06 липня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/20446/21 пров. № А/857/8475/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2022 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій Торг Груп" до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,-
суддя в 1-й інстанції - Гулик А.Г.,
час ухвалення рішення - 31.01.2022 року,
місце ухвалення рішення - м.Львів,
дата складання повного тексту рішення - 31.01.2022 року,
ТзОВ "Меркурій Торг Груп" звернулося в суд з позовом до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2022 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України №3291802/42564144 від 27.10.2021.
Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позову.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що згідно із звітністю позивача на залишку останнього обліковується велика кількість молочних продуктів, для яких потрібне спеціальне холодильне обладнання для зберігання, однак позивачем не вказано у звітності наявність холодильного обладнання. Відтак вважають, що ними встановлено невідповідність визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам, а саме: згідно із звітністю за формою 20-ОПП платником не вказана достатня кількість основних засобів, необхідних для здійснення діяльності з оптової торгівлі молочними продуктами. Крім того, зі змісту поданої позивачем таблиці вбачається, що у колонці код згідно з УКТЗЕД/ Державним класифікатором продукцій та послуг (придбання) зазначено товари, які згідно даних податкової та іншої звітність платника податку, даних Єдиного реєстру податкових накладних не стосуються діяльності позивача та не використовуються для виготовлення продукції позивачем (наприклад 7318169990 - група вироби з чорних металів, 4401310000 - група товарів деревина і вироби з деревини, 2716000000 - група палива мінеральні, нафта та продукти її перегонки, 9608200000 - різні промислові товари.
Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Позивач є господарським товариством та перебуває на податковому обліку відповідача як платник податку на додану вартість.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань позивач здійснює наступні види економічної діяльності:
1) 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами (основний);
2) 46.32 Оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами
3) 46.36 Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами
4) 46.37 Оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами
5) 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками
6) 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами
7) 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення
8) 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням
9) 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля
10) 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами
11) 47.22 Роздрібна торгівля м'ясом і м'ясними продуктами в спеціалізованих магазинах
12) 47.29 Роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах
Позивач подав таблицю даних платника податку на додану вартість від 20.10.2021 №9310674124. Комісією регіонального рівня зазначену таблицю враховано рішенням від 26.10.2021 №3283446/42564144.
У свою чергу, рішенням Комісії ДПС України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 27.10.2021 №3291802/42564144 подану позивачем таблиці не враховано з підстав виявлення невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам.
Суд встановив, що позивач у повідомленні про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма 20-ОПП) від 08.04.2021 зазначив склад, автомобіль, офіс.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, надалі Податковий кодекс України).
Відповідно до підпункту 16.1.2, 16.1.3 пункт 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Розділ V Податкового кодексу України (статті 180-211) регулює порядок нарахування та сплати податку на додану вартість, визначає платників податку, встановлює порядок реєстрації в якості платників ПДВ, визначає об'єкти оподаткування та розміри ставок податку, операції, які звільнені від оподаткування, а також, правила віднесення сум до складу податкового кредиту.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).
За визначенням, наведеним у пункті 2 вказаного Порядку, таблиця даних платника податку це зведена інформація, що подається платником податку до контролюючого органу, щодо кодів видів економічної діяльності платника податку згідно з Класифікатором видів економічної діяльності, кодів товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.
Пунктами 12-20, 23 Порядку №1165 встановлено, що платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою.
У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.
Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.
Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів після її отримання.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов'язковому порядку зазначається причина такого неврахування.
Таблиця даних платника податку враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли: така таблиця подається платниками податку - сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31 грудня 2016 р. застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу (у редакції, що діяла на 31 грудня 2016 р.) та мають у власності (право власності/користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить не менш як 200 гектарів включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у поданій таблиці даних платника податку зазначаються відомості про постачання (виготовлення) таких груп товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, як живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12); зазначена таблиця подається платниками податку, в яких значення показників D та P, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 цього Порядку, мають такі розміри: D >0,02, P<="" span="">
У разі коли до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником податку недостовірної інформації, в таблиці даних платника податку, яка врахована, зокрема в автоматичному режимі, комісії контролюючих органів мають право прийняти рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 Кодексу.
Якщо таблиця даних платника податку врахована відповідно до пункту 18 цього Порядку №1165, після прийняття комісією контролюючого органу рішення про неврахування таблиці даних платника податку така таблиця підлягає розгляду відповідно до пункту 15 цього Порядку.
Таблиця даних платника податку подається платником податку в електронній формі засобами електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Отже, відповідно до пункту 17 Порядку №1165 у рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов'язковому порядку зазначається причина такого неврахування.
Відповідно до оскаржуваного рішення органу податкового управління підставою для неврахування таблиці є невідповідність видів діяльності позивача наявним у нього основним засобам.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що слід критично оцінювати висновки контролюючого органу про наявність розбіжності між видами економічної діяльності позивача та наявними у нього основними засобами, зважаючи на те, що такий висновок ґрунтується на наявності у позивача значних залишків кисломолочної продукції. При цьому вказаний висновок зумовлений інформацією, котра відображена у зареєстрованих у період з 01.01.2021 по 16.12.2021 податкових накладних. У цьому контексті суд звертає увагу на те, що оскаржуване рішення прийнято 27.10.2021, що, як наслідок, впливає на перелік зареєстрованих податкових накладних, які могли братися відповідачем до уваги. Інакше кажучи, відповідач безпідставно взяв до уваги зміни активів позивача у період з 27.10.2021 по 16.12.2021. Більш того, суд виходить з того, що відповідач не надав будь-яких розрахунків наявних у позивача залишків.
Також, на переконання суду, поза увагою контролюючого органу залишилися пояснення позивача, долучені до таблиці даних єдиного податку про те, що позивач здійснює підприємництво не лише з платниками ПДВ, тобто, зважаючи на вказані обставини, податкові накладні не можуть слугувати належним засобом доказування обставин, на які посилається представник відповідача.
Суд відхиляє посилання представника відповідача про невідповідність кодів УКТЗЕД продукції, які не стосуються діяльності позивача та не використовуються для виготовлення продукції з огляду на те, що вказані мотиви не були підставою для прийняття оскаржуваного рішення.
Суб'єкт владних повноважень не може обґрунтовувати правомірність рішення, що оскаржується, іншими обставинами, ніж ті, що зазначені безпосередньо в документі, що оскаржується. За іншого підходу суб'єкт владних повноважень міг би самостійно та довільно змінювати (доповнювати) обґрунтування своїх дій (рішень) після їх вчинення (ухвалення), що не сумісне з принципами правової визначеності та належного урядування, які є фундаментальними для правової держави.
Вказане узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 28.05.2020 у справі №826/17201/17.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що наявність двох протилежних за змістом рішень комісій контролюючого органу не суперечить законодавчим приписам суд вказує наступне.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
При цьому, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovdandPine v. The Czech Republic), «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), «Трго проти Хорватії» (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу «належного урядування», згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
При цьому суд бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини щодо відповідальності держави щодо виконання власних повноважень.
Зокрема, згідно з пунктами 70, 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі RYSOVSKYY v. UKRAINE (Рисовський проти України) заява № 29979/04, у якому проаналізовано поняття "належне урядування".
Аналізуючи відповідність цього мотивування Конвенції, Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, "Онер'їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер'їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), п. 119).
Крім того, Європейський суд з прав людини у справі «Щокін проти України» (заяви № 23759/03 та № 37943/06, п. 50-56) зазначив, зокрема, що верховенство права, один із основоположних принципів демократичного суспільства, притаманний усім статтям Конвенції; відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення…, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника.
За таких обставин суд висновує про те, що інтерпретація нормативного регулювання спірних правовідносин суперечить принципу «якості закону», а тому є помилковою.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України №3291802/42564144 від 27.10.2021 є протиправним та підлягає скасуванню.
Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.
Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Державної податкової служби України слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст.308,311,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2022 року у справі № 380/20446/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А. Р. Курилець
судді М. П. Кушнерик
О. І. Мікула
Повне судове рішення складено 06 липня 2022 року.