А., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.11.2021 у справі № 160/5180/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комфі Трейд» до Державної податкової служби України, Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
22.06.2022 до суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга Державної податкової служби України (далі - скаржник, ДПС).
При вирішенні питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
1. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене 30.11.2021, повний його текст складено 01.12.2021, відповідно останнім днем його оскарження було 31.12.2021, проте, касаційну скаргу подано лише 22.06.2022, тобто з пропуском строку встановленого для цього.
ДПС заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що копію постанови апеляційного суду ним було отримано 28.12.2021 і в межах тридцятиденного строку подано касаційну скаргу. При вирішенні питання про поновлення строку на касаційне оскарження скаржник просить врахувати, що не сплинув один рік з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення. Зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 630 було продовжено термін дії карантину до 31.08.2022. Звертає увагу на режим функціонування державних органів в умовах пандемії та воєнного стану, а тому просить визнати причини пропуску строку поважними і поновити пропущений строк.
Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке.
Суд встановив, що вперше касаційну скаргу у цій справі ДПС подало 10.01.2022, проте, Верховний Суд ухвалою від 27.01.2022 її повернув як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судових рішень у цій справі. Суд визнав недостатнім наведене у скарзі обґрунтування для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, оскільки касаційна скарга не містила належного обґрунтування у чому саме полягає помилка суду апеляційної інстанції при застосуванні відповідної норми права, яку норму права судами застосовано неправильно, висновок щодо застосування якої, на думку скаржника потребує висновку Верховного Суду. Копію цієї ухвали ДПС отримало 03.02.2022.
Вдруге касаційну скаргу подано 03.06.2022, тобто більше ніж через 4 місяці після повернення вперше поданої касаційної скарги, однак, її зміст був ідентичним до попередньої касаційної скарги. Верховний Суд ухвалою від 08.06.2022 повернув вдруге подану касаційну скарга на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України. Копію цієї ухвали ДПС отримало 17.06.2022.
22.06.2022 касаційну скаргу подано втретє, однак її обґрунтування не відповідає роз'ясненням, наданим Верховним Судом, тобто її зміст так і не приведено у відповідність із вимогами КАС України.
Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень скаржник не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. При цьому, Верховний Суд скаржнику неодноразово надавав вичерпні роз'яснення щодо форми і змісту касаційної скарги, яким вона повинна відповідати в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Колегія суддів враховує, що у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану продовжено Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 №259/2022, 17.05.2022 №341/2022 з 25.05.2022 на 90 днів (23.08.2022).
Державна податкова служба України видала наказ від 24.02.2022 № 243-о «Про встановлення простою у роботі Державної податкової служби України та її територіальних органів», яким запроваджено простій у роботі ДПС України та її територіальних органів .
Колегія суддів зазначає, що питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках, тим більш, якщо пропуск строку відбувся до введення воєнного стану.
Скаржник у касаційній скарзі не зазначає, яким чином введення воєнного стану, а так само видача ДПС України наказу про встановлення простою в роботі, вплинуло на пропуск строку на касаційне оскарження судових рішень у цій справі, враховуючи, що строк на касаційне оскарження судових рішень закінчився 31.12.2021. Крім того, ДПС не зазначає як зазначені обставини вплинули на можливість врахування роз'яснень, наданих Верховним Судом в ухвалі від 27.01.2022 задля повторного звернення до суду з належним чином оформленою касаційною скаргою.
Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України як в частині надання документа про сплату судового збору, так і в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов'язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).
Однак, у цій справі з моменту ухвалення постанови апеляційного суду до моменту чергового звернення минуло 6 місяців, але касаційна скарга так і не відповідає вимогам КАС України.
Крім того, клопотання не містить обґрунтування та доказів з належним їх підтвердженням, що причини пропуску строку зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Неможливість вчинення процесуальної дії не є тотожним вчиненню такої дії, але з порушенням вимог КАС України. Колегія суддів враховує, що протягом усього часу скаржником вчинялися дії щодо касаційного оскарження судових рішень, натомість, саме скаржником не було дотримано вимог КАС України щодо форми і змісту касаційної скарги, зокрема, щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень, що стало підставою для повернення попередніх трьох касаційних скарг у цій справі.
Доводи скаржника, що повторна касаційна скарга направлена в межах строку, передбаченого частиною п'ятою статті 333 КАС України є безпідставними, оскільки цією нормою встановлено присічний строк на касаційне оскарження судових рішень суб'єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку, натомість не встановлює можливість незастосування до таких суб'єктів строку на касаційне оскарження судових рішень, встановлених статтею 329 КАС України.
Сукупність цих обставин свідчить про допущення скаржником необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.
2. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Скаржникові було роз'яснено, що системний аналіз статей 328 і 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
У касаційній скарзі міститься посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Разом з тим, зі змісту касаційної скарги неможливо встановити взаємозв'язок посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України із конкретною нормою права, щодо якої відсутній висновок Верховного Суду. Доводи касаційної скарги зводяться до викладення обставин справи, цитування норм Податкового кодексу України з абстрактним зазначенням, що судами попередніх інстанцій рішення ухвалені з порушенням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Скаржникові вже було роз'яснено, що у випадку подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник повинен зазначити обов'язкові умови у їх взаємозв'язку, а саме: норму матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).
Додатково скаржник зазначає, що судові рішення оскаржується з підстав, встановлених пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України
Формально посилаючись на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник зазначає про наявність підстав для скасування судових рішень, передбачених пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України. Разом з тим, зазначений пункт регламентує прийнятність доводів про не дослідження судом зібраних у справі доказів виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу, яких у касаційній скарзі не викладено.
Так, посилаючись у касаційній скарзі на пункт 1 частини другої статті 353 КАС України скаржник не наводить доводів щодо порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, і які саме обставини залишилися у справі не встановленими. При цьому, обставиною в розумінні КАС України є фактичні дані (певний матеріально-правовий факт), а не правова оцінка суду встановленому факту, у зв'язку з чим доводи про надання неправильної оцінки наявним у матеріалах справах доказам не можуть розцінюватися як неповне з'ясування судом обставин у справі.
Крім того, вимогами касаційної скарги є не направлення справи на новий розгляд, як це передбачено частиною другою статті 353 КАС України, а скасування судових рішень в частині задоволених позовних вимог і ухвалення нового про відмову в позові, що встановлено статтею 351 КАС України.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Також слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.
У зв'язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом.
Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329-330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.07.2021 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.11.2021 у справі № 160/5180/21 - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:
- вказати інші (поважні) причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень;
- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом.
Роз'яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон Є.А. Усенко М.М. Яковенко